Долари для перемоги: які країни дають гроші Україні

Про що цей текст:

• Звідки надходять найбільші суми міжнародної допомоги Україні?
• Чи змінилася роль підтримки МВФ?
• На що Україна витрачає зовнішнє фінансування?
• Допомога США під питанням. Чи має Україна "план Б"?

Звідки надходять найбільші суми міжнародної допомоги Україні?

Зовнішня допомога Україні під час повномасштабної війни надходить з багатьох країн світу, але найбільше – з США і ЄС. Про це свідчить статистика Міністерства фінансів.

Так, станом на 20 жовтня ЄС від початку року спрямував до України $14,6 млрд. Це майже вдвічі більше, ніж загалом за минулий рік, коли ця сума сягнула $7,96 млрд. 

Фінансування від США цього року становить $10,9 млрд, тоді як у 2022 році це були $11,98 млрд.

Ще менші суми Україна 2023 року отримала від Канади - $1,7 млрд, Японії — майже $1,5 млрд, а також Великобританії - $599 млн.

Торік список країн, які фінансували Україну, був довшим. У 2023-му порожнє місце навпроти Франції, яка минулоріч надала $437 млн, Італії (торік $330 млн), Нідерландів ($318 млн).

Фото: Мінфін

Втома міжнародних партнерів від війни в Україні та їхні власні політичні перипетії призводять до того, що Україні стає чимдалі важче залучати кошти від міжнародних партнерів, каже голова Мінфіну Сергій Марченко.

Особливо дається взнаки, що ключові країни-донори, а це ЄС і США, вступили в передвиборчий процес. Через усе це Україні потрібно зараз докладати вдвічі більше зусиль, щоб переконати партнерів надати підтримку, сказав міністр.

Чи змінилась роль підтримки МВФ?

Від Міжнародного валютного фонду 2023 року держбюджет отримав $3,6 млрд. Ця сума відчутно менша за попередні обсяги допомоги, але бути в програмі МВФ для України так само важливо зараз, як і до війни.

До війни програма МВФ допомагала Україні залучати фінансування на міжнародних приватних ринках капіталу. Іноземним інвесторам ця програма слугувала маяком, мовляв, країна на шляху реформ. Зараз таке кредитування для нас недоступне.

“Проте значення програми МВФ від цього зовсім не знизилося.  Навпаки, під час повномасштабної війни програма МВФ стала ключовим фактором комфорту як для населення та бізнесу, так і для зовнішніх інвесторів, які наважуються робити невеликі інвестиції в Україну”, – пояснює Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Віталій Ваврищук. Фото: фейсбук-сторінка НБУ

МВФ наразі є не лише кредитором. Фонд виступає й стороною, що веде моніторинг здійснення реформ в Україні в інтересах країн, що надають найбільші обсяги допомоги.

"Допоки МВФ дає позитивну думку про порядок денний реформ в Україні, іноземні уряди більш охоче зберігатимуть фінансову підтримку України", – зауважує Ваврищук.

"Також МВФ намагається під програму зібрати обіцянки фінансової допомоги від інших – зокрема, програма від березня в сумі $15,6 млрд озвучувалась як програма підтримки в сукупному розмірі $100 млрд. Саме тому тут важливо, що тепер МВФ може нагадувати іншим  партнерам про їх обіцянки", – додає Олександра Бетлій.

На що Україна витрачає зовнішнє фінансування?

Фінансова допомога міжнародних партнерів не включає військову та гуманітарну, це інші бюджети партнерів, зауважує провідна наукова співробітниця та координаторка проектів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

США надають фінансову допомогу в формі грантів, тобто безповоротної допомоги.

"Гроші спрямовують через механізм PEACE Світового банку. В угоді чітко прописано, на що саме йдуть гроші. Це передусім соціальні витрати та зарплати", – пояснює Бетлій.

А от ЄС надає кошти за програмою макрофінансової допомоги, тобто на пільгових умовах. Позику надають на 30 років з правом не погашати її перші 10 років. Крім того, Україна має субсидію від ЄС на покриття відсотків за цією позикою.

"Гроші йдуть в загальний фонд бюджету і можуть фактично витрачатися на будь-які цілі, окрім військових", – наголошує Бетлій.

Отже, зовнішня фіндопомога покриває невійськові видатки бюджету. Це соціальні виплати, зарплати вчителів, медиків та інших співробітників бюджетних установ. А кошти, зібрані як податки та митні платежі, мали б покривати потреби держави на оборону.  Мали б, але не покривають.

За допомогою власних доходів Україна покрила лише 85,8% видатків на оборону і безпеку, тоді як завдяки податковим надходженням профінансовано взагалі лише 48,6% цих потреб, зазначає Центр публічних фінансів у коментарі Еспресо.

Олександра Бетлій. Фото: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Допомога США під питанням. Чи має Україна "план Б"?

Війна Росії проти України затягнеться ще на один рік. Таке припущення робить Національний банк Україні. Державний бюджет України на ще один воєнний рік, 2024-й, передбачає дефіцит у розмірі $42,9 млрд.

Зокрема, це 18 млрд євро (приблизно $19–20 млрд) у рамках чотирирічної програми Європейського Союзу — Ukrainе Facility. Загалом у рамках програми Україні буде виділено 50 млрд євро впродовж 2024–2027 років, зазначає Центр публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

"Наступним потенційним джерелом фінансування бюджету 2024 року є кошти від США. Таких Україна очікує отримати близько $11,8 млрд", – наводять дані в Центрі публічних фінансів.

Ще $5,4 млрд мають надійти від МВФ у рамках чотирирічної програми, яка почала працювати 2023 року і в рамках якої вже надійшло $3,6 млрд.

"І хоча партнери (зокрема, європейські) наголошують на підтримці України “стільки, скільки буде потрібно”, дедалі більше умовами для надання підтримки є успішне втілення реформ, зокрема, щодо судової системи, антикорупційних органів тощо, – констатують у Центрі публічних фінансів. – Водночас не можна виключати і внутрішні політичні ризики з боку інших українських партнерів. Але загалом, очікування щодо надання підтримки наступного року залишаються оптимістичними".

У Національному банку під час нещодавнього брифінгу визнали: ризики зменшення міжнародної допомоги 2024 року високі. Ба більше – з огляду на старт передвиборчих перегонів у Сполучених Штатах вони посилилися останніми місяцями.

Утім, поки що НБУ розглядає отримання $42 млрд зовнішньої допомоги як базовий сценарій. Мовляв, Україна отримала запевнення від міжнародних партнерів, що заявлений обсяг коштів буде виділено.

Країни-партнери демонструють такий рівень залученості в ситуацію в Україні, що це дає підстави розраховувати на дотримання ними зобов’язань, наголосив голова НБУ Андрій Пишний.

І схоже, що плану "Б" у вигляді альтернативного фінансування Україна не має.

"На сьогодні в нас план “Б” полягає тільки в тому, щоб активно працювати з нашими міжнародними партнерами. Повністю покрити нестачу фінансування від Сполучених Штатів чи від інших міжнародних партнерів буде дуже важко", - зазначив заступник голови Центробанку Сергій Ніколайчук.