Нацбанк проявив незалежність

2 червня НБУ підвищив облікову ставку одразу у 2,5 рази, з 10% до 25% річних. Цей показник впливає на вартість грошей у економіці. Напряму це стосується позик та запозичень НБУ для комерційних банків. Але опосередковано розмір ставки може відображатися й на ставках по кредитах та депозитах для звичайних клієнтів банків, а також впливати на вартість боргових паперів. Такий вплив ще називають монетарною трансмісією по аналогії з агрегатами автомобіля, які допомагають передавати крутний момент від двигуна до колес. Все ж напряму НБУ віддавати накази банкам змінювати облікові ставки не може, а тим більше він не може диктувати свою волю Мінфіну, який випускає боргові папери "облігації внутрішньої державної позики" (ОВДП).

"Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами", - повідомила прес-служба фінансового регулятора.

Але ж монетарна трансмісія працює в умовах ринкової економіки із мінімумом адміністративних обмежень і за звичайних умов. Тоді як ситуацію в України назвати звичайною не можна: до 20% території окуповані, ведуться активні бойові дії, а за прогнозами Світового банку наша країна може втратити до 45% своєї економіки (валового внутрішнього продукту, ВВП) на кінець року.

Власне, саме через війну Нацбанк не змінював облікову ставку у перші дні повномасштабного вторгення Росії в Україну. Замість м'яких монетарних методів центробанк застосував жорсткі адміністративні обмеження: зупинив відтік іноземної валюти за кордон та зафіксував курс гривні. НБУ також почав активно підтримувати комерційні банки, щоб вони не збанкрутували через відтік коштів, а також допомагав фінансувати витрати бюджету, які стрімко зросли у рази. 

Жорсткість у фінансовій сфері дивним чином поєднувалася із надвичайно ліберальними підходами у фіскальних рішеннях. Депутати Верховної Ради з подачі Уряду скасували мита та податки на імпортні товари, зокрема й на розкішні автомобілі, скоротили або скасували інші джерела наповнення центрального та місцевих бюджетів. Такі рішення, звісно, сподобалися багатьом українським громадянам, але ніяк не сприяли наповненню бюджета, з якого платять зарплати у тому числі й військовим. Можливо, урядовці покладалися на міжнародну фінансову підтримку. Але вже у травні міністр фінансів Сергій Марченко констатував у інтервю The Economist, що бюджет потребує щомісяця до 5 млрд доларів додатково і що іноземних коштів наразі недостатньо. З'явилися навіть повідомлення про затримки виплат у бюджетній сфері через "касові розриви" у казні.

Крім цього українці почали відчувати на собі й інші наслідки адміністративних обмежень: дефіцит окремих груп товарів у супермаркетах, які не були включені у перелік "критичного імпорту", черги з автопоїздів на кордонах, зокрема й з доволі коштовними авто, стрімке зростання цін через "друк коштів" для бюджету та "задвоєння" курсів іноземних валют та відродження чорного валютного ринку. 

Тримати економіку у "їжакових рукавицях" адміністративних обмежень та фінансувати бюджет через НБУ тривалий час неможливо. Ці рішення можуть бути дієвими на короткий період, вони також можуть бути популярними. 

Чим закінчується "друк грошей" ми добре памятаємо по 90-х роках минулого сторіччя, коли Україна пережила гіперінфляцію. А до чого призводить фіксація курсу ми знаємо вже з історії часів президентства Януковича, коли задля підтримки курсу 8 гривень за долар його слухняний центробанкир спалював золотовалютні резерви. 

Тобто така економічна політика у довгостроковій перспективі могла призвезти до ще більших економічних руйнувань, коли шкода від неї почне перевищувати користь. Власне, про це голова центробанку Кирило Шевченко написав у авторській колонці для видання "Дзеркало тижня" напередодні рішення про зміну облікової ставки. Зокрема, він сказав, що українці вже адаптувалися до війни і час поступово переходити від "ручного управління" економікою до монетарних методів. 

"Економіка поступово адаптується. Економічна логіка починає заміщувати психологічний шок початку війни і переважання благодійних мотивів. Бізнес намагається максимізувати прибуток, а громадяни — збільшити доходи та захистити заощадження", — Кирило Шевченко.

Таким чином саме НБУ, а не Уряд зробив перший крок до економічної нормальності. Економісти по-різному цей крок оцінюють: хтось підтримує, хтось критикує, але не стільки через саме зростання ставки, скільки через саме радикальне зростання аж до 25%. 

Сергій Фурса, інвестбанкир з компанії Dragon Capital

"Це не рішення від доброго життя. Це рішення, яке спирається на тиск на національну валюту, на те, що дефіцит бюджету дуже високий, і тому це викличе негатив… з точки зору вартості обслуговування державного боргу.  Хоча Мінфін на це не пішов. Але так потрібно зробити, тому що військові облігації зараз 11% річних. Це не допомагає перебити інфляцію і це не забезпечує їхню привабливість, і люди їх купують лише з патріотичних міркувань.
А з міркувань власної безпеки фінансової люди купують долари, і це створює тиск на національну валюту. Національний банк слушно зауважив Мінфіну, що ставки мають бути ринковими, а ринкова ставка зараз була десь на рівні інфляції 23-25%. І, так, це викличе негатив з точки зору вартості кредитів. Але це вимушений негатив. Національний банк не обирає між добрим та поганим рішенням. Національний банк обирає між поганим та дуже поганим рішенням. Але це погане рішення ще й потрібне", - прокоментував "Новинам економіки під час війни" на телеканалі Еспресо це рішення Сергій Фурса, інвестбанкир з компанії Dragon Capital.  

Зі всієї цієї історії можна зробити ще один важливий висновок: Нацбанк залишається незалежним від Уряду органом влади та може проводити незалежну політику, що дозволяє органам влади коригувати рішення один одного.