Брати Клюєви порушили банківські закони Австрії, - ЗМІ

Про це повідомляє "Українська правда", яка отримала відповідні документи, що можуть вказувати на порушення австрійського законодавства.

Формуляр який Клюєви подали до австрійського VorArlberg Landes- und Hypothekenbank AG, вони як кінцеві бенефіціари компанії CEE Immobilien Development AG (станом на сьогодні перейменована в CEE Clean Economic Energy AG). Компанія володіє парком сонячних електростанцій Клюєвих.

У цьому документі братам Клюєвим було поставлено питання, чи є вони "politisch exponierte Personen" (РЕР) - або, в перекладі, "політично значущими особами".

Обидва відповіли - "ні", порушивши австрійське законодавство, бо на момент укладення формуляру – 22 лютого 2010 року – вони обоє були народними депутатами України.

Австрійський закон про банки на виконання Третьої директиви щодо боротьби з відмиванням коштів зобов'язує фінансові установи перевіряти, чи належать їхні клієнти до "політично значущих осіб".

У статті 2 пункт 72 австрійський закон розшифровує, що "політично значущими особами" є ті, яким доручено виконання "значних державних функцій". Це:

а) глави держав або урядів, міністри, заступники міністрів та державні секретарі;

б) члени парламенту;

в) члени верховних судів, конституційних судів або інших судових установ високого рівня тощо.

Обидва Клюєва працювали депутатами, вони мали відповісти "так" на питання, чи є вони "політично значущими особами", але їх відповідь буля протилежна.

Таким чином брати Клюєви значно спростили собі бізнес - вони уникли необхідності проходити додаткові перевірки з боку банку.

Якби Клюєви правдиво вказали свій статус, то банк би ввів додаткові заходи безпеки в роботі з таким клієнтом.

Тобто VorArlberg Landes- und Hypothekenbank AG встановив би регулярний моніторинг стосунків з клієнтом. І головне – "кредитні та фінансові установи повинні вжити адекватних заходів для встановлення джерела добробуту та коштів" братів Клюєвих.

Як пише журналіст "Української правди" Сергій Лещенко, Якщо цей обман визнають способом вчинення відмивання коштів чи шахрайства, то за ці злочини у випадку спричинення шкоди на суму понад 50 тисяч євро у Кримінальному кодексі Австрії передбачено покарання від 1 до 10 років позбавлення волі.