Люди з ФСБ дали зелене світло вторгненню, бо були переконані, що у Байдена Паркінсон чи Альцгеймер, а Камала Гарріс сама не впорається

Все мало бути легко, просто і приємно. У середині грудня 2021 Росія поставила США ультиматум з вимогою скасувати зміни, що відбулися в Європі після закінчення холодної війни. Вона вимагала американських гарантій безпеки, НАТО мало повернутися до того, яким було до 1997 року (тобто до прийняття Польщі та інших країн Центральної та Східної Європи) і не приймати нових членів. Мала відбутися "Ялта II" – домовленість про новий поділ Європи та світу на сфери впливу.

США відмовились, на що Путін і сподівався, бо паралельно зробив пропозицію Китаю. У середині грудня він говорив у режимі онлайн із Сі Цзіньпіном, а 4 лютого зустрівся з ним у Пекіні під час церемонії відкриття зимових Олімпійських ігор. Вони підписали договір про російсько-китайську дружбу, яка "не має меж", і про співпрацю, в якій "немає заборонених зон". Вони пафосно проголосили кінець епохи гегемонії США і початок побудови "нового міжнародного порядку".

Китайський лідер із "розумінням і підтримкою" висловився про "гарантії безпеки" для Росії і виступив проти розширення НАТО. Своєю чергою Путін визнав неприпустимими будь-які форми незалежності Тайваню і розкритикував створення Вашингтоном "малих угруповань" в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Тобто, угоди між Австралією, Індією, Японією та США (QUAD), а також Австралією, Великою Британією та США (AUKUS). КНР розцінила ці угруповання як спроби створити "азійське НАТО".

Путін і Сі Цзіньпін спільно пішли ва-банк, тобто вони вирішили застосувати силу спочатку проти України, а потім проти Тайваню

Путін і Сі Цзіньпін спільно пішли ва-банк, тобто вони вирішили застосувати силу спочатку проти України, а потім проти Тайваню. Після провалу російського бліцкригу в Україні китайська дипломатія намагається розповісти світові, що російський "цар" не повідомив китайського "імператора" про вторгнення в Україну. Втім це казочки для наївних. Кремль виклав свої плани в письмовій формі і уклав таку ж письмову угоду з Китаєм. Щоб показати, що він ставиться до всього смертельно серйозно, з весни 2021 року він зібрав навколо кордонів України потужну армію, готову завдати удару в будь-який момент.

Він також надав ще два докази на підтвердження достовірності своїх намірів. Порятунок влади Лукашенка, якій загрожували масові протести після сфальсифікованих президентських виборів у Білорусі в серпні 2020 року (білоруський диктатор також є перевіреним клієнтом Пекіна). А також проведення так званої миротворчої операції в Казахстані на початку січня 2022 року, з метою придушення народних протестів, усунення від влади "батька нації" Нурсултана Назарбаєва і зміцнення позицій президента Касима-Жомарта Токаєва.

Казахстан був полігоном

У "миротворчій операції" в Казахстані брали участь російські, таджицькі, вірменські та білоруські підрозділи. Вони використовувалися як частина сил так званої Ташкентської угоди – договору про колективну безпеку 1992 року. Головну роль відіграли російські повітряно-десантні війська, які 6 січня захопили аеродром в Астані (тоді – Нур-Султані). І саме ця операція була моделлю для планів вторгнення в Україну з авіаударами по аеродромах в Гостомелі й Василькові під Києвом, як старту до захоплення Києва і зміни влади.

Після успіху в Казахстані Путін остаточно впевнився у своїй "стратегічній геніальності". Під час зустрічі із Сі він напевне насолоджувався "красою" задуманих за його участі операцій і був упевнений у їх швидкій реалізації. І його захоплення, ймовірно, поділяв глава китайської держави, адже їм обом належало забезпечити вирішальний вплив на долю світу та місце в історії поряд з найвидатнішими постатями вітчизняної історії.

Після успіху в Казахстані Путін остаточно впевнився у своїй "стратегічній геніальності". Під час зустрічі із Сі він напевне насолоджувався "красою" задуманих за його участі операцій і був упевнений у їх швидкій реалізації

Однак вони злегковажили (а точніше, зовсім не помітили) "третього" – президента Байдена. У вухах звучать мені ще думки людей в Україні, добре знайомих з мисленням російських правлячих кагебістів. Коли Байден прийшов до влади, вони були заклопотані суперечками про те, чи бореться він з хворобою Паркінсона, чи має симптоми хвороби Альцгеймера? Тобто, що політичне питання полягає в тому, коли віце-президент Камала Гарріс прийде до влади у Вашингтоні. І це мало принести Америці більші біди, ніж штурм Капітолія 6 січня 2021 року.

Підтвердженням правильності цих оцінок мав стати вихід США з Афганістану в серпні того ж року, який завершився евакуацією з Кабула. З медійного погляду, це виглядало як повторення втечі американських військ з Сайгону півстоліття тому.

Після року війни в Україні та діяльності США в Південно-Східній Азії, від гегемоністських планів Путіна й Сі залишилось небагато. Візит Байдена до Києва і поїздка українською залізницею підкреслили той факт, що він повністю контролює ситуацію в Україні, Європі, Азії та у себе вдома. Що різко контрастувало зі становищем, в якому опинилися його авторитарні опоненти.   

Путіну загрожує поразка його армії в Україні, яка навіть після загальної мобілізації не може досягти успіху. Тому він почав лякати росіян перспективою розпаду країни і зникнення російської нації. Його оточення починає замислюватись над майбутнім "царя" та своїм власним, якби все ж Україна і Захід, який її підтримує, перемогли у війні.

Путіну загрожує поразка його армії в Україні, яка навіть після загальної мобілізації не може досягти успіху. Тому він почав лякати росіян перспективою розпаду країни і зникнення російської нації

У своєму виступі на цьогорічній мюнхенській безпековій конференції (18 лютого) віце-президент США Камала Гарріс заявила: "Ми вивчили докази щодо російських дій в Україні, і за юридичними нормами немає жодних сумнівів: ми маємо справу зі злочинами проти людства. Я кажу це всім тим, хто скоїв ці злочини, і їхнім командирам, які були співучасниками: ви будете притягнуті до відповідальності".

Виголошуючи свою промову у Королівському замку у Варшаві минулого року (26 березня), президент Байден відійшов від заготовленого тексту і вигукнув: "Заради Бога, ця людина не може залишатися при владі". Оточення переконувало, що шеф мав на увазі зовсім не те, що сказав. Через рік зрозуміло, що план США щодо припинення війни і встановлення миру передбачає покарання Путіна, тобто усунення його від влади.. 

Можуть заморозити активи Пекіну

У китайського диктатора ситуація краща, проте і йому на голову проблеми падають у пришвидшеному темпі. Про "повернення Тайваню у лоно батьківщини" – основу легітимності його необмеженої влади – він може наразі забути. На початку лютого директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що Сі наказав своїй армії бути готовою до вторгнення у Тайвань до 2027 року. Але Сі ще не зважився на напад, оскільки він з "подивом і занепокоєнням" спостерігає за ходом агресії проти України, зокрема за "дуже поганою роботою" російської армії та її поганою системою озброєнь.

Наприкінці місяця Бернс зробив висновок: "Я думаю, що президент Сі і його військове командування сьогодні мають сумніви щодо того, чи зможуть вони здійснити це вторгнення".

Причини занепокоєння і сумнівів глави Китаю та його генералітету зрозумілі. Армія КНР тренувалася і тренується за радянськими та російськими зразками. Її озброєння значною мірою базується на купівлі російських ліцензій або крадіжці західних технологій. Внесок китайської технічної науки зростає, але не досяг критичного значення. Тим паче, що США вже кілька років обмежують доступ Китаю до новітніх технологій. І в цьому чутливому секторі китайська економіка перестала скорочувати відставання до Заходу. Деякі експерти навіть вважають, що розрив почав зростати.

Причини занепокоєння і сумнівів глави Китаю та його генералітету зрозумілі. Армія КНР тренувалася і тренується за радянськими та російськими зразками. Її озброєння значною мірою базується на купівлі російських ліцензій або крадіжці західних технологій

Після російського вторгнення вантажоперевезення новим Шовковим шляхом (залізничне сполучення з Китаю до Європи, одна з флагманських стратегічних інвестицій Пекіна) скоротилися вдвічі. Вони дещо відновилися у другій половині року, але з початку цього року проблеми зростають через тривалу війну та участь у ній Білорусі. Репресії Лукашенка проти польської меншини також можуть зашкодити бізнесу – у відповідь влада Польщі розглядає можливість закриття прикордонного руху з Білоруссю, що різко скоротить торгівлю Китаю з Європою.

Зіткнувшись з демографічною кризою, влада відмовилася від політики однієї дитини, але поки що це не дало жодного ефекту. Політика zero-COVID зазнала невдачі через протести громадськості. Кілька днів тому виявилося, що міністерство енергетики США дійшло висновку: пандемія коронавірусу, найімовірніше, стала результатом витоку з китайської лабораторії. Це підтвердив секретний звіт розвідки, який був представлений Білому дому і конгресменам. А це означає, що позови, які кілька компаній зі США, ЄС та Ізраїлю подали проти Китаю, – за приховування правди і перешкоджання отриманню інформації про походження вірусу – набули вагоміших підстав.

Суми позовів обчислюються мільярдами доларів, і страшно подумати (на місці влади в Пекіні), про які суми йтиметься, коли аналогічні позови подаватимуть окремі уряди або Європейський Союз. Це може видаватися фантастикою, але не в сьогоднішньому світі, коли сотні мільярдів доларів російського державного і приватного капіталу заморожені на Заході і ведеться робота з його конфіскації та використання для відбудови України.   

Позови, які кілька компаній зі США, ЄС та Ізраїлю подали проти Китаю, – за приховування правди і перешкоджання отриманню інформації про походження вірусу – набули вагоміших підстав. Суми позовів обчислюються мільярдами доларів, і страшно подумати (на місці влади в Пекіні), про які суми йтиметься, коли аналогічні позови подаватимуть окремі уряди або Європейський Союз

24 лютого в інтерв'ю ABC News Байден заявив про жорсткі санкції проти Китаю та інших країн, які постачають зброю до Росії. "Минулого літа я мав пряму розмову на цю тему з главою Сі. І сказав йому: Пане Голово, це не погроза, а констатація факту про те, що є насправді. Ви бачили, що відбулося, коли решта світу, особливо Європа, побачила звірства Путіна в Україні. Якщо ви берете участь у таких звірствах, підтримуєте ці звірства, то вас спіткають ті ж наслідки", які спіткали Росію.    

Президент США підкреслює, що він розмовляв із Сі понад 70 годин, тож добре його вивчив. Сі вважає, що у XXI столітті майбутнє належить автократичним системам, а не демократії. У ній, мовляв, процес прийняття рішень займає багато часу, а результат також є невизначеним. У диктаторських режимах рішення мають бути вдумливими, швидкими та ефективними. Але це лише видимість, – відповів Байден, – тому, що демократія сильна, вона працює ефективно, і майбутнє належить їй. І це повідомлення він повторив у Варшаві 21 лютого.

Чи помиратимуть американці за Тайвань

Легендарний глава польської дипломатії професор Броніслав Геремек з великою повагою ставився до Джо Байдена, з яким він познайомився, коли нинішній президент був сенатором. Він вважав його однією з найжорсткіших голів в американській політиці, сильною та вдумливою людиною, яка діє стратегічно. Політик з усталеними ліберальними та демократичними переконаннями і великими знаннями про світ. Його особливістю вважав прямоту в розмові – він відкрито говорив те, що думав на будь-яку тему. Спокійно, по суті і без прикрас чи зайвих слів. Кожен, хто думає інакше, що "це лише слова", швидко переконується, наскільки серйозно помиляється.   

Чи почув і зрозумів Сі слова Байдена? Він, безумовно, засвоїв, що слова американського лідера варто слухати уважно. Наприкінці травня Байден здійснив поїздку до Азії, взявши участь у низці зустрічей і конференцій, покликаних продемонструвати, що Америка серйозно налаштована стримувати апетити Пекіна до домінування в Південно-Східній Азії. У Токіо на запитання журналіста, чи будуть США "готові до військового втручання", якщо Китай нападе на Тайвань, він відповів: "Так".

США дотримуються "політики єдиного Китаю" і не визнають Тайвань як незалежну державу. Проте Байден сказав правду, США дійсно захищатимуть Тайвань, якщо КНР захоче напасти на нього

Це викликало істерику в Пекіні та паніку серед соратників Байдена, оскільки США дотримуються "політики єдиного Китаю" і не визнають Тайвань як незалежну державу. Проте Байден сказав правду, США дійсно захищатимуть Тайвань, якщо КНР захоче напасти на нього. Важливо те, що якби це сталося, влада США навряд чи зустріла б опір у власному суспільстві.

Понад тиждень американці та ЗМІ у всьому світі спостерігали за польотом китайської повітряної кулі над територією США. Точилися дискусії щодо того, це були метеорологічні дослідження чи шпигунство. Республіканці критикували президента за те, що він не поспішав збивати об'єкт, який, за їхніми словами, становив "велетенську загрозу національній безпеці". Пентагон запевнив, що все під контролем і що куля буде збита над океаном, щоб нікому не зашкодити. Так і сталося.

У соціальному плані наслідком цієї ситуації (у військовій термінології це, ймовірно, "спеціальна психологічна операція") є те, що для величезної кількості американців протистояння з комуністичним Китаєм перестало бути абстракцією, про яку розповідають експерти на телебаченні. Вони побачили, що китайська агресивна політика становить загрозу не лише економічну, а й навіть екзистенційну. Для всієї держави та кожного її громадянина.

Багато республіканців, особливо трампістів, критикували Байдена за те, що він зосередився на війні в Україні і не приділяє достатньої уваги загрозі з боку Китаю. Вони дуже сильно помиляються, адже від завершення війни в Україні залежить приборкання не лише російського імперіалізму, але й наддержавних амбіцій Китаю. Отже, все так, як думає Байден, і діє відповідно до цих думок.   

На цьому уроки нових реалій світової політики з боку США та їхнього президента для КНР не закінчуються. Після подій останнього місяця китайський "імператор" повинен нарешті зрозуміти, що Путін і Росія, якою він керує, не є його активами у грі проти американського "гегемонізму", а пасивами, які дедалі більше обтяжують китайський баланс прибутків і збитків.

Американці розхитують Росію там, де вона почувається впевнено

Офіційно США і весь Захід прийняли формулу, що спосіб закінчення війни, можливі переговори з росіянами та умови встановлення миру "вирішуватимуть самі українці". Це шляхетно і з повагою до України, але не говорить "всієї правди".Такі питання, звичайно ж, узгоджуються з адміністрацією Байдена, тому що це глобальна гра. Для американців українська "формула миру" добра, бо російська агресія – це колоніальна війна, в якій янкі вперше за багато десятиліть стали на однозначно правильну сторону. 

У відеозверненні до G20, групи найбільших економік світу (Балі, Індонезія, 15 листопада), президент Зеленський озвучив "українську формулу миру", що складається з 10 пунктів. Він був задуманий як відповідь на стратегію Росії та Китаю, спрямовану на протиставлення "колоніального" Заходу глобальному Півдню. Відтак, до "мирного плану Зеленського" увійшли пункти про забезпечення продовольчої, енергетичної, ядерної та екологічної безпеки. Сфер, що мають особливе значення для країн за межами Заходу.   

Найбільш важливими в українській пропозиції є три інші питання: відновлення територіальної цілісності України з виведенням російських військ з української території в межах кордонів 1991 року, а отже, і з Донбасу та Криму; створення спеціального міжнародного трибуналу для суду над винними у скоєнні "злочину агресивної війни", також відомого як злочин проти миру

Але найбільш важливими в українській пропозиції є три інші питання: відновлення територіальної цілісності України з виведенням російських військ з української території в межах кордонів 1991 року, а отже, і з Донбасу та Криму; створення спеціального міжнародного трибуналу для суду над винними у скоєнні "злочину агресивної війни", також відомого як злочин проти миру. Тобто, за аналогією з Нюрнберзьким трибуналом; і на цій підставі виплатити репарації Українській державі за руйнування, завдані Російською Федерацією.

Напередодні першої річниці повномасштабної війни 60 країн внесли на розгляд Генеральної Асамблеї ООН проєкт резолюції з вимогою до Росії негайно вивести свої війська з усієї території України та виконати інші пункти плану Зеленського. Питання кримінальної відповідальності за розв'язання війни було пом'якшено словами про необхідність покарання "винуватців найтяжчих злочинів" у національному або міжнародному суді. 

Під час голосування (23 лютого) резолюцію підтримала 141 країна, зокрема Бразилія та Ізраїль, які раніше займали "нейтральну" позицію. Проти була Росія та шість її найвідданіших союзників. Утрималися 32 країни, зокрема Китай, Індія, Південна Африка, Індонезія, Камбоджа, п'ять країн Центральної Азії, Вірменія та В'єтнам. Задоволений глава української дипломатії Дмитро Кулеба прокоментував це як крах міфу про підтримку Росії з боку Глобального Півдня, адже українську резолюцію підтримали "більшість країн Азії, Південної та Латинської Америки, а також багато країн Африки".

США дотримуються схожої позиції і активно працюють над тим, щоб змусити ключові держави глобального Півдня відмовитися від нейтралітету або підтримати Росію. Держсекретар США Ентоні Блінкен, сказав, що "Індія десятиліттями покладалася на Росію як на основного постачальника озброєнь і оборонних активів, але за останні кілька років ми спостерігаємо відхід від залежності від Росії і перехід до партнерства з нами та іншими країнами". Він додав, що розуміє причини особливих відносин Південної Африки з Росією, водночас нарікаючи на "м'який" підхід Америки до апартеїду в Південній Африці. І підсумував, що розрив десятилітніх відносин з Росією – це не "клацання вимикача", а зміна курсу авіаносця.

28 лютого Блінкен відвідав Казахстан, де зустрівся з президентом Токаєвим і міністрами п'яти країн Центральної Азії. Потім він вирушив до Узбекистану. Своєю чергою генерал Марк Міллі зустрівся з командувачами армій африканських країн, запевнивши їх, що Чорний континент може розраховувати на більшу підтримку з боку американських військових.

Китайський радник розраховує на німців і французів

Наступ Вашингтона на країни глобального Півдня є відповіддю на попередні дії Росії та Китаю, які вважали цей регіон майже своїм. І це призвело до того, що КНР спочатку ігнорувала українсько-американські ініціативи, вважаючи, що у неї є три варіанти, коли йдеться про війну і мир в Україні.

Перший мали забезпечити їм успіхи російської армії в Україні взимку із захопленням всієї Донецької та Луганської областей. І саме з цієї позиції мали розпочатися мирні переговори щодо забезпечення суверенітету Москви над Кримом, Донбасом і сухопутним сполученням між ними. Успіхи росіян закінчилися захопленням Соледара та особливо важкими боями за Бахмут. На інших ділянках фронту – навколо Вугледара, Авдіївки, Кремінної, Лиману та Сватового – прогресу немає. Тож цей варіант відпав.

Сценарій другий – розрахунок на розкол між США та Францією і Німеччиною. Звідси заохочення Ваном Ї (головним радником Сі у закордонних справах) європейців до побудови "стратегічної автономії"під час Мюнхенської безпекової конференції. Він також відвідав Париж, Рим і Будапешт. І нічого не домігся (про результати переговорів в Угорщині нічого не чути), бо європейці зробили вибір на користь зміцнення НАТО і його розширення завдяки Фінляндії та Швеції.

Третій варіант полягав у тому, щоб поставити шах Вашингтону, постачаючи зброю Росії у відповідь на збільшення поставок західних озброєнь в Україну. У Мюнхені Ван Ї забив у дзвони, звинувативши США у навмисному затягуванні війни та її ескалації. На форумі ООН те ж саме звинувачення повторив посол Китаю. Це звучало загрозливо, але справжньою метою китайців було не створити привід для поставок зброї росіянам, а намалювати відповідне підґрунтя для китайського "мирного плану".

З огляду на перебіг голосування в ООН та подій на фронті, він завершився публікацією МЗС КНР "Позиції Китаю щодо врегулювання української кризи". У документі немає жодних конкретних пропозицій, за винятком вимоги зняття "односторонніх санкцій"

У Пекіні планували, що Сі особисто представить його в річницю вторгнення. З огляду на перебіг голосування в ООН та подій на фронті, він завершився публікацією МЗС КНР "Позиції Китаю щодо врегулювання української кризи". У документі немає жодних конкретних пропозицій, за винятком вимоги зняття "односторонніх санкцій". Не згадується також про неприйнятність поставок озброєнь в Україну, що є ключовим моментом для КНР, аби продемонструвати гру своїх геополітичних м'язів.

Провал китайських планів був використаний Заходом. Пропозиції Пекіна різко розкритикував Байден. Оскільки, як він заявив в ефірі ABC News, Путін "схвалює цей план, то як це може бути добре?" У ньому немає "нічого, що вказувало б на його користь комусь іншому, окрім Росії". І підсумував: "Думка про те, що Китай буде вести переговори про результат війни, яка є абсолютно несправедливою для України, просто ірраціональна".

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що позиція Китаю не є нейтральною, оскільки Китай став на бік Росії, підписавши "договір про необмежену дружбу якраз перед початком російського вторгнення в Україну". Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг додав, що "Китай  не користується особливим авторитетом", бо "не змогли засудити незаконне вторгнення в Україну". Окрім того, з'явилися "ознаки того, що Китай може планувати і розглядати можливість надання військової допомоги Росії".

Свої думки фон дер Ляєн і Столтенберг висловили під час пресконференції в Таллінні, де вони обговорили з естонською владою координацію зусиль ЄС і НАТО зі зміцнення оборони країни. Взаємодія між ЄС та Альянсом з питань оборони є практикою, започаткованою у березні минулого року, коли ЄС розпочав фінансування поставок озброєнь в Україну.   

Лукашенко, авторитетний експерт з питань Європи

Невдачею політики Китаю вирішив скористатися Лукашенко. "Тим, кому були адресовані пропозиції Пекіна", він порадив не відкидати їх передчасно. Він влучив у ціль, бо наступного дня отримав запрошення відвідати Китай з офіційним візитом. Він є клієнтом Пекіна, але у цих обставинах виступив як авторитетний експерт з питань Східної Європи. Відповідальний за організацію так званого Мінського процесу – спроби дипломатичного завершення війни в Україні у 2014-22 роках.  

У пориві радості Лукашенко розповів, що мав "довгу і щиру" розмову з Путіним після того, як отримав запрошення з Китаю. Відтак російський диктатор попросив його висвітлити події в Пекіні у вигідному для нього світлі, а також говорити і від його імені. Сі оголосив про свій приїзд до Москви ("в найближчі місяці"), щоб обговорити свої мирні пропозиції.

Лукашенко не був би собою, якби з цієї нагоди не спробував послабити пута, якими його обплутала Москва. По-перше, він заперечив, що Україна готується напасти на Білорусь, хоча кілька місяців гримів про те, що "Ucraina ante portas" (“Україна біля воріт”. - Ред.). Він також заявив, що не бачить жодних ознак того, що українські війська готуються завдати удару по Придністров'ю –  російському анклаву в Молдові. Хоча російська дипломатія і пропаганда докладають усіх зусиль, щоб довести протилежне.     

Лукашенко, ймовірно, скористається заявою Зеленського про те, що він охоче зустрінеться із Сі Цзіньпіном. Український президент пояснив, що "чим більше країн приєднається до формули миру, чим більше великих і впливових країн будуть думати про це з повагою до нашого суверенітету і справедливого миру, тим швидше він настане".

Лукашенко також, ймовірно, скористається заявою Зеленського про те, що він охоче зустрінеться із Сі Цзіньпіном. Український президент пояснив, що "чим більше країн приєднається до формули миру, чим більше великих і впливових країн будуть думати про це з повагою до нашого суверенітету і справедливого миру, тим швидше він настане". МЗС Китаю відповіло, що позиція щодо "конфлікту в Україні" відома, тому всі сторони повинні прагнути до припинення війни, включно з Україною.

Наразі китайсько-білоруські відносини навколо війни висвітлили реальну позицію Москви і Пекіна у світовій політиці. Росія більше не враховується в ній, тоді як для Китаю накреслені червоні лінії. Вони можуть їх переступити, але тоді повинні відповісти собі на запитання про ціну порятунку шкури Путіна і його товаришів. Або ж вони можуть визнати очевидність фактів і долучитися до "конструктивної роботи" з припинення війни та встановлення миру за "українською формулою". 

З історичного обов'язку варто додати, що в цю бочку меду для Лукашенка влили ложку дьогтю. Напередодні його відльоту до Пекіна два безпілотники пошкодили російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 Берієва, що стояв на аеродромі Мачулищі під Мінськом. Тому, якби він надмірно не метушився в Пекіні (білоруський Генштаб заявляв, що мобілізаційний потенціал країни становить 1,5 млн осіб), китайці отримали додатковий аргумент, щоб спустити його з небес на землю.   

Путін був близький до рішення застосувати ядерну зброю

До 12 жовтня впливові оглядачі The New York Times і The Washington Post скаржилися на те, що Байден і його адміністрація не опублікували стратегію національної безпеки, хоча повинні були зробити це ще на початку свого президентського терміну. Це мало продемонструвати її відсутність, а отже, слабкість демократів порівняно з їхніми попередниками, які проповідували "America First".

Вони недооцінили силу гасла Байдена "America is back" і не усвідомили, що воно є стрижнем стратегії американської імперії.

Під час презентації стратегії радник президента з питань безпеки Джек Салліван пояснив, що затримка пов'язана з перебігом війни в Україні. Він визнав, що "в лютому було багато людей, які думали, що війна швидко закінчиться і Росія опиниться в набагато кращому становищі". У жовтні було зрозуміло, що Україна не скориться і має шанс на перемогу. Звісно, за відповідної підтримки Заходу. На початку вересня українська армія здійснила вражаючий наступ під Харковом, довівши, що перемога над росіянами їй під силу.

Прояснилося також ще одне питання. В середині вересня на саміті Шанхайської організації співробітництва в Самарканді Узбекистан, Індія і Китай застерегли Росію від застосування ядерної зброї, що, як сьогодні зазначає Ентоні Блінкен, допомогло примусити Путіна спуститися на землю. Тому що упродовж квітня-травня, а також серпня-вересня він був близький до прийняття рішення про застосування тактичної ядерної зброї в Україні.

В середині вересня на саміті Шанхайської організації співробітництва в Самарканді Узбекистан, Індія і Китай застерегли Росію від застосування ядерної зброї, що, як сьогодні зазначає Ентоні Блінкен, допомогло примусити Путіна спуститися на землю

У стратегії безпеки США зазначено, що Росія і Китай несуть різні виклики."Росія становить пряму загрозу вільній і відкритій міжнародній системі, зухвало нехтуючи основоположними законами міжнародного порядку". Натомість КНР "є єдиним опонентом, який має як прагнення формувати міжнародний порядок, так і щораз більшу економічну, дипломатичну, військову та технологічну міць для досягнення цієї мети".

Європа залишається "фундаментальним партнером США у вирішенні всього спектру глобальних викликів", і тому адміністрація Байдена має намір поглиблювати і розширювати трансатлантичні зв'язки. Про це президент Байден оголосив під час відеопромови на Мюнхенській безпековій конференції у 2021 році: "Америка повернулася. Трансатлантичний альянс також повернувся. Ми не озираємося назад, ми дивимося вперед, разом". І додав, що НАТО "є міцним фундаментом нашої безпеки, а партнерство Сполучених Штатів та Європи є і залишиться, на мій погляд, основою всього, чого ми хочемо досягти у XXI  столітті"

Байден натякнув, коли закінчиться війна

Він залишається вірним цьому посилу. У Києві він звернувся до українців зі словами надії та підтримки: "Минув рік, а Київ не здається. Україна стоїть. Демократія вистоїть. Американський народ стоїть пліч-о-пліч з вами, як і весь світ". У Варшаві він додав, що "Україна ніколи не буде перемогою Росії" і Захід "не втомиться" підтримувати Україну. І зазначив, що упродовж найближчих п'яти років сформується міжнародний порядок на наступні десятиліття. 

Байден оголосив, що 75-та річниця заснування (4 квітня 1949 року) НАТО буде відзначатися в США, і він буде господарем заходу. Тим самим він окреслив часовий горизонт завершення війни в Україні та календар встановлення нових правил світової політики

Байден оголосив, що 75-та річниця заснування (4 квітня 1949 року) НАТО буде відзначатися в США, і він буде господарем заходу. Тим самим він окреслив часовий горизонт завершення війни в Україні та календар встановлення нових правил світової політики. Він також представив одну з провідних тем президентської кампанії в США (вибори відбудуться в листопаді 2024 року). До свого власного гасла "Америка повернулася" він має намір додати ще одну частину: "І вона знову велика". Таким чином забираючи головний посил кампанії Трампа і всіх республіканців.

У світовій політиці останніх десятиліть я не можу знайти прикладу більш видовищного врегулювання над союзом двох ворожих держав, та ще й такими швидкими темпами. Вистачило, щоб гегемон діяв за продуманою стратегією, показував зуби і встановлював правила гри. Він зробив це без жодного пострілу, без загибелі жодного американського солдата і без шкоди для власної економіки, навіть з вигодою для неї.

Перемога не є повною чи остаточною, оскільки Україна ще не виграла, а Китай не відмовився від підтримки Росії. Але в Пекіні та Москві знають, що до кожного слова Джо Байдена слід прислухатися, бо він не кидає жодного слова на вітер.

Джерело: Gazeta Wyborcza