ХАМАС зробив подарунок Путіну, війна в Україні відчувається навіть в Арктиці. Акценти світових ЗМІ 10 жовтня

На цьому і не тільки фокусували увагу світові ЗМІ станом на ранок 10 жовтня.

Подарунок ХАМАС для Володимира Путіна

Фото: Getty Images

Світові ЗМІ стурбовані ескалацією війни в Ізраїлі і наслідками для глобального порядку. Зокрема, у Politico написали статтю, що Росія насолоджується – і частково підживлює – хаос у серії глобальних спалахів, які відволікають енергію Заходу від України.

"Жорстокий напад ХАМАС на Ізраїль стався в день народження Володимира Путіна", - пишуть журналісти – "Такий катастрофічний шок у сфері безпеки на Близькому Сході, ймовірно, був приємним сюрпризом для російського президента, чий стратегічний пріоритет – відвернути підтримку та увагу Заходу від України. Масштабна "пожежа" в Ізраїлі ризикує зробити саме це".

Там додають, що насправді Путін не розпалив усі ці кризи, але тепер він із задоволенням підливає масла у вогонь і грає ними на свою користь. "Він насолоджується хаосом", - відзначають журналісти.

Кремлівські пропагандисти вже поширюють наратив про те, що війна на Близькому Сході є перемогою для Росії, а гроші для України вичерпаються.

"Це був, напевно, найкращий подарунок Путіну на день народження. Напад на Ізраїль розділить увагу, враховуючи природну зосередженість США на Ізраїлі", – сказав дипломат ЄС.  

"Ми сподіваємося, що це не матиме драматичного впливу на підтримку України, але, звичайно, багато залежатиме і від тривалості конфлікту на Близькому Сході. Якщо ми справді хочемо бути геополітичним Європейським Союзом, ми повинні бути в змозі справлятися з кількома кризами одночасно".

У Вашингтоні передбачають, що атаки ХАМАС на Ізраїль зменшать увагу США до України, яка і так поглинута наслідками усунення минулого тижня спікера Кевіна Маккарті групою республіканців-прибічників жорсткої лінії — частиною тієї ж групи. консерваторів, які прагнули скоротити допомогу Україні. Зараз розгортається боротьба за наступника Маккарті, що ускладнює для адміністрації Байдена отримання схвалення Конгресу на будь-яку додаткову допомогу, яку вона може захотіти надати Ізраїлю.

Відчуваючи загрозу того, що Захід може ось-ось втратити увагу до Києва, президент України Володимир Зеленський обігрує думку про те, що Іран і Росія, які підтримують ХАМАС, є близькими союзниками, і вважає боротьбу з Росією та боротьбу з ісламістськими бойовиками як одне й те саме.  

"Ізраїльські журналісти, які були тут, в Україні, в Бучі, зараз кажуть, що бачили таке ж зло, де прийшла Росія. Таке ж зло. І різниця лише в тому, що є терористична організація, яка напала на Ізраїль, а тут є терористична держава, яка напала на Україну", - говорить Зеленський.

Росія давно "залицялася" до ісламістських бойовиків, а лідер ХАМАС Ісмаїл Ханія та інші офіційні особи нещодавно відвідали Москву. Після суботніх штурмів росіяни швидко зняли пил зі старих планів повернути кордони Ізраїлю туди, де вони були в 1967 році. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що створення палестинської держави перешкоджає "руйнівна політика" США, і можна було почути майже задоволене "муркотіння", коли злорадний колишній президент Дмитро Медведєв відкинув напади ХАМАСу як "очікуваний розвиток подій" і звернув свій гнів проти Заходу.

Речник Кремля Дмитро Пєсков також радісно стверджував, що фінансування України тепер неминуче скоротиться.

Велике питання полягає в тому, наскільки далека рука Кремля за цим ідеальним штормом наростаючих криз – в Ізраїлі, Косово, на Кавказі та в Африці – які накочуються на Америку та Європу. Для багатьох спокусливо бачити саме Путіна, як натхненника чи маріонетковода, який розпалює більше конфліктів, ніж Захід може впоратися.

У CNN вважають, що війна Ізраїлю з ХАМАС спричинить глибокий і широкий політичний шок у світі. Адже такі катаклізмічні події, як напад ХАМАС на Ізраїль, спричиняють глибокі політичні потрясіння та стратегічні трансформації, які ніхто не міг передбачити.

"Ракетні обстріли, захоплення заручників і масові вбивства в Ізраїлі відбулися тоді, коли світовий порядок уже перебуває у поворотній точці, коли епоха після холодної війни була зметена вторгненням Росії в Україну та зростанням наддержави Китаю. Грубий шок від того, що щойно сталося – сцени розстрілу мирних жителів на ізраїльському музичному фестивалі, жахливі розповіді про розірвані сім’ї та перший жорстокий вибух ізраїльських репресивних атак на Газу – приголомшують світ. Раптовий і кривавий зрив рідкісного періоду спокою та надії на дипломатичні прориви на Близькому Сході вже змінює розрахунки в Ізраїлі, Сполучених Штатах, арабському світі та в усьому світі", - відзначають американські журналісти.

У США напад ХАМАСу порівнюють із атаками 11 вересня 2001 року – як порівняно низькотехнологічний напад на цивільне населення, який порушив спокій могутнішого та досвідченішого супротивника, частково через те, що кинув виклик уяві оцінювачів загроз у самовдоволенні щодо національної безпеки.

Урок цієї історичної травми полягав у тому, що політичні та військові кроки, вжиті американськими та іншими лідерами, коли нормальна політика поверталася до життя, не просто змінили світ через військові дії. Вони вивільнили надзвичайні політичні сили в таких країнах, як Сполучені Штати та Британія, створивши умови, які все ще впливають на суспільство та вибори.

Можливо, саме тут зараз знаходиться Ізраїль. Єврейській державі не чужі ракетні обстріли з Гази чи Лівану, а також вибухи автобусів і смертники. Але загарбники ХАМАС просто розбили ілюзії ізраїльтян щодо власної безпеки глибше, ніж будь-коли після війни Судного дня в 1973 році, коли єгипетські та сирійські війська разом їх атакували. Це почуття емоційного порушення обумовить відповідь Ізраїлю в найближчі дні та вплине на реакцію решти світу на його відсіч.

Наслідки війни в Україні відчутні навіть у далекій Арктиці

Фото: gettyimages

The Guardian написали статтю про віддалене від всього світу норвезьке місто Баренцбург, яке також відчуває "холод" української війни.

Відносини між російською та українською громадами міста Шпіцберген погіршуються, а місцеву туристичну компанію звинувачують у тому, що вона є "рукою російської держави".

"Баренцбург вітає вас", — білі літери російською мовою над доком. З того моменту, як відвідувачі зійшли з човна, майже не залишилося сумнівів, хто принаймні символічно керує цим маленьким містечком із кількома сотнями мешканців посеред Північного Льодовитого океану. На будівлях майорять російські прапори. Місцевий паб "Червоний Ведмідь" бере плату в рублях. Бюст Леніна дивиться на фіорд, за ним монумент, який проголошує: "Наша мета — комунізм!"

Але це не Росія, а Норвегія. Шахтарське місто, яке, можливо, належало Радянському Союзу (а згодом і Росії) з 1932 року, але воно розташоване на Арктичному архіпелазі Шпіцберген, який однозначно належить Норвегії. Відповідно до договору, складеного в 1920 році, уряд Норвегії має "повний і абсолютний суверенітет" над Шпіцбергеном в обмін на рівні права на проживання для громадян країн, які підписали договір, включаючи Росію.

Донедавна мешканці Баренцбурга, переважно росіяни та українці, мали надзвичайно теплі стосунки зі своїми переважно норвезькими арктичними сусідами вздовж узбережжя в селищі Лонг'їр. Були регулярні культурні обміни з відвідуванням симфонічних оркестрів і дитячих хорів, змагання з шахів і спортивні змагання.

Але після вторгнення Росії в Україну дві спільноти опинилися на межі останньої точки взаємодії Заходу з Росією. І настрій став різко крижаним.

9 травня, у день, який у Росії відзначають пам'ять про перемогу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною, російський генеральний консул Андрій Чемерило очолив парад десятків машин і гелікоптера з російськими прапорами. На іншому параді в закинутому радянському вугільному селищі Піраміда сфотографували бульдозер із сепаратистським прапором "Донецької народної республіки". Через кілька місяців, у липні, російські офіційні особи провели парад до Дня ВМС із невеликою флотилією човнів у норвезьких водах.

Для критиків Росії це дуже схоже на пропаганду, яка демонструє домінування Росії у Арктиці; військову позицію на стратегічно важливій території, що належить члену-засновнику НАТО. 

Російська влада це заперечує, називаючи такі заходи традиційними. Але Тер’є Ауневік, лідер групи Ліберальної партії Норвегії в місцевій раді, каже, що Росія різко посилила націоналістичну діяльність. Раніше 9 травня в Баренцбурзі було дружнім "щороку між людьми" з подарунками, промовами та музикою. Але зараз, каже він, "це дивна ситуація з прапорами та гелікоптерами. Я ніколи не бачив такого за 25 років, які я тут".

Офіційна туристична рада Visit Svalbard більше не рекламує подорожі до жодного з російських поселень, і більшість норвезьких туристичних операторів повністю припинили туди поїздки через вторгнення Росії. Visit Svalbard описав баренцбурзьку туристичну компанію Arctic Travel Company Grumant, що належить гірничодобувній компанії "Траст Арктиквугілля", як "продовжену руку російської держави".

Тим, хто все-таки збирається відвідати Баренцбург, жителі Лонґїра часто радять вимкнути телефони та ноутбуки, щоб уникнути можливого російського стеження.

Ронні Брунволл, генеральний директор Visit Svalbard, каже, що неможливо передбачити, коли відносини між двома спільнотами покращаться. "По-перше, війна, очевидно, має припинитися", — каже він. "Але процес після цього ми не можемо передбачити".