Китай нам не друг. Чому Пекін не хоче перемоги України у війні з РФ

Китаю все важче маскуватись під країну, яка тримає нейтралітет. І одразу західне видання WSJ та розвідка Японії видали детальну інформацію, як уряд Сі Цзіньпіна постачає комп'ютерні чіпи, інфрачервоні камери та радіолокаційне обладнання для російської оборонки в обхід санкцій. Ще безперебійно постачає безпілотники та інші види сучасних технологій, яких раніше в армії Росії не було. І масово вони були помічені пару місяців тому біля Бахмута.

Друге — 4 лютого сили оборони США збили китайський аеростат над Атлантичним морем. Держдеп офіційно уночі оприлюднив перший звіт по начинці цієї кулі — там було обладнання для розвідки й збору даних. Висотні літаки-розвідники Lockheed U-2 при спостереженні за аеростатом виявили, що він може вести радіоелектронну розвідку, і що на ньому є радар, ймовірно, здатний збирати та передавати інформацію про розташування будь-яких об'єктів. Також на аеростаті були сонячні батареї, здатні забезпечувати роботу цієї апаратури. Тобто виправдання МЗС Китаю, що куля суто наукова, просто збирає метеорологічні дані та збилась з курсу — офіційно брехня.

Зухвалий вчинок китайців зірвав запланований візит державного секретаря Ентоні Блінкена до Пекіна. Бо ж Китай надіслав прозорий сигнал: ми готові до глобального протистояння зі США і можемо начхати на доктрину Монро.

Ще чітко дав зрозуміти ще 40 країнам, над якими Китай періодично запускає такі аеростати — що все це не треба терпіти. А треба красиво і надійно збивати влучною ракетою.

Багато хто очікував щорічного виступу президента США Джозефа Байдена в Конгресі. На жаль, цей виступ загубився на тлі новин про російський наступ, смажених морпіхів під Вугледаром і аудієнції Володимира Зеленського у короля Чарльза ІІІ. І могло скластися враження, що в США офіційно стартувала виборча кампанія-2024. Але саме там прозвучало, як каратимуть Китай за агресію, брехню і допомогу Росії у війні проти України.

Джозеф Байден за два місяці публічно кілька разів заявив, що в економіці Китаю не усе так радісно. І що уперше темпи росту американської економіки випереджають Китай із 1976 року.

Також очільник Білого дому підкреслив, що минулого літа під час бесіди з Сі Цзіньпінем попередив його, що у разі підтримки Пекіном Росії в українській кризі Китай втратить західні інвестиції. Але Китай попередження свідомо проігнорував, ще й порушив суверенітет США — а отже, Вашингтон озвучив план, як Китай втрачатиме гроші.

“Якщо Китай загрожуватиме нашому суверенітету, ми діятимемо так, щоб захистити нашу державу. І ми це зробили. І давайте також скажемо: перемога у змаганні з Китаєм має об'єднати всіх нас”, — сказав Байден Конгресу. Він додав, що у Китаю заберуть найголовніше для того, щоб претендувати на статус гегемона — західні технології. Байден зробив наріжним каменем щорічного послання відновлення та модернізацію американської промисловості. Що найголовніше зараз це створення потужностей всередині США для виготовлення чіпів та іншого важливого електронного обладнання. І перші плоди уже є. Гігант Intel будує заводи в Огайо й Аризоні, потужності в Ізраїлі й ще один заводик із виробництва чіпів в Німеччині. Це зроблено з розрахунку — посилити китайське відставання в технологіях. І якщо Китай таки вирішить захопити Тайвань, він уже не отримає під свій контроль центр новітніх технологій і чіпів.

Далі Байден наголосив на модернізації американської інфраструктури. Це — збудувати 20 тисяч нових об’єктів, найперше, аеропорти та мости. Але є один нюанс — там прицільно зменшуватимуть частку китайської продукції в будівництві. Тільки американські продукти. Це ставка на те, щоб Китай втратив статус “єдиної майстерні світу”. І переймався сотнями мільйонів безробітних всередині своєї країни, а не зазіхав на те, як ділити по-новому світові кордони.

Ви спитаєте, до чого ж тут Україна, якщо про нас у цій промові було сказано дуже мало. А все просто — Китай головний дестабілізатор у світі. Без всебічної підтримки Китаю Росія побоялась би вступити у таку війну, чітко розуміючи, що вона втратить імідж, гроші й вплив. Без підтримки Китаю Москва змушена буде відступити у барліг. Але склалось так, що Китай вирішив кинути виклик США та урвати великий шмат світового пирога. А от Росія під шумок вирішила вступити у гру перша і пошматувати традиційно Україну — як державу, у якої все-таки якісно вдавалось із соціалістичної країни стати на демократичні рейки з західним вектором.

Пекін вважав, що на тлі триденного російського “бліцкригу” в Україні він швидко розв'яже питання захоплення Тайваню, обнулить позиції США в Азії, їхню економіку та змусить Європу повернутися в бік китайської столиці.

Але ні. Тому Китай вирішив дещо відкоригувати початковий план. І буде робити все, аби програш Росії був неочевидним. Щоби не можна було впевнено сказати, що демократія в Україні на полі бою перемогла авторитаризм.

Прикметно, що паралельно з Байденом посол Китаю Фу Конг в Європейському союзі закликав країни Заходу відмовитись від ідеї “повної перемоги” України. “Ми доволі занепокоєні можливою ескалацією цього конфлікту. І ми не віримо, що лише постачання зброї насправді розв'яже проблему”, - сказав китайський посол під час події в Центрі європейської політики в Брюсселі. “Ми занепокоєні тим, що люди говорять про здобуття повної перемоги на полі битви. Ми вважаємо, що правильно було б зайняти місце за столом переговорів", - додав Фу Конг.

Тобто Китай би дуже влаштовував варіант поламати нас і перетворити в сіру буферну зону, куди ніколи не прийдуть західні інвестиції, ЄС і НАТО. А ще не буде очевидної історії успіху демократії. Коли Україну не будуть ставити у приклад, як державу, яка потом і кров’ю виборола собі місце серед перших.

А відтак нам треба раз і назавжди зрозуміти — Китай нам не друг. Китай натхненник і союзник нашого ворога — Росії. Пекін розглядає нас як полігон для власних загарбницьких воєн. І хоча в високих українських кабінетах періодично лунають заяви про те, як Сі Цзіньпін може втихомирити Путіна чи треба взяти Китай гарантом нашої безпеки — це все ілюзії. Для Китаю ми —  харч. Але якщо ми уже потрапили в такі жорна історії — хай ми станемо кісткою в горлі авторитарним режимам. Щоб недарма була Буча, Ізюм, Бахмут і Маріуполь. І тяжкий урок — що неідеальна демократія ліпше за миску рису в червоному концтаборі.