Інфляція у листопаді: Зубожіння та масове безробіття серед основних чинників

За 9 місяців війни (за березень-листопад) інфляція становила 22,2%. Випереджальними темпами зростали ціни на харчові продукти та паливо:

• харчові продукти подорожчали на 27% (в річному вимірі +35%). Найбільше – риба, яйця, овочі та фрукти;
• автомобільне паливо та мастила – на 48% (в річному вимірі +59%);

Серед харчові продукти за час війни найбільше подорожчали фрукти (+62%), яйця (+85%), риба (+41%), цукор (+35%). Із-за адміністративного мораторію на підвищення вартості комунальних платежів майже не зростали в ціні послуги на утримання житла – лише +5% за час війни.

Немонетарні чинники (зростання вартості витрат, зовнішні фактори) складають домінантну частину річного приросту інфляції (80%). Економіка пристосовується до нових умов функціонування, що призводить до корекції цін — змінюються ланцюги постачання та ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. По значній номенклатурі товарів підвищилась частка імпорту, що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Додатковий структурний шок для приросту інфляції спричиняють варварські удари Росії по енергетичній цивільній інфраструктурі країни, що скорочує часовий день бізнесу, підвищує собівартість.

Економіка пристосовується до нових умов функціонування, що призводить до корекції цін — змінюються ланцюги постачання та ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу

Читайте також: Що варто зробити для полегшення виконання держбюджету в умовах воєнної економіки

Інфляція та обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США зафіксовано на рівні 36,6 грн за 1 дол. США, що у річному вимірі означає девальвацію на 35% (за готівковим сегментом – 46%). Це посилює тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті після масштабних воєнних руйнувань та виведення з ладу енергетичних потужностей України. Для усунення зайвої волатильності цін імпортних товарів важливо зберігати режим фіксованого обмінного курсу та контроль за рухом капіталів.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за планом на 2022 р. має скласти 34% ВВП (включаючи грантові джерела). Продовження воєнних дій, фінансування відновлення звільнених територій, а також енергетичний геноцид Росії зумовлюватимуть подальше розширення цього неринкового дефіциту державного бюджету. Незалежно від джерела покриття дефіциту (позики, емісія чи міжнародна допомога), його фінансування спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за планом на 2022 р. має скласти 34% ВВП (включаючи грантові джерела). Продовження воєнних дій, фінансування відновлення звільнених територій, а також енергетичний геноцид Росії зумовлюватимуть подальше розширення цього неринкового дефіциту державного бюджету

Водночас чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. Скорочення реальних доходів населення та масове безробіття спричиняють звуження споживчого попиту та скорочення реального ВВП. Також, близько 500 тис. чоловіків було мобілізовано до лав ЗСУ, що обмежує їх участь економічному оборотові країни, знижує сукупний попит.

Для протидії інфляції НБУ з 03.06.2022 підвищив облікову ставку до 25% річних. Однак, дане рішення не мало суттєвого впливу на інфляцію.

Слабка монетарна трансмісія, зумовлена насамперед надмірною банківською ліквідністю, не змогла передати імпульс підвищення облікової ставки до ринку депозитів.

За червень-листопад процентні ставки гривневих депозитів змінилися лише на 3-5 відс. пунктів. Відповідно, ринок гривневих депозитів не зміг скласти конкуренцію ні для охочих вкласти кошти в іноземну валюту чи валютні депозити, ні для охочих витратити кошті на придбання товарів чи послуг. Так, за червень-жовтень строкові гривневі депозити населення впали на 0,6%, тоді як строкові валютні (в доларовому еквіваленті) – зросли на 8,6%.

Підвищення ставки позичкового процента особливо не вплинуло і на механізм ціноутворення виробників. Оскільки бізнес переважно працює в умовах скорочення попиту, тому корекція його цін реалізації залежить не стільки від ставки процента в економіці, а скільки диктується вимогами виживання.

Тобто, в умовах України антиінфляційна ефективність монетарної політики стримується домінуванням структурних чинників інфляції, слабкістю каналів монетарної трансмісії та суттєвим зниженням сукупного попиту внаслідок війни.

Слід зазначити, що в поточному році інфляція пришвидшилась у всіх країнах світу, однак реакція монетарних регуляторів переважно була стриманою – ключові процентні ставки, як правило, зростали нижче темпів інфляції.

Читайте також: Світова економіка уникне рецесії у наступному році

Наприклад, серед країн ЕМ Східної Європи реальні ставки в середньому впали з "-2%" торік до "-7%" річних — в поточному. Стримана реакція монетарних регуляторів пояснюється намаганням убезпечити економіки своїх країн від зайвих структурних зламів – банкрутств, дефолтів та безробіття.

Подальші перспективи інфляції залежать від швидкості адаптації економіки до нових умов. Розширення неринкового воєнного дефіциту державного бюджету генерує нову грошову масу економіки, яку важливо замикати в нових об’єктах виробництва товарів та послуг

Водночас базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ передбачає збереження номінальної облікової ставки на рівні 25% щонайменше до II кварталу 2024 року. Це перевищує очікуваний рівень інфляції на 5-10 відс.п. НБУ не виключає можливості встановлення і вищого рівня облікової ставки.

Подальші перспективи інфляції залежать від швидкості адаптації економіки до нових умов. Розширення неринкового воєнного дефіциту державного бюджету генерує нову грошову масу економіки, яку важливо замикати в нових об’єктах виробництва товарів та послуг. Це покращуватиме продуктивний обіг грошової маси, зменшуватиме потреби прямої емісії в майбутньому, сприятиме покращенню ринку праці, зменшуватиме ризики структурної інфляції.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.