На Луганщині колаборантами стали нещодавно призначені чиновники та представники проросійських партій

Альберта Зінченка в 2021 році призначили керівником Станично-Луганської військово-цивільної адміністрації, а до цього він був директором департаменту економічного розвитку в Луганській ОДА. Тим не менше, з 26 лютого він вітав окупантів та заявляв, що більшість населення раді приходу росіян та звільнення краю від київських силовиків.

Чимало представників влади перейшли на бік країни-агресора - Російської Федерації та в умовах воєнного стану надали представникам РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Разом з Зінченком під провадження прокуратури за статтею “державна зрада” потрапив іще кілька колаборантів, які до лютого 2022 року очолювали свої громади. Зокрема, керівники прикордонних Марківської ОТГ Ігор Дзюба та Міловського ОТГ Олег Савченко у перші дні перейшли на бік ворога. Ігор Дзюба очолює громаду із 2006 року, коли його обрали головою, як представника комуністичної партії.  В 2020-му колишній комуніст і новоспечений Слуга Народу балотувався вже до районної ради. Та кольори президентської політсили здобути мандат Дзюбі не допомогли. Коли ж рашисти зайшли до Марківки – голова зустрічав загарбників – як визволителів: "Боятися нам нічого. Дякую Росії, що об’єднала Луганську область в одне ціле, чим допомогла возз’єднатися сім’ям, які не мали контакту вісім років».

Олег Савченко, голова Міловської селищної громади у 2001-му був керівником місцевого осередку Партії Регіонів. В 2006-му намагався потрапити до Парламенту, але провалився. А у 2010-му приміряв собі мандат депутата обласної ради від банди Януковича та навіть очолював місцеву райдержадміністрацію. 2 роки тому став головою Міловської селищної громади від ОПЗЖ.

Ще один представник ОПЗЖ Віталій Коваленко очолив окупаційну адміністрацію в Біловодському районі. До цього він був головою одного із сусідніх сіл. Типовий представник ОПЗЖ – примкнув до окупантів на початку анексії та здавав рашистам українських патріотів. Сватівський район також очолила експредставниця ОПЗЖ Людмила Русанова, яка на день Росії стала громадянкою РФ.

Два райони, зокрема, Білокуракинський та Новоайдарський, очолили колаборанти Ольга Кучерява та Володимир Подольський, які до того були представниками від партії «Наш Край». До призначення Подольський працював охоронцем всеукраїнської мережі будівельних торгових центрів. Цілком можливо, що стрімкому кар’єрному росту Подольського сприяло перебування в окупованому Луганську влітку та осінню 2014-го року.

Якщо окупантам не вдавалось знайти зрадників від ОПЗЖ чи "Нашого Краю", то знаходили їх серед колишніх "ригів" Януковича. Так, встановлювати диктатуру у Старобільському районі від імені терористичної "ЛНР" взявся Валерій Пахниць. Він вже керував цим районом у 2013-му році, як ставленик Януковича. Одним із перших його рішень було перейменування вулиць, а щоб змінити прописку чи перереєструвати авто потрібно міняти паспорт громадянина України на паспорт так званої ЛНР.

Є ще на Луганщині Троїцький район. Над ним смотрящим  призначили Сергія Токаря, місцевий торгаш продуктами, сигаретами та горілкою. Людина не публічна, пробував себе в політиці лише раз, у 2020-му не пройшов до селищної ради від партії "Наш край". Про його роботу на окупантів зараз відомо не надто багато. Але на прикладі Токаря та його соратників бачимо – переважно головами псевдоаміністрацій рашисти призначають вихідців з ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, ОПЗЖ та  НАШ КРАЙ, які вже втратили кредит довіри у населення, але є відвертими українофобами і від щирого серця впроваджують диктаторські правила життя і всіляко сприяють загарбникам закріпитись на Луганщині.  

Мабуть, після деокупації безпеківцям слід буде детальніше перевіряти кандидатів в депутати та чиновники на предмет їх роботи в окупованих містах, сумнівних зв’язків і «білих плям» у біографії.