ВАКС стягнув 5 млн грн застави з колишньої заступниці голови правління Приватбанку

Про це повідомляє пресслужба САП.

"11 листопада 2024 року колегія суддів ВАКС підтримала клопотання прокурора САП та стягнула 5 млн грн застави, внесеної юридичною особою за колишню заступницю голови правління ПАТ КБ «Приватбанк», яка двічі не з’явилася в судові засідання", - йдеться у повідомленні.

Суд визнав неповажними причини неявки обвинуваченої та, зважаючи на неналежну процесуальну поведінку, ухвалив збільшити до 51 млн грн розмір застави, визначений як запобіжний засіб.

Крім того, суд поклав на обвинувачену відповідні процесуальні обов’язки, а саме прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у справі та здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в’їзд до України.

Наступне засідання у справі призначено на 22 листопада 2024 року.
Деталі справи:
У межах досудового розслідування встановлено, що колишній голова правління ПАТ КБ «Приватбанк», його перший заступник, заступник, а також троє керівників департаментів вказаного банку в грудні 2016 року за день до визнання ПАТ КБ «Приватбанк» неплатоспроможним на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку близько 223 млн грн на користь підконтрольних та пов’язаних із ПАТ КБ «Приватбанк» компаній. 

У САП нагадали, що в межах досудового розслідування встановлено, що колишній голова правління ПАТ КБ "Приватбанк", його перший заступник, заступник, а також троє керівників департаментів вказаного банку у грудні 2016 року за день до визнання ПАТ КБ "Приватбанк" неплатоспроможним на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку близько 223 млн грн на користь підконтрольних та пов’язаних із ПАТ КБ "Приватбанк" компаній.

Кошти перераховувались декількома траншами на дві різні компанії: 85,2 млн грн на рахунок однієї пов'язаної з учасниками схеми компанії, ще 136,8 млн грн – на користь іншої. У подальшому ці кошти учасники схеми вивели за кордон з метою легалізації.

Окрім цього, встановлено, що в переддень націоналізації банку вказані особи розтратили понад 8,2 млрд грн шляхом незаконного списання зобов’язань компаній-нерезидентів перед AS Privatbank (Латвія) за рахунок коштів Приватбанку, розміщених на кореспондентських рахунках в AS Privatbank (Латвія). Крім того, для подальшої неможливості стягнення коштів на користь ПАТ КБ "Приватбанк" та прикриття вчиненого злочину особи організували незаконну та документально не обґрунтовану заміну боржника на підконтрольну та пов’язану з ПАТ КБ "Приватбанк" компанію. 

Примітка. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

• У червні стало відомо, що наглядова рада ПриватБанку планує змінити голову правління банку. З 2021 року цю посаду обіймав Герхард Бьош.
• Наглядова рада ПриватБанку у понеділок, 7 жовтня, оголосила про обрання шведського банкіра Мікаеля Бьоркнерта на посаду голови правління банку.