Нацбанк очікує уповільнення зростання цін найближчими місяцями, — Ніколайчук

Раніше працював головою департаменту макроекономічних досліджень інвестиційної компанії ICU. Був заступником міністра економіки та очолював департамент НБУ. Кандидат економічних наук, науковий співробітник Київської школи економіки та Національного університету імені Тараса Шевченка.

В ефірі програми "Еспресо: капітал" на телеканалі Еспресо Сергій Ніколайчук розповів, наскільки швидко зростають ціни і чому; якої інфляції прагне Нацбанк і за допомогою яких механізмів намагається її досягти. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Дякую, що завітали до нас і готові пояснити, як же Національний банк України бореться з інфляцією. Але розпочнемо з того, що в нас зараз зі зростанням цін. Чи вони пришвидшують своє зростання, чи пригальмовують, які останні дані?

За останні 12 місяців споживчі ціни зросли на 10,9%. Цей темп трішки нижчий, ніж у вересні. На нашу думку, якраз у вересні був найвищий локальний пік за останні роки, і надалі інфляція поступово сповільнюватиметься.

Але у вересні було 11%, а зараз 10,9%.

Зараз 10,9%.

Цей 0,1% — це щось важливе, чи статистична похибка?

Відверто, це не таке велике уповільнення інфляції, яке ми б хотіли побачити саме в жовтні. Ми очікували не набагато, але трошки більше. Ну, але, власне, тут важливо те, що вже зараз ми бачимо це уповільнення, і те, що ми очікуємо продовження цього уповільнення у наступні місяці.

Але бачив такі заголовки в газетах, що все ж таки прогнози Нацбанку були більш оптимістичними. Тобто показники за жовтень, вони не виправдали прогнозів Нацбанку. В чому саме це полягає, чому вийшла розбіжність?

На нашу думку, основний фактор був — це більш стрімке підвищення цін на паливо, яке відображало підвищення цін на нафту на глобальних ринках. Там ціна в Україні дні/тижні перевищувала $85 за баррель. Це відобразилося як на ціні на паливо, ну і також вплинуло на окремі компоненти інфляції, де собівартість продукції дуже сильно залежить від палива.

Тобто, коли на ринку бабуся каже, що пиріжки чи капуста подорожчали, паливо подорожчало, то тут трохи є доля правди?

Звичайно, є. Звичайно, собівартість багатьох товарів та послуг залежить від ціни на паливо. Хоча раніше бабусі так говорили про ціну долар, зараз ми бачимо трошки інші тенденції.

Це, до речі, добре чи погано, що почали менше зважати на курс долара і більше на зростання цін на окремі види товарів і послуг?

З точки зору Національного банку, все-таки краще, коли населення більше переймається внутрішніми процесами, інфляцією, ніж курсовою стабільністю чи нестабільністю.

Доларизація нашої економіки якось падає, вже не всі ціни прив'язують до валюти?

Так, доларизація спадає. Якщо подивитися, наприклад, на показники доларизації за кредитами і депозитами, ми бачимо чітку тенденцію з 2015 року — обидва показника достатньо сторімко знижуються.

Якщо казати про зростання цін, то крім енергоносіїв, крім нафти, що ще подорожчало найбільше і найшвидше? Я бачив щось було про макаронні вироби, щось ще є у звітах?

Якщо говорити про рекордсменів цього року, то насамперед ми говоримо про окремі продовольчі товари. І насамперед це відображало факти низьких врожаїв минулого року. Найбільше подорожчали соняшникова олія через поганий врожай соняшника минулоріч. Також по цукру ми бачили досить стрімке зростання цін за останні 12 місяців.

Хоча ось по цим двом товарам ми очікуємо досить непогані врожаї — ми вже бачимо перші ластівки цього процесу. Так, наприклад, по соняшниковій олії ціни протягом останніх трьох місяців навіть знижувалися. Але в річному вимірі все-таки зростання залишається досить значним.

Так само і по цукру — останні два місяці ціни вже знижувалися. Але через наслідки стрімкого зростання наприкінці минулого року на початку цього року ми все ще маємо достатньо високі показники.

А чому продовольчі товари мають такий серйозний вплив? Чому ми так зважаємо на ціни на продовольство?

У споживчому кошику українців продовольчі товари займають достатньо високу вагу, там 45%. І цей рівень вищий, ніж в сусідніх країнах. Власне, через цей факт на українській інфляції значно більше відображається підвищення цін на окремі продовольчі товари, на загальному показнику інфляції.

Тобто це відображення нашої бідності, оскільки ми витрачаємо дуже багато своїх доходів на їжу.

Певною мірою так, оскільки да, чим нижчий ВВП на душу населення в країні, звичайно, в неї частка продовольчих товарів у споживчому кошику вище.

Чи ви робите такий порівняльний аналіз за цінами в інших країнах світу?

Так, зазвичай ми робимо такий аналіз. Не так часто порівнюємо ціни із Сербією. Більше дивимось на ціни, наприклад, у тій же Польщі. І зазвичай ціни на продовольчі товари в Україні все-таки залишаються нижчими порівняно з польськими. Хоча це не стосується окремих категорій продуктів, де, наприклад, податкові пільги. Наприклад, на молочну продукцію можуть призводити до того, що якраз молочна продукція в Польщі коштує дешевше, ніж в Україні.

Є нюанси.

Є нюанси, пов’язані з оподаткуванням, з певним певними пільгами, які  ті чи інші держави, влада намагається впровадити, надає своїм підприємствам чи населенню.

Але, наскільки я розумію, економіка влаштована так, що продукти мають дорожчати, все має дорожчати. Оскільки це стимулює людей витрачати гроші, а не накопичувати їх. Тобто стимулює споживання, так? Але темпи зростання цих цін ,вони регулюються якимось чином.

Ви абсолютно праві. І Національний банк України має основну функцію — підтримку цінової стабільності. Але ця цінова стабільність не означає нульовий рівень інфляції.

Коли ми говоримо про оптимальний рівень інфляції для України, ми зазвичай говоримо, що інфляція має бути низькою стабільною. І якщо говорити про конкретні цифри, то у нас є ціль —  5% інфляції, якої ми намагаємось дотримуватися, реагуючи на інфляційні процеси своїми монетарними інструментами.

Ось це було зараз не дуже зрозуміло — монетарні інструменти.

Я поясню детально.

Я можу передбачити, яким чином ви можете регулювати ціни — можливо, ви телефонуєте в мережі і кажете: "Не підвищуйте ціни!" Чи як це працює?

Ми діємо ринковими методами. Якщо ми бачимо, що інфляція починає прискорюватися і перевищує на сьогодні, через 12 місяців, через 24 місяці на прогнозному горизонті наші цільові орієнтири, то в такому випадку ми починаємо підвищувати відсоткову ставку, наш основний монетарний інструмент. Нагадаю, що в цьому році Нацбанк чотири рази підвищував свою облікову ставку. На початку року вона була 6%, наразі вона 8,5%.

Тобто це відсоткова ставка, за якою центральний банк позичає гроші комерційним банкам? А ті, в свою чергу…

Це ставка, за якою Національний банк проводить свої операції з банками. Це можуть бути і операції, по яким Національний банк надає кошти в банківську систему, і операції, за допомогою яких Національний банк абсорбує кошти з банківської системи, бере їх у банків і платить відповідний відсоток.

Чи правильно буде сказати, що Національний банк, фактично, встановлює вартість грошей в економічній системі?

Так, абсолютно правильно. Знову ж таки, ми говоримо про те, що ми встановлюємо вартість грошей на окремих сегментах фінансового ринку, в наших взаємовідносинах з банками. А вже далі банки транслюють зміну процентних ставок за своїми продуктами, що, в свою чергу вже впливає на рішення населення, бізнесу про те, що, чи заощаджувати більше, чи споживати, чи інвестувати. Ну і власне, через ці процеси вже відбувається вплив на інфляційні процеси.

Я чув, що така історія називається "трансмісійний механізм", так? Ті, в кого є автомобілі, вони мали в автошколі проходити цю історію і розуміти, що йдеться про передачу сигнала через якісь шестерні чи механічні механізми. А у випадку з центральним банком ви встановлюєте цю ставку, і вона передається через комерційні банки вже на полиці магазинів.

Абсолютно правильно. Змінюючи процентну ставку, ми посилаємо сигнали в економіку через різні ланцюжки, через різні канали і, відповідно, з певним часовим лагом — це не відбувається одразу — ми не можемо вплинути на інфляцію завтра чи навіть через місяць. Це буде дуже важко зробити. Але через певний період — ми зазвичай говоримо про те, що найбільший вплив від наших дій відчувається через 9-18 місяців. Тобто на цьому горизонтів наші дії відображається на динаміці інфляційних процесів.

Тобто востаннє коли змінювали ставку? В минулому місяці, так? Точніше, не змінювали.

Так, в минулому місяці, у жовні, ми не змінювали ставку. В останній раз ми це зробили на початку вересня, коли ми її підвищили до 8,5%.

І це знайде своє відображення десь за 10 місяців, тобто влітку наступного року?

Ми говоримо про те, що найбільший вплив наших дій відображається на цьому горизонті, від 9 до 18 місяців. Звичайно, що певні ефекти відображаються через 2-3-6 місяців, але все-таки найбільший вплив наших дій відображається з таким тимчасовим лагом.

Я пам'ятаю ще років 10 тому економісти казали, що в Україні трансмісійний механізм не працює. Чи справді він тоді не працював, по-перше? А по-друге, з чим це могло бути пов'язано — що він, можливо, працював гірше, ніж зараз?

Насправді це було пов'язано з тим що, по суті, до 2015 року Національний банк не проводив монетарну політику, як таку. Точніше, його монетарна політика базувалася на фіксації обмінного курсу гривні до долара США. Ну, ви пам'ятаєте історію про 8 грн за долар.

Тобто коли тримаєш курс на місці, цей механізм зі ставкою не спрацьовує?

Коли ти тримаєш курс на одному місці, фактично, ти позбавляєш себе можливості проводити незалежну активну монетарну політику і впливати на інфляційні процеси. Ти стаєш заручником тих інфляційних процесів, які відбуваються на зовнішніх ринках, і через фіксований обмінний курс передаються у внутрішню економіку.

Крім Національного банку хто ще може впливати на ціни? Уряд може впливати на ціни? Міністерство фінансів може якимось чином впливати на ціни?

Звичайно, ті чи інші рішення уряду, наприклад, по оподаткуванню чи по зміні бюджетної політики, вони впливають на цінові процеси.

Тобто уряд може витрачати більше грошей з бюджету, менше вона щось бюджету. Витрати на якісь соціальні речі, видавати гроші людям на руки через підвищення зарплат і пенсій — і вони відразу йдуть в мережі продовольчі? Або витрачати на інфраструктурні проекти — і тоді не відбувається такого швидкого зростання цін?

Це абсолютно правильно. Так, дуже багато впливів видатків уряду на інфляцію залежать від того, якого характеру ці видатки. І від більш соціально спрямованих видатків, таких, як ви назвали — пенсії, заробітні плати і так далі, — інфляція пришвидшується по мірі підвищення таких видатків. І капітальні видатки теж мають вплив на інфляційні процеси, але він більш відтермінований у часі і не є таким сильним.

Виходить з цього, що центральний банк і уряд мають якось координувати свою роботу. Яким чином це відбувається? Бо Національний банк — це незалежний від уряду організм, і взагалі незалежний орган. Де відбувається ця координація?

У нас є декілька майданчиків, на яких відбувається така координація. Але ця координація полягає в тому, що і уряд, і Національний банк завчасно повідомляють один одного про свої плани, про те, які  дії будуть вчинені. Відповідно, кожна інституція може оцінювати наслідки для виконання своїх цілей і відповідним чином реагувати.

Наприклад, якщо ми знаємо що уряд збирається в наступному році суттєво зменшити бюджетний дефіцит — ми розуміємо, що це матиме наслідком і певне гальмування інфляційних процесів незалежно від наших дій. Відповідно, у такому випадку ми розуміємо, що ми не маємо проводити таку жорстку монетарну політику, яка була б у випадку якби, цього не було.