(НЕ)легітимна влада? Чи можуть в Україні перехитрити закон та провести вибори під час війни

Про що у тексті:

• Президент вагається? Чому виник бум довкола виборів 2024-го
• "За" чи "проти". Як відреагували українці на вкид про вибори президента
• Охота до влади чи вимога західних партнерів? Чи доречні вибори під час війни
• "Це було б лукавство і певна юридична хитрість". Як можна провести вибори під час війни

Президент вагається? Чому виник бум довкола виборів 2024-го

Минуло два тижні як в Україні мали відбутися чергові парламентські вибори, та в умовах повномасштабної війни з Росією новий склад Верховної Ради не обирали (29 жовтня 2023 року). На черзі – чергові президентські вибори, що за правилами повинні пройти 31 березня 2024 року. 

"Ми повинні визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія. Я вважаю, що зараз вибори не на часі", – після гучних повідомлень щодо можливих виборів заявив президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 6 листопада.

Імовірність проведення виборів глави держави наступної весни стали активно обговорювати в останні місяці, чи то пак тижні. Відтак словам Зеленського передувала низка заяв, які виринули в інформаційному просторі. 

У четвер, 2 листопада на NV вийшов матеріал під назвою "Зеленський зробить це знову. ОП і ВР дійсно почали підготовку до президентських виборів, і війна їм не завадить". Як стверджується, навесні команда президента сподівається провести голосування щодо нового очільника країни. Перед цим планують змінити законодавство, щоб зробити можливим народне волевиявлення на прифронтових територіях, – над чим представники президентської більшості у Верховній Раді вже працюють. Також заради цього мають намір перезавантажити Центральну виборчу комісію, частково змінивши її склад. За словами авторки статті, на Банковій фактично визначились з тим, що у наступному році Україна, попри війну, порине у вир президентських виборів. На такий крок чинна влада готова піти через побоювання, що в іншому випадку легітимність нинішнього глави держави опиниться під питанням.

Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба у коментарі Reuters 3 листопада зазначив, що президент Зеленський розглядає "за" і "проти" проведення президентських виборів наступної весни. 

"Ми не закриваємо цю сторінку. Президент України розглядає і зважує різні "за" і "проти", – сказав Кулеба, і додав, що проведення виборів під час війни з Росією спричинить безпрецедентні виклики. 

Згодом, 5 листопада в ефірі Еспресо народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що Зеленський нібито прийняв рішення й доручив готуватися до виборів у березні наступного року. 

"За моєю інформацією, Володимир Зеленський прийняв рішення провести президентські вибори в наступному році. Він дав доручення Офісу президента готуватись до виборів, які планують провести 31 березня 2024 року. Це начебто конституційний термін – остання неділя березня. Пояснити таке рішення суспільству вони збираються тим, що це начебто вимога західних партнерів. Зокрема, тим, що якщо не провести ці вибори, то Зеленський втрачає легітимність. Особливо на фоні того, що Путін в березні планує провести вибори", – заявляв Гончаренко. 

Чинний глава держави Володимир Зеленський здобув феєричну перемогу на виборах за президентське крісло у квітні 2019-го, отримавши тоді понад 73% голосів українців. Під час передвиборчої кампанії він запевняв, що хотів би мати лише одну каденцію президента, але вже через рік роботи на посаді очільника держави, у травні 2020-го заявив, що йому не вистачить одного терміну керівництва країною, щоб виконати усі передвиборчі обіцянки. Згодом подібну тезу транслювали деякі посадовці з Офісу президента, мовляв, українці хочуть переобрання Зеленського у 2024 році. 

Сам президент ще влітку в одному зі своїх інтерв'ю скептично оцінив можливість проведення виборів в умовах війни, зауваживши, що тоді б спостерігачі мали сидіти в окопах. Вже згодом він сказав, що не піде на другий термін після завершення війни, а балотуватися має намір лише якщо вибори відбудуться в час воєнного стану. "Якби війна тривала – так, якби війна закінчилася – ні. Я не можу втекти під час війни", – сказав Зеленський. 

А минулого місяця Зеленський заявив, якщо Верховна Рада та уряд зможуть знайти відповіді на всі виклики, то вибори можна буде провести й під час воєнного стану.  

"За" чи "проти". Як відреагували українці на вкид про вибори президента

За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, зміна риторики президента Зеленського у питанні виборів підтверджує його вагання. Для команди глави держави це типова технологія ще з 2019 року – вони роблять інформаційні вкиди, аби подивитися на реакцію суспільства. 

"За основу вони готові взяти проведення виборів у 2014 році в умовах війни й піти на голосування. Однак соціологічні опитування свідчать, що українці зараз не готові до виборів, і це для них стало холодним душем", – цитує Олексія Кошеля DW.

Згідно з результатами всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), станом на жовтень 2023 року, 81% респондентів вважають, що вибори мають проводитися після війни й зараз вони не на часі. Натомість лише 16% громадян прихильні до позиції, що вибори мають проводитися зараз попри війну. 

Фото: https://kiis.com.ua

Крім того, більшість українців негативно ставиться до ідеї дистанційного голосування через інтернет і переживають за ризики фальсифікацій. Таку думку поділяють 65% опитаних, водночас 29% – підтримують ідею. 

Інше опитування на тему виборів у жовтні робив Міжнародний республіканський інститут (IRI). За його даними, понад 60% респондентів в Україні виступають за проведення виборів лише після завершення війни. Разом з тим, 20% громадян погодилися, що навіть попри воєнний стан в Україні треба провести президентські вибори, а 39% – парламентські. Ще 15% учасників висловилися за проведення місцевих виборів. Позицію не проводити жодних виборів в країні підтримали 19% респондентів. 

Загалом перевірка настрою суспільства та реагування населення на тези про вибори в Україні розпочалася ще влітку. Таким чином влада досліджувала ситуацію та готовність громадян до виборчого процесу, намацувала основу. У результаті вона отримала відгук, й побачила, що є спротив і суспільства, і опонентів політичних партій, каже у коментарі Еспресо координатор Громадянської мережі "Опора" у Львівській області Тарас Радь. 

"Якщо в якийсь момент вони б виявили навіть той факт, що 90% людей за вибори, я думаю, це б потенційно давало їм можливість дискусії, що "а давайте, проведемо". Хоча я запевняю, експертне середовище від цього не поміняло б свою позицію. Але це добре, значить, у нас є добре громадянське суспільство, в нас не існує якихось аморфних громадських організацій. Звичайно, я не переоцінюю громадянське суспільство, але все одно результат правильний. Після трьох місяців цих, як мені видається, даремних дискусій ми все-таки дійшли до того, що і так було очевидно: вибори проводити не потрібно", – пояснює експерт. 

Охота до влади чи вимога західних партнерів? Чи доречні вибори під час війни

Нагадаємо, що на початку цієї осені 100 громадських організацій в Україні розкритикували ідею проведення виборів в стані активної фази війни. Такий процес неможливий, адже під час активних бойових дій в країні зберегти реальну конкуренцію та отримати результат, який приймуть і ті, хто виграв, і ті, хто програв, – вкрай складно. 

"Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану", – переконують представники громадянського суспільства, які підписали спільну заяву у вересні цього року. 

Раніше в інтерв'ю політичний експерт, голова КВУ Олексій Кошель зазначав, що не бачить жодного сценарію, як можна провести легітимні вибори в умовах правового режиму воєнного стану, не відмінюючи його. Тоді він висловив сподівання, що "Банкова не піде на реалізацію екзотичних, незаконних сценаріїв проведення виборів", адже це було б погано.

Нещодавно Кошель також зауважив, що все ж не виключає проведення президентських виборів в Україні навесні наступного року. При цьому додав, що питання легітимності виборів буде не в юридичній площині, а залежатиме від комплексу факторів, які можуть вплинути на суспільну легітимність. Згідно з Конституцією України, в умовах воєнного стану парламент продовжує свої повноваження. Що стосується президента, то Основний закон трактує це лише побічно. Тому в обох випадках, на думку експерта, було б доречно та важливо отримати висновки Конституційного суду, хоча й попри це можливі порушення та нехтування Конституцією. 

Запит на проведення виборів в Україні пояснюється кількома аргументами, каже у коментарі Еспресо політолог Максим Розумний. Ті, хто виступають за вибори під час війни, апелюють нелегітимністю чинної влади як всередині країни, так і назовні, у співпраці з західними партнерами. 

"Особливо на зовнішніх партнерах наголошують наші провідники цієї ідеї. Але це хибна установка, оскільки у наших західних союзників – правове мислення. Вони розуміють, що якщо є воєнний стан і під час нього заборонено проведення виборів, то такої юридичної норми слід дотримуватися. Я не думаю, що є якась вимога чи якось зміниться ставлення до влади в разі непроведення чергових виборів у призначений термін. Цей аргумент не працює", – вважає політолог. 

Існує ще одна думка, більш загальна, мовляв, влада повинна радитися з народом, підтримувати свою легітимність, тому слід це зробити в демократичний спосіб. Однак така позиція також не надто ефективна, адже забезпечити повноцінну процедуру демократичного волевиявлення в усій країні – неможливо. А це свідчить, що досягти повного суспільного визнання владі все одно не вдасться. 

З цього випливає третій, імовірно, керівний аргумент – в умовах війни населення консолідується природним чином навколо підтримки влади, зауважує Максим Розумний. Звичайно, що у тієї ж влади є спокуса підтвердити свою легітимність, простіше кажучи переобратися. Адже в стані війни в країні це зробити набагато легше, ніж після її завершення. 

"В умовах війни це зробити легше, простіше, ніж після війни, коли буде дуже багато розчарувань, багато незадоволених результатами війни, імовірно, що вони (представники влади – ред.) не виправдають певних сподівань, коли випливуть на поверхню всі проблеми – економічні, соціальні, коли зменшиться підтримка Заходу і т.д. В цих умовах влада звичайно буде менш популярною, і розраховувати на своє переобрання тоді значно менші шанси. Тому є спроба скористатися нинішньою ситуацією для того, щоб просто продовжити свій термін перебування при владі. Ця установка для всіх очевидна у політичному просторі, але, як видно, її камуфлюють під іншими аргументами", – пояснює політолог. 

"Це було б лукавство і певна юридична хитрість". Як можна провести вибори під час війни

Будь-які вибори в країні, яка веде активну війну, не мають жодних плюсів, при тому вказують на суцільні мінуси, пояснює у коментарі Еспресо координатор громадянської мережі "Опора" у Львівській області Тарас Радь.

Підтверджуючи думку багатьох експертів, він нагадав, що правовий режим воєнного стану в законний спосіб накладає обмеження, які суперечать принципам демократичних виборів, оскільки йдеться про можливість усіх суб'єктів виборчого процесу до повноцінної участі в такому. 

"Це стосується наявності цензури в медіа, це проблеми з доступом до спілкування з виборцями, це буквально фізичні загрози як для політичних суб'єктів, так і для виборців. Це також виклики фінансового характеру, дилема, наскільки доречно тратити 5 мільярдів в часі війни на те, що за відома не дасть того результату, який мали б давати вибори. Під час війни вони не забезпечують легітимність представницького органу, і ті, хто переконують, що вибори треба проводити, бо повноваження представницького органу будуть нелегітимними, власне або не розуміють суті того, що вони декларують, або свідомо цим спекулюють. Тому що законодавством це чітко регламентовано, і це законно – продовжувати повноваження цих органів", – пояснює Тарас Радь. 

Непроведення виборів під час війни абсолютно не ставить під сумнів легітимність чи то парламенту, чи президента України. Політолог переконаний, що вони навпаки – матимуть довіру та легітимність за умов непроведення виборів, в іншому разі такі є неконституційними. 

"Крім того, що вони будуть неконституційними, скажу, що в умовах цих обмежень, про які вже згадував, представницькі органи – чи це Верховна Рада, чи це президент – точно будуть мати меншу легітимність, тому що на вибори прийде 10% виборців. А чинний парламент, наприклад, має підтримку 60% виборців. Як би ми не ставилися до цього парламенту, він точно матиме більшу легітимність, ніж той, який буде обраний під час воєнного стану. Це апеляція тим, хто переконаний, що вибори треба проводити", – каже експерт. 

Так, інтенсивність війни в Україні буде змінюватися, і політична напруга може зростати. Тоді виникатиме спокуса провести вибори як спосіб вирішення ситуації. Насправді це велика загроза, зауважує Тарас Радь: влада може, наприклад, скасувати на тиждень воєнний стан, мовляв, формально все нормально й таким чином оголосити вибори. Але це також буде спекуляція, що суперечить законодавству. 

Фактично за час війни з 2014 року по 2022 рік в Україні відбулися п'ять виборів – двічі президентські, двічі парламентські, та місцеві. Проте тоді інтенсивність воєнних дій в країні була зовсім іншою. 

"Воєнний стан не завжди оголошується на всій території країни, умовно кажучи, якщо події на фронті дозволять, скажімо, запровадити воєнний стан тільки з Харківської до Одеської області, а пів країни, 10 областей скасують його, то з юридичної точки зору це дозволяє провести національні вибори, щонайменше президентські. По парламентських будуть нюанси. Це вже питання спеціального законодавства. Тобто з'явиться правова можливість, яка ще не гарантує проведення цих виборів, але принаймні вона дозволить потенційно шукати рішення через вибори – якщо це буде доречно, якщо ці вибори можна провести демократично, якщо вони дадуть легітимний результат. Про це можна буде говорити, але не в поточному контексті", – вважає Тарас Радь. 

І все ж, якщо влада насмілиться проводити вибори лише на частині територій України, де можна скасувати воєнний стан, – це буде певною мірою хитро, але не зовсім правильно, зауважує політолог Максим Розумний. 

"Це, звичайно, вже певною мірою була б певна юридична хитрість. Оскільки обмежити дію воєнного стану лише певними регіонами, прилеглими до лінії фронту – це буде лукавство. У нас є чіткий індикатор того, що війна йде в усій країні, який підтверджується, наприклад тим, що над Україною немає авіаційного сполучення", – каже політичний експерт. 

До речі, як йшлося в матеріалі NV, зараз у ЦВК та у профільному комітеті ВР шукають відповіді на всі проблемні питання організації виборчого процесу. Йдеться не лише про доступ громадян – і тих, хто на фронті, і тих, хто за кордоном, – до процедури волевиявлення. Це також робота Реєстру виборців, збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном, проведення голосування на прифронтових територіях. Відповідно влада напрацьовує зміни до закону, який регламентує проведення виборів. Зокрема, говориться про створення тимчасової спеціальної комісії, яка буде визначати, чи проводити вибори на тій або іншій території. Згідно з проєктом пропонованих змін, аби територію визнали такою, де не можна проводити вибори, вона має відповідати принаймні одному з певних критеріїв. Таким чином будь-яку громаду зможуть виключити з виборів. 

А поки Верховна Рада продовжила дію воєнного стану в країні до лютого. Вибори, зокрема президента України, призначаються постановою ВР. Наразі таких офіційних документів немає. За графіком, виборчий процес мав би розпочатися наприкінці грудня. 

Як зазначав заступник голови ЦВК Сергій Дубовик, попри всі політичні спекуляції щодо легітимності роботи парламенту чи глави держави після закінчення їхнього терміну, у Конституції чітко сказано, що і президент, і Верховна Рада мають виконувати свої повноваження до наступних виборів.