Нардеп розповів, скільки втрачає Україна від нелегальних азартних ігор в інтернеті
Україна може отримати 2-4 мільярдів гривень в бюджет від запровадження контролю азартних ігор в інтернеті
Про це в інтерв'ю "Громадському радіо" розповів народний депутат Павло Кишкар.
"Від запровадження системи контролю і моніторингу лотерей, ми отримаємо від 2 до 4 мільярдів гривень. Від запровадження контролю гри в Інтернеті ми можемо отримати також від 2 до 4 мільярдів гривень. І від запровадження зрозумілої системи гри в закритих приміщеннях, які часто називають казино, ми можемо отримати близько 1 мільярда гривень", - розповів нардеп.
За словами Кишкаря гральний бізнес потребує вдосконалення механізмів і контролю з боку держави. Повинна бути центральна системи для всіх видів грального бізнесу.
"Я привозив свого товариша, який очолює всесвітню організацію контролю в гральному бізнесі. Він показував інструменти, які працюють у всьому світі. Чому цього не робиться в Україні, я говорити не буду, ви краще розбираєтесь", - додав він.
Також народний депутат розповів, що цей ринок лише в інтернеті складає близько 24 мільярдів.
Читайте також: Монополія на джекпот. Як в Україні створюють лотерейного монстра
Зазначимо, Міністерство фінансів України розробило умови отримання ліцензій для лотерейного бізнесу. Як пише газета "Дзеркало тижня", проект ліцензування лотерейного ринку від Мінфіну може легалізувати гральний бізнес, який заборонений в Україні з 2009 року.
У проекті ліцензійних умов немає чіткого розмежування між лотереєю Тото і букмекерством. А останнє віднесено до азартних ігор і заборонено в Україні.
За словами експерта з лотерейної тематики Зоряни Топорецької чиновники Мінфіну пропонують дозволити гральні зали з терміналами ЛТС (лотерейні термінали самообслуговування). При цьому відомство Данилюка не вимагає сертифікації програмного забезпечення.
- Всього на українському ринку державних лотерей працює 3 компанії - УНЛ (Українська національна лотерея), "Патріот" і М.С.Л. (Молодьспортлото). З вересня 2015 М.С.Л. і «Патріот» потрапили до списку санкцій компаній в Україні.
- Головний аргумент, який використовувало СБУ, щоб занести М.С.Л. в санкційний список - лист 7-річної давності власника компанії Георгія Ложенка. У 2010 році М.С.Л. запропонувала Мінфіну проект фінансування Євро-2012, в якому партнером вказало «Альфа-банк».
- Сам банк і тоді, і зараз не був в структурі власності компанії. Єдині фінансові відносини М.С.Л. і «Альфа-Банк» - звичайний кредит. Згідно з даними держреєстру, основним власником ТОВ «М.С.Л.» є Evolot Limited (Кіпр), а кінцевим бенефіціаром - кіпріот Маркос Шіапаніс.
- Компанія УНЛ сьогодні залишилася монополістом на ринку. Тільки проти неї не ввели санкції, незважаючи на визнання нею співпраці з фірмами, які СБУ звинувачує в підтримці терористів.
- Актуальне
- Важливе