Гнила стіна

Існує відомий апокриф про діалог юного Леніна (тоді ще Ульянова) з жандармом. "Навіщо ви бунтуєте, юначе, невже ви не бачите, що перед вами стіна!", — дорікає мент. І отримує знамениту відповідь від майбутнього вождя пролетаріату: "Стіна, але гнила, — штовхни, і розвалиться!".

Якраз цей факт зробила очевидним авантюра Пригожина.

А це була саме авантюра, істерична вихватка, а ніяка не реалізація хитромудрого плану. Всі розмови про якісь плани – від лукавого. Я досить довго спостерігав за політичною тусовкою, щоб затямити головне правило їхньої комунікації з публікою: "Будь-які свої  промахи подавайте як частину таємного плану. Решта додумають журналісти". Рекомендую також ознайомитися з книгою Роб Бразертона "Чим нас приваблюють теорії змов".

Читайте також: Реальні пригожини будуть, але пізніше

Я певен, що Пригожин затіяв заколот від безвиході, дізнавшись, що його хочуть фізично усунути.  Закінчив, отримавши гарантії безпеки. Всі розмови про тонкі політичні розрахунки відсікаються бритвою Оккама. Якась політична гра, безумовно,  велася оскільки політичні інтриги природний стан існування будь-якої еліти. Однак всі карти були змішані, коли Пригожин зрозумів, що йому в цих іграх відведена роль офірного цапа. Ну, він і психанув, його можна зрозуміти. 

Дорікати, що він почав і не закінчив, що не підняв владу, яка валялася в пилюці, – смішно. Він зробив те, що хотів і що міг, – врятував собі життя, або принаймні продовжив його на невизначений час. А владу кухар все одно б не втримав. Для цього він занадто слабкий, а ті, хто стоїть за його спиною не намірені розхитувати човна аж настільки, щоб його затопити. Вони хочуть заміни деяких персон, можливо, хочуть виходу із війни, але аж ніяк не хочуть загинути в полум’ї громадянської війни

Читайте також: Марш Пригожина як трейлер громадянської війни

Еліти второпали, що ситуація вийшла з-під контролю і поспішили замиритися. Від Пригожина наразі відкупилися з тим, щоб вирішити його долю трохи пізніше; він уже відіграний матеріал і знищити його або залишити доживати десь в Африці – справа технічна, все залежатиме від часу, натхнення та злопам’ятності певних конкретних персонажів. Новий розклад в армії та політичній владі проллє світло на кулуарні домовленості всередині російських еліт.

Що справді важливо в усій цій історії – вона показала справжню міць російського політичного режиму. Варто згадати реакцію жителів Ростова на захоплення міста вагнерівцями, яких влада уже проголосила заколотниками. Показала готовність суспільства підтримувати улюбленого вождя і всенародно обраний режим, Показала готовність силовиків боротися проти справжніх заколотників, а не інтелігентів з пластиковими стаканчиками. Стіна гнила — штовхни, і розвалиться! Це побачили всі. Схоже, що головне, на чому нині тримається  путінський політичний режим, – це червона кнопка.

Спеціально для Еспресо.

Про автора. Ігор Танчин, політолог, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.