Інтерв’ю

"Україні бракує робочих рук", — Олексій Соболев, заступник міністра економіки

Ольга Рура
25 березня, 2024 понедiлок
21:31

Про розмінування, майбутнє агросектору та доцільність відновлення знищених підприємств на сході України, перспективи "зеленої металургії" та причини відновлення української економіки

Зміст

Олексій Соболев — заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До того працював директором держпідприємства "Prozorro.Продажі". У березні пан Олексій відповів на запитання студентів Українського католицького університету, а постійна авторка Еспресо Ольга Рура записала його відповіді.

З цього тексту ви дізнаєтесь:

  • Чи можна закрити міністерство економіки
  • Чому не можливо перевести державу в смартфон
  • Що гальмує приватизацію
  • Яке майбутнє чекає на український агросектор
  • Чи є сенс відновлювати знищені Росією підприємства на сході країни

Голова уряду говорить про скорочення кількості міністерств? Чи можна скоротити Міністерство економіки? Що зміниться, якщо його не стане?

Мінекономіки формує та реалізує державну політику у сферах економіки та торгівлі. На нас вся інтеграція в ЄС, запровадження його торговельних стандартів. Адже навіть ті компанії, які не експортують в країни ЄС, повинні працювати за європейськими правилами.

Олексій Соболев. Фото з facebook-сторінки Олексія


Якщо нашого міністерства не буде — не буде балансу та інтеграції в ЄС, адже воно координує український план на 50 мільярдів, без якого можуть виникнути фінансові діри в бюджеті. Також важливою є роль у розвитку оборонної сфери та ринку розмінування.

Міністерство визначає економічну стратегію та макроекономічні показники, які впливають на бюджетні рішення. Міністерство координує економічну політику, результати якої помітні щоквартально.

Володимир Зеленський, коли йшов у президенти, пропонував створити "державу в смартфоні". Чому не можна всі ці процеси, про які ви говорите, оцифрувати та зробити автоматизованими?

Не думаю, що це реалістично. По-перше, для того, щоб створювати програми, які зможуть виконувати всі ці процеси автоматично, потрібні люди. По друге, постійно відбуваються зміни: сотні різних довідок та дозволів скасовуються і приймаються. Хтось має вести облік всього цього, має писати нові постанови та правила. Велика частина цього буде оцифрована, але через величезний обсяг на це піде не рік і не півтора.

Ви згадали про розмінування. Яким чином Мінекономіки є дотичним до ринку розмінування? 

Зараз велика частина українських територій потребує розмінування. Міни розкидані всюди, а це сотні тисяч гектар сільськогосподарської землі.

Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Відповідно, це унеможливлює безпечне використання земель, що б’є по нашій економіці. Перевірити поле на наявність мін та вивести їх з ладу – в рази дорожче, ніж коштує сама земельна ділянка. Через це у людей відсутні економічні стимули продовжувати роботу у сільськогосподарській сфері.

Для збалансування цієї ситуації необхідно шукати способи здешевлення процесу розмінування, залучаючи нові технології. Один зі способів – збільшення кількості компаній, які надають такі послуги, адже коли число пропозицій зростає – ціни падають. За минулий рік, до прикладу, кількість таких компаній збільшилась десь на 50%. 

Однак, навіть з урахуванням цього, вартість розмінування буде високою. Тому, щоб заохотити людей залишатись і використовувати ці землі, потрібно частково компенсувати витрати на розмінування.

Міністерство займається створенням конкурентоспроможного ринку, на якому було б багато компаній, що здійснюють розмінування, та часткове покриття витрат державою, що допомогло б знизити вартість цих послуг та збільшити доступність розмінування.

Ми змогли знайти гроші в бюджеті на таку програму і зараз запускаємо тендери через Prozorro. Тоді вже приватні компанії та замовники зможуть встановлювати ціни без залучення держави. Зараз це економічно не працює, тому що ринок вузький, ціни дуже високі та нічого не розміновується. За минулий рік вже десятки тисяч гектарів було повернуто в обіг і на них запущено виробництво.

У нас досі є компанії в державній власності, чому не можна все приватизувати?  

Історично склалося так, що у нас багато державної власності. Ми вже розпочали продажі та аукціони через Prozorro. Відбувається регулярна приватизація сотень об'єктів на рік, але підготовка проєкту дуже ресурсо- та часозатратна, тому це сповільнює темпи приватизації.

Наша відповідальність полягає у зборі нестратегічних компаній та їх передачі у Фонд держмайна. Фонд вирішує чи ліквідувати, чи приватизувати ці компанії. З більше ніж 3,5 тисячі державних підприємств України, нам вдалося передати та приватизувати понад 2 тисячі.

Нещодавно президент підписав закон, який стане наступним кроком у корпоративній реформі. У ньому передбачено розробку та затвердження політики державної власності, а також прописано, для чого нам потрібні компанії у різних сферах, які з них стратегічні, а які — нестратегічні, і чому. Також буде визначено, що від цих компаній очікує уряд.

Що ще стримує приватизацію – це відсутність покупців на великі об'єкти, які коштують понад 100 мільйонів доларів. Ми не можемо віддавати такі компанії будь-кому з грошима, особливо у стані війни, тому це ускладнює процес приватизації. Нам потрібно залучати інвесторів та забезпечувати конкурентність аукціонів. 

Багато підприємств, які "витягують" на приватизацію, обвішані різними poison pills (дослівно "отруйними пігулками" - захисний трюк, коли директори компанії захищають її від продажу, — ред.):  заборгованостями та іншими проблемами, вирішення яких займає час. 

Проте загальна політика є простою: залишити у державі лише невелику кількість стратегічних компаній, які прозоро управляються через наглядові ради, а інші — передати у приватний сектор.

Евакуаційний потяг. Фото: Павел ДорогойСтратегічні компанії це які? 

Стратегічні компанії — це ті, які відіграють ключову роль у забезпеченні національної безпеки та функціонуванні держави. Це військові виробництва, залізниця, пошта, енергетика. Росія як загроза нікуди не зникне, тому такі державні компанії мусять, у разі чого, вирішувати некомерційні завдання.

Наприклад, Укрзалізниця, яка перевозить військові вантажі та рятує людей. Вона швидше виходить в мінус, ніж заробляє з цього, але це передусім питання національної безпеки. Так само як Укрпошта, яка є єдиним зв'язком з державою для невеличких населених пунктів. В період воєнного стану особливо важливо, щоб такі стратегічні компанії продовжували працювати та забезпечували необхідні послуги для збереження національної безпеки та стабільності.

Зараз, під час війни, держава контролює набагато більше процесів, ніж у мирний час. Деякі заводи були примусово передані на час війни державі, понад 60% всіх грошей в економіці проходить через держбюджет і т.д. Чи не є це загрозою?

Це абсолютно нормально в час війни.

Капіталістична система не спроможна швидко реагувати на якісь нагальні потреби, адже женеться за прибутком. 

Оптимально, якби частка впливу держави на бюджет не перевищувала 35%, але зараз це важко уявити. 

В Європі сільськогосподарська система тримається на дотаціях, які Україна для своїх фермерів забезпечити не може. Яким ви бачите в майбутньому наш агросектор?

Наш сільськогосподарський сектор є дуже конкурентоспроможним і є одним з основних драйверів економічного зростання. Саме сільськогосподарський сектор стабільно зростає і входить у топ-5 найприбутковіших галузей української економіки.

Наші фермери годують 400 мільйонів людей по всьому світу, і протягом наступних десяти років ми можемо збільшити цей обсяг до 600 мільйонів. Це економічно вигідно та сприяє національній безпеці, оскільки це означає, що як мінімум цим споживачам не байдуже, що відбувається в Україні, адже вони залежні від цього. 

Щодо дотацій, то вони розподіляються централізовано через бюджет ЄС, і ми можемо претендувати на значну частку. Звісно, ця система буде змінюватися, адже Україна є великим та конкурентоспроможним виробником сільськогосподарської продукції.

Але навіть попри це, я вважаю, що з сільськогосподарським сектором України все буде в порядку.

Фото ілюстративне: Reuters

Ви керуєте департаментом макропрогнозування. Які ваші прогнози для української економіки? 

Минулого року економіка зросла на 4,6% (після падіння майже на 30% у 2022 році, - ред.). Попри всі труднощі, такі як обмеження експорту та знищення підприємств Росією, наша економіка продовжує відновлюватися.

Торік завдяки морському коридору зросла кількість експортованого зерна. Хоча ми стикаємося з певними проблемами, такими як блокада польських фермерів, ми продовжуємо активну роботу з експортом.

Ще одним обмеженням є енергетика. Енергетична інфраструктура потребує відновлення, щоб забезпечити роботу компаній взимку на повну потужність.

Крім того, Україні бракує робочих рук. Потрібно розробляти програми, які стимулюють повернення українців додому та забезпечують оптимальні умови для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони могли знайти роботу. Це допоможе балансувати ринок праці у різних регіонах, адже зараз в одних областях є дефіцит робочих рук, а в інших — безробіття.

Минулого року наш департамент прогнозував зростання економіки на рівні 3,3% в той час, як прогнози наших партнерів дорівнювали нулю. Але в результаті зростання становило майже 5%. Цього року ми також очікуємо зростання.

Чи є сенс відновлювати знищені Росією підприємства на сході після звільнення всіх територій. Наприклад, Маріупольській металургійний комбінат. Чи є в цьому якась економічна вигода? 

Все залежить від того, в якому стані знаходитимуться ці підприємства, коли ми деокупуємо ці території. Важко щось прогнозувати без доступу до них і без розуміння їх реального стану.

Азовсталь. Фото: Дмитро Козацький (Орест)

Проте Україна має потенціал стати лідером у "зеленому переході" для Європи. Ми володіємо ресурсами, землею, технологіями та людським капіталом, які можуть сприяти цьому переходу. Наприклад, у секторі сталі ми можемо виробляти "зелену сталь", що стане альтернативою російській сталі.

Технологічний процес, пов'язаний з виробництвом "зеленої сталі", вимагає великої кількості електроенергії, води та електричних печей, а у нас є технічні можливості для цього. Це створює значні економічні перспективи на десятки та сотні мільярдів євро.

Але, на жаль, конкретики ніякої у цьому немає, допоки ми не повернемо собі свої території. Після деокупації, я вважаю, нам потрібно сфокусуватись на дещо інших аспектах. Не лише відновлювати знищене, а й модернізовувати, щоб відповідати вимогам та потребам ринку.

**
Питання ставили студенти-журналісти першого курсу магістратури Марта Шийко, Анастасія Варару, Сніжана Гусаревич, Богдан Химера, Олена Гуліус, Богдана Садомська, Олена Суліковська та Микола Головко. 

Теги:
Читайте також:
Київ
+17°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 40.54
    Купівля 40.54
    Продаж 41.08
  • EUR
    Купівля 43.52
    Продаж 44.36
  • Актуальне
  • Важливе
2024, неділя
16 червня
09:38
Дональд Трамп
"Я вирішу це питання до того, як зайду у Білий дім": Трамп розкритикував обсяги допомоги США Україні
09:25
Ізраїль, ЦАХАЛ
ЦАХАЛ оголосив про проведення щоденної "тактичної паузи" в Газі
09:18
Ексклюзив
Юрій Федоренко
Комбат 92-ї ОШБр розповів, як Сили оборони перехопили тактичну ініціативу у ворога на Харківщині
09:07
без води, вода
На Донеччині скорочено водопостачання: скільки й де не буде води
08:54
окупанти орки
Окупанти на Луганщині облаштували військовий полігон, - ОВА
08:45
Nike
Громадянин Нідерландів створив бізнес на постачанні в РФ товарів Nike і Lego, які пішли з російського ринку
08:19
Дмитро Лубінець
Лубінець: Росія не зацікавлена в поверненні своїх військовополонених
08:08
Анонс
Роберт Левандовські, збірна Польщі
Євро-2024: розклад матчів 16 червня
08:08
OPINION
Михайло Басараб
Путіну слід дати асиметричну відповідь
07:42
Президент Фінляндії Александер Стубб
Президент Фінляндії закликав Китай вплинути на Путіна, щоб покласти край війні
07:35
Родрі, Альваро Мората та Ніко Вільямс, збірна Іспанії, Євро-2024
Євро-2024: результати усіх матчів 15 червня
07:31
Школа на ТОТ, іспити
На ТОТ Донеччини росіяни завищують бали школярам за згадку Путіна в екзаменаційних роботах, - ЦНС
07:15
втрати окупантів
Сили оборони за добу ліквідували 6 бронемашин, 58 артсистем і понад 1100 військових армії РФ
07:00
OPINION
Микола Княжицький
У сьогоднішній політиці таких людей, як Яцек Куронь, мало
00:36
Оновлено
Михайло Мудрик, збірна України, Євро-2024
Євро-2024: розклад і результати усіх матчів чемпіонату Європи з футболу
2024, субота
15 червня
23:58
Оновлено
Збірна Італії, Євро-2024
Італія здійснила камбек та перемогла Албанію на Євро-2024
23:42
Іван Миколайчук у кінокартині "Вавилон ХХ" (1979)
Цього дня народився український актор і режисер Іван Миколайчук
23:33
Хавʼєр Мілей і Володимир Зеленський
"Ніхто не має права нападати на іншу країну": Зеленський на Саміті миру зустрівся з президентом Аргентини
23:03
Олександр Горенко
На війні загинув батько 17-річного футболіста "Металіста"
22:32
подарунки сім'ям загиблих
Прихильники традиційної сім'ї, серед яких є військові, зберуться на Майдані Незалежності
22:18
Збірна України з волейболу
Україна вийшла у фінал Золотої Євроліги з волейболу
22:07
Ексклюзив
Володимир Путін
Нинішній процес приведе до того, що Путін завдасть удару по країнах НАТО, - Безсмертний
21:55
Ексклюзив
Віталій Портников
Це питання виживання: Портников представив два варіанти замороження конфлікту з Росією
21:50
Український мирний саміт
Перший день Саміту миру в Швейцарії: що відбувалося. Текстовий онлайн
21:38
Василь Кобін
Колишній футболіст "Шахтаря" очолив клуб УПЛ
21:32
Австрія
Австрія виділила 10 млн євро гуманітарним організаціям, які допомогають українцям
21:20
Ексклюзив
Burgenstock, Швейцарія, місце проведення українського мирного саміту
Окремі країни будуть особисто опікуватися головними пунктами миру Зеленського, - кореспондентка Висоцька про Саміт у Швейцарії
21:07
Андрей Пленкович
Хорватія не підтримає мир, який передбачає відмову від територій, - прем’єр Пленкович
20:56
Марцело Брозович, Родрі, збірна Іспанії, збірна Хорватії, Євро-2024
Іспанія несподівано розгромила Хорватію на Євро-2024
20:44
Ексклюзив
Володимир Огризко
Дитяча наївність: дипломат Огризко про заяву президентки Швейцарії щодо мирних переговорів України й Росії
20:39
Африканський континент особливо постраждав через російсько-українську війну, - президент Гани Акуфо-Аддо
20:36
Одещина, кримінал
Водій зерновоза намагався вивезти за кордон 41 ухилянта: суд обрав запобіжний захід
20:01
OPINION
Костянтин Москалець
Народний Дім
19:59
Олаф Шольц
"Негайне припинення вогню, без серйозних перемовин, просто легітимізує захоплення Росією територій", - Шольц
19:53
Ексклюзив
чернівецькі десантники не дали ворогу закріпитися поблизу Вовчанська
Будуть або 200-ті або в полоні: експерт Коваленко про оточення ворога у Вовчанську на заводі
19:45
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
"Замороження конфлікту - це рецепт для подальших агресивних війн": заява Урсули фон дер Ляєн
19:26
Зеленський
На наступному Саміті миру ми повинні зафіксувати кінець війни, - Зеленський
19:25
Камала Гарріс та Володимир Зеленський (Саміт миру, 15 червня 2024 року)
Путін пропонує Україні не перемовини, а капітуляцію, - віцепрезидентка США Гарріс
19:20
Ексклюзив
Відключення електроенергії
Екснардепка Войціцька: узимку по всій країні світло може бути лише 5-6 годин на добу
19:19
Зеленський
Зеленський назвав три пункти, на яких буде зосереджений Глобальний саміт миру
Більше новин