Українці і поляки вшанували жертв трагедії у Сагрині

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Представники об’єднання українців у Польщі та поляки у селі Сагринь Люблінського воєводства Польщі зібрались, щоб вшанувати жертв трагедії у цій місцевості, яка сталась 75 років тому.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця зачитав звернення президента України до учасників заходу.

"Рівно 75 років тому українців, які проживали у Сагрині і навколишніх селах спіткала страшна трагедія. Внаслідок спланованої людиновбивчої акції підрозділи польського підпілля з Армії Крайової і "Батальйонів хлопських" винищили кілька сотень невинних людей, у тому числі беззахисних жінок і дітей, перетворивши у згарище це мальовниче село… Я мрію, щоб настав той день, коли помолитись за невинні душі у цьому скропленому кров’ю місці прийдуть президент України і президент Польщі. Переконаний, що невдовзі так станеться і ми спільно продовжимо традицію поєднання і примирення, вшановуючи жертв українсько-польської ворожнечі минулого", – зачитав Дещиця текст звернення Петра Порошенка.

Повідомляється, що український президент у своєму зверненні наголосив, що Україна і Польща не повинні ділити жертви на "свої" і "чужі" та "мірятись" їхньою чисельністю.

"Україна і Польща досі відчуваюсь на собі маніпулятивні і підступні спроби Москви та її маріонеток в Європі розхитати дружбу і партнерство між нашими народами", – вказав Порошенко.

10 березня 1944 року кілька сотень озброєних кінних і піших вояків 27-ї Волинської дивізії польської Армії крайової та відділів "Селянських батальйонів" оточили Сагринь, обстріляли його і спалили. Дослідники встановили 661 ім’я убитих, серед яких понад 100 дітей. Ці імена викарбовані на меморіальній таблиці і їх зачитали під час вшанування, поставивши запалені лампадки біля численних хрестів. Це була ініціатива групи польських інтелектуалів.

За даними Українського інституту національної пам’яті, у Сагрині були вбиті від 800 до 1000 людей. У березні 1944 року польське підпілля атакувало ще 14 населених пунктів. Окремі історики у Польщі стверджують, що це була відплатна акція за конфлікт між українцями і поляками на Волині в 1943 році. 

• Раніше польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за заявою люблінського воєводи.
• До прокуратури у справі слів Купріяновича звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв трагічні події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році .
• 30 серпня голову Українського товариства Польщі Григорія Купріяновича виключили з Комітету захисту пам’яті боротьби та мучеництва при Інституті національної пам’яті у Любліні.