Як Білорусь готується до виборів у лютому 2024 року

Задовго до лютого 2024 року стало очевидно: білоруська опозиція не тільки не зможе конкурувати з прихильниками влади, але, по суті, навіть брати участь у виборах. Білоруська влада постаралася максимально "зачистити" політичне поле, ізолювати своїх опонентів і позбавити їх, наскільки це можливо, права голосу.

Міжнародне видання Дрон, що фінансується грантами США та ЄС, розібралося, у яких умовах Білорусь підходить до нових виборів, які варіанти дій пропонує опозиція, і чи є у супротивників влади хоч якісь шанси пробитися до парламенту або місцевих рад. З дозволу редакції Еспресо наводить український переклад пояснювального тексту.

Зі статті ви дізнаєтеся:

• Як Лукашенко зачистив політичне поле перед виборами
• Які законодавчі зміни відбулися у Білорусі
• Навіщо Лукашенку потрібна імітація виборів
• Як Лукашенко реформує владні органи напередодні голосування
• Що собі думає білоруська опозиція

"Зачистка"

Депутати різного рівня ніколи не сприймалися як вагома і впливова політична сила в країні. Тому ні парламентські вибори, ні тим паче вибори на місцях, не викликали великого інтересу в населення, на відміну від виборів президента.

Але психологічна травма, отримана 2020 року внаслідок масових протестів проти підсумків президентських виборів, змусила білоруську владу діяти максимально жорстко, щоб унеможливити навіть мінімальні ризики якоїсь нової протестної активності.

Частину своїх опонентів влада завбачливо відправила за ґрати. Частина опозиції опинилася у вимушеній еміграції і позбавлена можливості якось впливати на виборчі процеси.

Більшу частину електорату, яка живе і працює за кордоном, також ізолювали від участі в політичному житті Білорусі. Голова ЦВК Ігор Карпенко у вересні заявив, що виборчі дільниці за кордоном формуватися не будуть. За його словами, це не обмежує права громадян, які виїхали за кордон. Усі охочі зможуть проголосувати, приїхавши в Білорусь.

За оцінками Belarus Business Center, тільки за останні три роки з Білорусі, зокрема через політичне переслідування, могли виїхати до 350 тисяч осіб. Але ніхто не повернеться в країну заради участі у виборах, які нічого не вирішують, в умовах триваючих тотальних репресій.

Протести в Білорусі у 2020 році. Фото: DW

Протягом цього року влада ліквідувала загрозу в особі опозиційних політичних партій. До жовтня з 15 партій, які могли висувати кандидатів на вибори, залишилося тільки чотири, усі — провладні.

"Під час перереєстрації ми очистили партійне поле від декоративних об'єднань і тих, чия діяльність спрямована на підрив основ конституційного ладу нашої країни", - прокоментував у листопаді зачистку партійного поля Олександр Лукашенко.

За даними правозахисної організації Lawtrend, загалом на кінець листопада в Білорусі було ліквідовано щонайменше 1 481 зареєстровану некомерційну організацію (громадські об'єднання, професійні спілки, політичні партії, фонди, недержавні установи, асоціації, релігійні організації).

Постраждав і потенційний електорат з-поміж противників влади всередині країни. Майже щодня силовики заявляють про нові затримання на підприємствах, в організаціях, навчальних закладах тощо. У держсекторі продовжують звільняти тих, хто 2020 року ставив підписи на підтримку опозиційних кандидатів. Останніми тижнями відбулися масові обшуки та перевірки у колишніх незалежних спостерігачів на президентських виборах 2020 року. Тож в умовах масових зачисток імовірність появи у списках кандидатів опонентів влади фактично нульова.

Навіть прихильники влади відкрито заявляють, що не допустять участі опозиції у виборах.

"Партії повинні стати на захист країни. Вони повинні раз і назавжди закрити дорогу для "п'ятої колони" і якихось політиканів. Парламентські вибори — буде конкуренція серед патріотичних сил. На 2025 рік заплановані вибори президента. Що там робити "п'ятій колоні"? Хто має висувати кандидатів? Патріоти", - вважає голова провладної Ліберально-демократичної партії Олег Гайдукевич.

Паралельно влада зачистила медіапростір, щоб обмежити доступ до альтернативної інформації. Більшість редакцій недержавних громадсько-політичних ЗМІ витіснені з країни, їх визнано "екстремістськими формуваннями", а аудиторія цих медіа в Білорусі перебуває під загрозою адміністративного або кримінального переслідування.

Законодавчі зміни

На початку 2023 року влада ввела і нові правила гри. У лютому 2023 року було підписано закон про зміну Виборчого кодексу Білорусі. На виборах депутатів нижньої палати парламенту було скасовано поріг явки. Влада виключила будь-які ризики того, що десь вибори можуть не відбутися.

Можливість голосувати отримали громадяни, які перебувають під вартою. Водночас громадянам з іноземною посвідкою на постійне проживання або судимістю заборонили висуватися кандидатами.

Виборцям також заборонили знімати на фото чи відео заповнені бюлетені. Саме зйомка бюлетенів на виборах 2020 року стала ефективним способом підтвердити фальсифікації.

Олександр Лукашенко
Фото: скрін з YouTube

Навіщо взагалі вибори?

За словами політолога Валерія Карбалевича, вибори в білоруських умовах можна розглядати як "формальний ритуал, який ні на що не впливає".

"Але для чинної влади вибори, це насамперед — легітимність. Це спосіб, за допомогою якого влада доводить собі, суспільству та іноземним суб'єктам, чому вона має право керувати в цій країні. Це важливо для Лукашенка. Крім того — це традиція. Скасування виборів не зрозуміли б ні номенклатура, ні прихильники чинної влади", - вважає він.

Як Лукашенко переформатує структуру владних органів

Лютневі вибори важливі для влади і з іншої причини. Вони стануть першим етапом великої електоральної кампанії.

Через 60 днів після єдиного дня голосування мають відбутися Всебілоруські народні збори (ВНЗ) - з'їзд прихильників президента Лукашенка, який раз на кілька років збирають у Мінську, щоб схвалити політику влади.

У лютому цього року законами було визначено статус ВНЗ як "вищого представницького органу народовладдя". А раніше Лукашенко називав його страховкою від непередбачених випадків.

"Нам спокійного життя не дадуть... Ну а що як трапиться плутанина? 2020 рік — це була спроба зовнішнього заколоту, зовнішнього впливу на країну... Якщо з'являться ось такі внутрішні причини для сутички... Ми що, лоб у лоб, стінка на стінку підемо один на одного? Цього бути не повинно. А тоді який механізм? Ось ми і пропонуємо народу і державі цей механізм — ВНЗ", - говорив він.

За новим законодавством, ВНЗ зможе затверджувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, зможе запроваджувати воєнний стан, скасовувати ухвалені закони і навіть усувати з посади президента за порушення конституції.

А 2025 року в Білорусі відбудуться нові президентські вибори. І лютневі вибори 2024 року — це підготовчий етап до основної виборчої кампанії. Він допоможе протестувати, наскільки ефективно працюють на практиці ухвалені необхідні законодавчі зміни та всі гвинтики системи, починаючи від виборчих комісій і закінчуючи силовиками, у яких стає дедалі більше повноважень.

Збереження контролю над усіма владними інститутами також вкрай важливе для Лукашенка в ситуації, коли триває війна Росії в Україні. Війна несе великі геополітичні ризики невизначеності для режиму.

При цьому влада в Мінську не раз заявляла, що побоюється можливих операцій на своїй території білоруських добровольців, які зараз воюють на боці Києва.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська
Фото: t.me/tsikhanouskaya

Чи є в опозиції план?

У поточних умовах від білоруської опозиції було б складно очікувати якихось нестандартних ідей щодо участі в майбутніх виборах.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає найоптимальнішим варіантом для білорусів не брати участі в будь-яких заходах режиму і повністю бойкотувати вибори.

"Єдиний день голосування — це обман та імітація. Це безвибори. Ні білоруси, ні міжнародне співтовариство підсумки так званих виборів не визнають, як би режим не намагався продати це під маркою демократичного процесу", - сказала вона.