Железняк розповів про фінансові ризики для України, якщо не відбудеться "перезавантаження" БЕБ

Про це Железняк заявив у коментарі кореспондентці Еспресо Катерині Галко. 

"Ми втратимо 5,4 млрд доларів від МВФ, десь 10 млрд доларів від Європейського Союзу, можливість пройти на наступний етап євроінтеграції, багато грошей, десь 23 млрд доларів на нелегальних ринках тютюну, 18 млрд грн - паливо. Також, я думаю, близько 50 млрд грн контрабанди. Тобто є певні фінансові ризики від не перезавантаження БЕБ", - розповів нардеп. 

Що відомо про Бюро економічної безпеки

БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби. 

29 липня 2023 року в уряді запропонували перезавантажити роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Таке рішення передбачатиме, що лише БЕБ та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) перевірятимуть бізнес в Україні. 

Згодом Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Натомість у Центрі протидії корупції зазначають, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро. 

Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської Бізнес Асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440, які були зареєстровані у Раді, і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.

Читайте також: "Зараз БЕБ не працює": у Центрі економічної стратегії пояснили, що потрібно для перезавантаження Бюро

Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації пояснила позицію бізнесу щодо законопроєктів про БЕБ. 

"Ключова задача - зробити так, щоб БЕБ займалося виключно економічними злочинами. Друга мета, щоб там не було старих кадрів або принаймні стара корпоративна культура, яка проявляється в правоохоронних органах, змінилася. Адже сьогодні це не сприяє нормальній роботі правоохоронців. Немає результату, на який розраховує прозора бізнес-спільнота", - додала вона.

Згодом нардеп Ярослав Железняк повідомив, що у ВР планують розглянути законопроєкт про перезавантаження БЕБ "не дивлячись на позицію міжнародних партнерів, бізнесу та громадськості".

21 лютого 2024 року посли G7 у листі Стефанчуку назвали очікувані складові реформи БЕБ. Вони наполягають, аби в ході реформи Бюро економічної безпеки перезавантаження торкнулося його керівництва, а інших співробітників органу перевірили на доброчесність. Також перезавантаження БЕБ є однією з вимог меморандуму про співпрацю України з МВФ. 

За словами послів, для виконання Україною цих вимог, реформа БЕБ повинна включати наступні елементи:

1. Відкритий, конкурентний і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ, включаючи перевірку доброчесності.

2. Проведення незалежного аудиту діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора.

3. Виключення можливості звільнення голови БЕБ Кабінетом міністрів, натомість залишити таку можливість за висновками незалежної оцінки.

4. Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.