Кульгаве "єдіноначаліє" Росії

Кульгаве "єдіноначаліє" на Росії – перша ознака того, що наступними місяцями вони перейматимуться внутрішніми проблемами. З тієї простої причини, що успіхів на фронті нема і не буде, їхню відсутність доведеться компенсувати реанімацією "єдіноначалія".

Росію останнім часом дуже сильно кидає з епохи в епоху. Там то лютий 1917, то революція 1905 після поразки під Мукденом (тодішнім Бахмутом), то 1943 і т.д.

Сьогодні усім там зрозуміло, що кульгаве єдіноначаліє потрібно, як би сказали на Лемківщині, реперувати. Але проблема в тому, що повернути первозданний службістський глянець Путіну можна разом з поверненням його молодості та потенції. Тобто ніяк.

Це трудне знання, яке нарешті стає зрозумілим навіть людям без мозку, яких у Росії якщо не переважна більшість, то відсотка 53 точно. Путін не відповідає головній вимозі для влади в такій країні: йому напихали ху*в, а він замість стріляти торгується і ховається.

Читайте також: Московія горітиме...

А все тому, що його система за останній місяць пережила два краш-тести й обіс*алася більше, ніж цілковито. Вона розлізлася по швах під час рейдів РДК-ЛСР на Білгородщину і під час цього потішного походу пригожинських на Москву. Як реперувати систему зі слабким Путіним, який навіть підтертися без Лукашенка не здатен – не те що "наглядати та карати"? – це велике питання.

А питання питань – це як зупинити страх і заціпеніння, що все далі й далі проникають у російське життя, і знову вийти в дамки, "зберегти лице" і покращити імідж у ситуації, яка загалом не віщує країні нічого доброго в момент (!), коли це починає відчувати російський служивий обиватель. Останньому комфортніше повернутися в дикість допетровських часів транзитом через 1937-й, ніж у непевність років 1990-х.

Тому вони вбиватимуть одне одного навіть не через якусь історичну шаблонність, а тому, що не знають, як можна по-іншому. Тому 1990-ті, коли вони могли навчитися в оте "по-іншому", всіма ними сприймається як епоха поразки та приниження. І щоб не скотитись у 1990-ті, вони зараз робитимуть ставку на танці з бубном навколо враженого єдіноначалія – як на мене, головної жертви останнього місяця.

Читайте також: Актуальний сюжет гоголівських "Мертвих душ"

Війна для Путіна стала занадто турбулентною. Він справді не збирався так довго воювати. І не вірте, коли кажуть, що Росія готова вести війну на виснаження. Вона не готова була воювати. Вона готова була швидко перемогти. І головне, чого не має російська система сьогодні – це психологічного ресурсу для перемоги. Це не означає, що така країна з "пробитою" вертикаллю завтра програє війну або зникне. Але точно означає, що така країна не переможе.

Тому останній місяць – важливий етап ерозії системи, після якого там настане період, що його можна умовно назвати "кров на іржі". Наступний називатиметься так: "Я убіт подо Ржевом, а ти, сука, ржошь".

Джерело

Про автора. Андрій Бондар, письменник.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.