Вибухи в Балаклії: Генштаб пояснив, що сталося на базі з боєприпасами

Довідка

В березні 2017 року на військовому складі в Балаклії сталася пожежа, яка спричинила детонацію боєприпасів. В результаті надзвичайної події загинула 1 особа, ще четверо отримали поранення. Були пошкоджені 265 будівель, в тому числі 231 житловий будинок, 22 об'єкти інфраструктури та промисловості, 12 об'єктів соціальної сфери, в тому числі дві школи і два дитячих садки. На відновлення Балаклеї було виділено 100 млн гривень. Тоді міністр оборони Степан Полторак повідомляв, що пожежа знищила 70% боєприпасів. 

Минулого року основною версією причини вибухів на складах боєприпасів у Балаклії називався теракт. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос припустив, що пожежа могла статися внаслідок диверсії. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков називав підпал арсеналу прямим актом агресії Росії.

Інші вибухи на військових складах в Україні

2015 рік. Сватове

29 жовтня 2015 року загорілися склади Міноборони з боєприпасами в місті Сватове Луганської області. В арсеналі, за даними Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, було орієнтовно 3,5 тис. т боєприпасів різної модифікації. Через пожежу вони почали вибухати.

Снаряди розривалися в межах міста, загинуло троє військових і одна місцева жителька. Відстань від складів до найближчого житлового будинку становило всього 300 м. Була оголошена евакуація. Після ліквідації пожежі навколо складів протягом кількох днів розміновували територію - майже 8 га. У лютому наступного року, коли зійшов сніг, цю роботу довелося продовжити: на поверхні з'явилися не знайдені раніше снаряди, що не
розірвалися.

За даними Міністерства інфраструктури, внаслідок НС були пошкоджені 59 багатоповерхових будинків, 581 приватний будинок і 21 об'єкт соціальної сфери. На відновлення Кабінет Міністрів виділив 52,65 млн гривень.

2017 рік. Маріуполь

У Донецькій області під Маріуполем 22 вересня 2017 близько 16.20 на складах боєприпасів в районі села Новоянисоль пролунали вибухи. На місце одразу виїхали правоохоронці, які взяли територію в оточення, аби люди не потрапили у вогняну пастку.

Міноборони повідомило, що довелося евакуювати особовий склад військової частини. В Оперативному командуванні "Південь" заявили, що пожежа і детонація боєприпасів не загрожують життю місцевих жителів і військовослужбовців ЗСУ. 

Протягом 23-24 вересня під час ліквідації наслідків пожежі, до якої залучили 90 осіб та 33 одиниці техніки, було вилучено майже 1,5 тисячі вибухонебезпечних предметів. При цьому військовий прокурор АТО Олег Цицак розповів, що основною причиною пожежі і подальшої детонації боєприпасів став підпал сухої трави на сусідньому полі. Він також наголосив на факті недбалості з боку військовослужбовців, які зберігали велику кількість боєприпасів у неналежних умовах. За його словами, станом на 24 вересня всі боєприпаси, що не розірвалися, було утилізовано. Унаслідок пожежі серйозно постраждали шість будинків.

2017 рік. Калинівка

На арсеналі Збройних сил України під Вінницею увечері 26 вересня 2017 сталася надзвичайна події, почали вибухати боєприпаси. Повітряний простір у зоні вибухів над Калинівкою Вінницької області в радіусі 50 км закрили. Змінено графік руху 47 поїздів. У Генеральному штабі Збройних Сил України повідомили, що вибухи на військовому складі у Калинівці були зафіксовані на майданчику танкових боєприпасів. За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, пожежа почалася через "зовнішню причину".

27 вересня, у Калинівському районі були евакуйовані 28,3 тисяч осіб, до того ж, з Центральної районної лікарні евакуйовано 180 хворих. Людей, евакуйованих із місця надзвичайної ситуації, розміщували у школах Вінниці.

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська також повідомила, що надзвичайну подію на складах у Калинівці прокуратура попередньо кваліфікувала як диверсію. Президент України Петро Порошенко у зв’язку з надзвичайною ситуацією на складах з боєприпасами у Калинівці під Вінницею прийняв рішення скликати військовий кабінет за участі прем'єр-міністра, секретаря РНБО, міністра оборони, начальника Генштабу, голови СБУ, а також керівництва Нацполіції, Нацгвардії та Служби надзвичайних ситуацій.