Українські медійники висловили недовіру НСЖУ через брехню про утиски преси
Кілька українських медійних організацій заявили про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України, пояснивши це спотворенням інформації щодо свободи слова в Україні та стану українського медіаринку
Про це повідомляє громадська організація Інститут масової інформації.
Крім Інституту масової інформації до заяви долучилися ГО "Детектор медіа", Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії на верховенства права, ГО "Інтерньюз Україна" та Могилянська школа журналістики.
"Протягом останнього року керівництво Національної спілки журналістів України здійснювало системне маніпулювання поняттями і подавало недостовірні дані про стан безпеки журналістів, про перебіг окремих медіареформ та про медіаринок у цілому, що не лише вводило в оману українську громадськість, але й дезінформувало міжнародну спільноту", - стверджують медійники.
Як приклад вони наводять заяву НСЖУ про напад на помічника директора порту "Чорноморськ" члена НСЖУ Володимира Букача. Медійники стверджують, що у повідомленнях про напади на журналістів НСЖУ зараховує до їхнього числа своїх членів, які не займаються журналістською діяльністю.
"Заявляючи про "90 випадків фізичної агресії", зафіксованих у 2017 році, НСЖУ водночас мовчить про ще майже 100 випадків застосування фізичної агресії щодо реально працюючих журналістів, які також зафіксовані у 2017 році. НСЖУ не розкриває поняття "фізичної агресії" а до самого переліку вибірково включені як побиття, так і перешкоджання й погрози, а також випадки, взагалі не пов’язані із журналістською діяльністю", - йдеться у заяві.
Також медійники стверджують, що НСЖУ вводить у оману світову спільноту щодо утисків журналістів. Зокрема, не відповідають дійсності заяви НСЖУ про повну відсутність розслідувань випадків тиску на пресу. Так, голова НСЖУ Сергій Томіленко заявляє про "відсутність покарань" і "нульовий рівень розкриваності злочинів", проте минулоріч до судів передали 23 таких справи, в яких винесли вже 5 обвинувачувальних вироків.
"Попри невтішну статистику покарань за перешкоджання журналістській діяльності, за даними ГПУ, у 2017 році до суду було таки передано 23 справи за "журналістськими статтями", а суди винесли 9 вироків, із них 5 - обвинувачувальних. Заяви голови НСЖУ не тільки не відповідають дійсності, але й спричиняють охолоджувальний ефект у сфері захисту прав журналістів, створюючи враження тотальної безкарності для нападників", - йдеться в заяві.
При цьому Томіленко після початку російської військової агресії відстоював співробітництво з Росією в рамках проекту "Две страны - одна профессия".
Крім того, НСЖУ наводять кількість побитих на Майдані журналістів, не уточнюючи, звідкі взяли дані.
"Керівництво НСЖУ заявляє про "271 журналіста", побитого на Майдані, та про повну відсутність розслідувань і покарань у справах цих побиттів. Але й у цьому випадку інформація про повну відсутність розслідувань і покарань не відповідає дійсності, а цифри, які називає керівництво НСЖУ, суттєво відрізняються від цифр інших медійних організацій", - заявляють медійники.
При цьому НСЖУ протягом року не оприлюднило свого переліку зазначених постраждалих.
Медійні організації назвали політичною маніпуляцією резолюцію НСЖУ, проголошену за результатами круглого столу про свободу слова 2 березня 2018 року, в якій вимогають зупинити роботу регуляторних органів до закінчення парламентських та президентських виборів із аргументацією, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є "батогом, який впливає на редакційну політику телеканалів".
"Зупинка роботи регуляторів призведе лише до зростання дезінформації й маніпуляцій на олігархічних каналах, неконкурентної політичної боротьби із залученням найбрудніших медійних технологій, звужуючи простір для плюралізму й незалежної журналістики", - натомість стверджують автори заяви про недовіру НСЖУ.
Медійники також звинуватили НСЖУ в діях на користь олігархів.
"Ми системно виступаємо за прийняття нового законодавства про аудіовізуальні послуги і вважаємо його станом на тепер пріоритетною медіареформою, яка дозволить запустити процеси співрегуляції й додасть можливостей для появи якісного медіаконтенту на телеканалах та боротьби з дезінформацією. Протягом останніх двох років Національна рада розпочала (вперше за 20 років!) реагувати на відверті порушення в діяльності мовників, що розпалюють ворожнечу, показують неприпустимий для дитячої аудиторії контент або поширюють маніпулятивні "новини". Натомість позиція керівництва НСЖУ стосовно регуляції медіаринку відверто грає на руку олігархічним власникам телеканалів", - вважають підписанти заяви.
Підписанти закликали журналістів, державні органи та міжнародні організації не використовувати надану НСЖУ інформацію.
"Ми не рекомендуємо журналістам, державним інституціям та міжнародним організаціям використовувати інформацію про стан української медіасфери, надану керівництвом НСЖУ, без належної перевірки з інших джерел. Ми вважаємо, що українська медійна спільнота має ініціювати створення абсолютно нової членської журналістської організації, створеної на засадах незалежності, підзвітності та прозорості", - підсумували автори заяви.
- Актуальне
- Важливе