В Африці через фекалії бегемотів гине риба. Чому так відбувається

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в Nature Communications.

Екологи давно знають, що забруднення стічних вод може призвести до низьких рівнів кисню у воді і, як наслідок, масової загибелі водних мешканців.

Повідомляється, що відходи гіпопотамів можуть мати аналогічний ефект в річці Мара в Африці, яка проходить через всесвітньо відомий національний заповідник Масаї Мара в Кенії, де проживає понад 4000 бегемотів.

Співавтор дослідження Емма Розі, прісноводний еколог Інституту екосистемних досліджень ім. Кері, пояснює: "Разом живі гіпопотами Мари щодня викидають близько 8 500 кг або 9,3 тонни частково перетравленого рослинного матеріалу в річку. І цей масовий приплив органічної речовини негативно впливає на водне життя".

Бегемоти сплять і пасуться в савані, а дні проводять на мілководді, щоб охолоджуватися та уникати сонця. В цей час вони виробляють відходи, які, розкладаючись, спричиняють дефіцит кисню у воді. Завдяки активності мікроорганізмів, виробляються хімічні речовини, такі як амоній і сульфід, які токсичні для риб.

"У сухі періоди у місцях скупчення тварин накопичується брудна вода. Періодичні інтенсивні дощі в кінцевому підсумку змивають воду вниз за течією. Цей раптовий потік отруєної води може викликати масові загибелі риб" - зазначає Розі.

Протягом трьох років команда дослідників контролювала хімічний склад води, що тече від 171 "басейну гіпопотамів". З 55 потоків отруєна вода була в 49 випадках, і 13 разів призвела до загибелі водних мешканців.

І хоча періодичні "рибні вбивства" можуть погано вплинути на екосистему, команда помітила, що мертва риба забезпечує легкою здобичю птахів та крокодилів.

Один з авторів дослідження, Крістофер Даттон з Єльського університету пояснює: "Є така ідея, що в незайманих людиною річках не повинно бути подібних кисневих аварій, але це мабуть тому, що покоління вчених вивчали місця, в яких більше немає цілісних великих популяцій диких тварин. В цьому плані річка Мара є унікальною,адже ілюструє, як екосистеми могли б функціонувати без впливу людини".

• Забруднення Світового океану є однією з найгостріших проблем екології. Так, у північній частині Тихого океану зібралося найбільше скупчення пластика у світі. Його виявили ще у 1980-х роках і символічно назвали сміттєвою "плямою". Скупчення щороку збільшується і наразі охоплює площу понад 1,6 млн кв. км, що в рази перевищує попередні оцінки.
• Дослідивши зразки льоду з Північного Льодовитого океану вчені виявили в деяких брилах понад 12 тисяч мікрочастинок пластику на літр криги. Загалом у ній знайшли 17 видів штучних матеріалів.
• Британський дайвер Річ Хорнер зняв на камеру занурення в Індійський океан біля острова Нуса Пеніда, неподалік від узбережжя індонезійського туристичного курорту Балі, проте замість очікуваних скупчень скатів і інших риб виявив величезне скупчення пластикових відходів.
• Іспанські екологи виявили в шлунку мертвого 10-метрового кашалота, якого викинуло на берег країни, понад 29 кілограмів пластику. Він помер, бо не зміг перетравити сміття
• Японські вчені знайшли і покращили бактерію, що знищує пластик за кілька днів.