Гіперзвукові ракети пробили українську ППО, безпека ЗАЕС досі під питанням, Пентагон блокує передачу суду доказів військових злочинів РФ. Світові ЗМІ про Україну 9 березня
У фокусі міжнародних видань 9 березня – Росія запустила наймасштабніший ракетний обстріл по Україні за майже місяць, стан безпеки найбільшої атомної станції Європи під питанням, Пентагон блокує передачу Гаазькому суду доказів можливих військових злочинів Росії
Про це і не тільки світові ЗМІ писали 9 березня:
The New York Times:
Журналісти The New York Times наголосили на сьогоднішній масованій ракетній атаці росіян на Україну. Написавши про кількох невинних жертв, які загинули під час терактів по всій Україні. Росія запустила наймасштабніший ракетний обстріл за майже місяць, завдавши ударів по житлових районах, вразивши цілі комплексною зброєю, яка включала гіперзвукові ракети, найновіші в арсеналі Москви.
Удари вбили щонайменше дев’ять людей по всій країні та поранили інших, відключили електроенергію в кількох районах і пошкодили три електростанції. За даними ВПС України, ці удари включали шість нових гіперзвукових ракет, відомих як "Кинджал". – найбільше число ракет, які Росія використовувала за одну хвилю з початку війни рік тому.
З 81 ракети, випущеної за ніч і ранок, 47 вразили цілі, повідомили в Україні. Це набагато більше співвідношення кількості ударів і випущених ракет, ніж досягла Росія під час обстрілів за останні місяці. Журналісти відзначають ,що ударам передували тижні досліджень протиповітряної оборони України, наприклад, відправка повітряних куль або невеликих безпілотників у повітряний простір України або польоти реактивних літаків поблизу України, які могли запускати ракети, але не запускали жодної.
Також журналісти звернули увагу на Запорізьку АЕС, написавши про стан безпеки атомної станції, адже це вже шостий раз, коли об’єкт змушений був перейти на аварійне електропостачання з моменту вторгнення Росії в Україну рік тому.
Голова Організації Об’єднаних Націй з атомного нагляду висловив у четвер здивування міжнародним самовдоволенням щодо безпеки на Запорізькій атомній станції на півдні України, де кількома годинами раніше російський обстріл знову вимкнув електростанцію, і працівники змушені були використовувати резервні генератори для обслуговування безпеки.
Рафаель Маріано Гроссі, генеральний директор МАГАТЕ, заявив, що це був шостий випадок, коли найбільша атомна станція в Європі потребувала переходу на аварійне енергопостачання після того, як рік тому Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Він назвав використання генераторів там "останньою лінією захисту" від можливої ядерної аварії. Гроссі закликав негайно вжити заходів для відновлення безпеки на станції, яку російські війська окупували невдовзі після вторгнення в країну рік тому.
"Що ми робимо? Як ми можемо сидіти тут, у цій кімнаті сьогодні вранці, і дозволити цьому статися? Так тривати не може", - заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Крім цього, у The New York Times звернули увагу, що Пентагон блокує передачу Гаазькому суду доказів можливих військових злочинів Росії. А президент Байден не вжив жодних дій для вирішення суперечки, яка протиставляє міністерство оборони іншим відомствам.
Пентагон блокує адміністрацію Байдена ділитися з Міжнародним кримінальним судом у Гаазі доказами, зібраними американськими спецслужбами про звірства Росії в Україні, за словами нинішніх і колишніх чиновників, поінформованих про це. Американські військові керівники виступають проти допомоги суду у розслідуванні росіян, оскільки вони бояться створити прецедент, який може допомогти прокласти шлях для переслідування американців. Решта адміністрації, включно з розвідувальними службами та державним департаментом і департаментом юстиції, виступає за надання доказів суду, заявили чиновники.
За словами офіційних осіб, президент Байден ще не вийшов із глухого кута. Кажуть, що докази містять деталі, пов’язані з розслідуванням, яке розпочав головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан після вторгнення Росії в Україну рік тому. Повідомляється, що інформація містить матеріали про рішення російських офіційних осіб навмисно націлити на цивільну інфраструктуру та викрасти тисячі українських дітей з окупованої території.
The Washington Post:
На сторінках The Washington Post головною темою також була ракетна атака, журналісти акцентували на гіперзвукових ракетах, які пробили українську ППО.
Обстріл вночі та рано вранці в четвер, який включав 81 ракету різних типів, а також безпілотники іранського виробництва - надіслане Москвою чітке повідомлення про те, що міжнародний тиск не змусить Росію відмовитися від своїх військових цілей, які включають незаконну анексію щонайменше чотирьох областей на південному сході України.
Авіаудари в четвер стали першим випадком за кілька тижнів, коли Росія направила такий різноманітний діапазон потужних ракет на Україну, після короткої паузи в невпинній кампанії бомбардувань цивільної інфраструктури України, яка почалася в жовтні і тривала приблизно до середини лютого.
Також журналісти The Washington Post написали репортаж з Санкт-Петербургу про секретне антивоєнне мистецтво Росії. Місцем зустрічі для відвідування виставки є безіменна автобусна зупинка навпроти засніженого парку в північному російському місті. Немає ні квитків, ні веб-сайту, який би рекламував шоу — таємний підпільний показ антивоєнного протестного мистецтва.
На тлі репресій президента Володимира Путіна проти правозахисників, адвокатів і журналістів російські антивоєнні художники йдуть у підпілля, повторюючи таємні виставки радянських часів, таємно зустрічаючись і передаючи подробиці з вуст в уста.
"Для когось піти під землю звільняє. Для інших це болісний вибір, оскільки режим придушує суспільне інакомислення та зображує війну як екзистенційну битву за виживання Росії, проти якої виступають лише зрадники. У Росії критикувати військових чи навіть розголошувати зловживання російських військових в Україні є злочином", - розповідають журналісти.
Крім цього, The Washington Post присвятили статтю проблемам виробничих потужностей США через зростаючу гонку озброєнь для потреб України. Війна виявила нездатність швидко збільшити виробництво багатьох видів зброї, необхідної для України та для самооборони Америки
План Пентагону щодо розширення виробництва снарядів протягом наступних двох років знаменує собою прорив у зусиллях втамувати спрагу України до зброї. Але конфлікт оголив глибокі проблеми, які Сполучені Штати повинні подолати, щоб ефективно виробляти зброю, необхідну не лише для допомоги їхнім союзникам, але й для самооборони Америки, якщо виникне конфлікт із Росією, Китаєм чи іншою великою державою.
Politico:
У Politico написали про те, що Великобританія та Франція готові закопати сокиру після 7 років ворожнечі через Brexit та надіслати повідомлення про єдність Заходу Володимиру Путіну.
Прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак і президент Франції Емманюель Макрон зустрінуться в Парижі на першому англо-французькому саміті з 2018 року, і обидва лідери сподіваються забезпечити невеликі політичні перемоги, які вони зможуть продати внутрішній аудиторії.
Але крім необхідності укладення угод щодо міграції, енергетики та мобільності для молоді, більші сили спонукають сусідів, що сваряться, до більш тісних відносин після гіркоти, викликаної голосуванням у Сполученому Королівстві про Brexit у 2016 році.
Сунак і Макрон очолюють дві великі військові держави Західної Європи і болісно усвідомлюють необхідність показати Росії, що Захід залишається єдиним перед обличчям її жорстокої війни в Україні. Співпраця у сфері оборони буде центральною частиною обговорень у п’ятницю.
Також у Politico написали про протести у Грузії. Там зазначили, що багато демонстрантів обіцяють продовжувати тиск, поки уряд офіційно не скасує новий законопроект про "іноземних агентів".
Перемога далася непросто грузинам, які протягом останніх двох ночей зіткнулися з поліцейськими та водометами, щоб скасувати інспірований Росією закон, який, як вони боялися, підриває їхні перспективи майбутнього в ЄС.
Хоча понад три чверті грузин підтримують членство в НАТО та ЄС, протестувальники вважають, що правляча партія "Грузинська мрія" навмисно намагається зірвати цю політичну траєкторію на захід, щоб не розхитувати човен із Кремлем.
The Guardian:
Британські журналісти The Guardian присвятили статтю тому, як українські сили все ще намагаються утримати Бахмут, незважаючи на великі втрати. Солдати та аналітики припускають, що захист міста став скоріше політичним, ніж практичним питанням, оскільки Росія продовжує натиск.
Українська влада наполягає, що й надалі намагатиметься утримати місто, незважаючи на те, що вона зазнає приблизно 100-200 втрат на день – дехто каже, що причина більше політична та символічна, ніж практична. Відступати з міста зараз, після того, як стільки солдатів загинуло, борючись за його збереження, було б важкою реальністю.
CNN:
У CNN написали статтю, яку назвали - "Серце війни: всередині таємних переговорів з путінськими генералами, які завершили облогу Маріуполя". Після наказу диктатора Володимира Путіна у квітні 2022 року заблокувати комбінат "Азовсталь", який обороняли українські бійці, невелика група з представників України та РФ розпочала таємні переговори про припинення облоги. Зокрема, до неї увійшли депутат Верховної Ради та два високопоставлені генерали глави Кремля, ідеться в матеріалі CNN.
Також американські журналісти написали про те, що Україна стає "бойовою лабораторією" для випробувань іранської зброї за межами Близького Сходу. Набутий досвід Тегеран може використати у майбутньому. Про це CNN заявив високопоставлений чиновник міноборони США.
Крім цього у CNN присвятили статтю спікеру Палати представників Кевіну Маккарті, який, можливо, єдиний високопоставлений західний чиновник, який відмовився сісти в потяг до Києва, щоб підтримати президента України. "Але рішення каліфорнійського республіканця відхилити запрошення Володимира Зеленського, зроблене в ексклюзивному інтерв’ю CNN, узгоджується з головною передумовою його спікерства – заспокоїти радикалів від Республіканської партії, які тримають його при владі", - зазначають журналісти.
BBC:
У BBC написали статтю про те, чому російська стратегія ударів по інфраструктурі не працює. Довгоочікувана хвиля ударів з нагоди першої річниці повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого не відбулася – хоча це, ймовірно, більше говорить про очікування ЗМІ, ніж про реальну стратегію Росії. Але все більш спорадичний характер російських атак на інфраструктуру помітний. Західні офіційні особи вважають, що це вказує на брак високоточної зброї, особливо ракет, необхідної для здійснення таких атак з будь-якою мірою ефективності. Українські військові також стали досить вправними у перехопленні ракет і безпілотників.
Також британські журналісти написали про те, що Латвія відправляє на допомогу Києву авто, вилучені у нетверезих водіїв. Автомобілі, конфісковані у нетверезих водіїв у Латвії, відправляють в Україну за новою схемою, розробленою для допомоги військовим діям у країні. Вісім конфіскованих транспортних засобів покинули автостоянку в столиці Ризі в середу і незабаром повинні перетнути кордон. Це перший конвой, який буде відправлено згідно з планом, затвердженим парламентом Латвії минулого місяця. Нардепи погодили передачу державто українським військовим і госпіталям.
Gazeta Wyborcza:
Польські журналісти написали про те, що Росія блокує інтернет і втрачає таким чином мільярди. Блокування доступу до мережі є новою формою насильства, припиненням можливості спілкування, позбавленням свободи слова, а також перешкоджанням координації військових чи гуманітарних дій. Це дуже потужний інструмент, але водночас і генератор величезних фінансових втрат.
Також польські журналісти написали про Львівщину, де російські ракети вбили декілька осіб. У ніч із середи на четвер росіяни завдали ракетного удару по Львівській області. Один зі снарядів влучив у житловий будинок.
- Актуальне
- Важливе