Цей день в історії: перемога коаліції українців і кримських татар на чолі з Хмельницьким над поляками у битві під Батогом та страта Адольфа Айхмана

Катастрофічна поразка Берестецькій битві змусила Богдана Хмельницького 28 (18) вересня 1651 року підписати з польським урядом Білоцерківський договір, за яким козацькою територією визнавались лише землі Київського воєводства, козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч осіб, шляхта отримувала дозвіл вернутися до своїх маєтків, у т.ч. тих, що розміщувалися на козацькій території. Хмельницький також отримав підтвердження своїх гетьманських повноважень і привілей на Чигирин, однак підпорядковувався владі гетьманів великих коронних, позбавлявся права на міжнародні та дипломатичні стосунки з іншими державами й зобов'язувався розірвати союз з Кримським ханством. Втім, сейм, що зібрався навесні 1652 року, не затвердив Білоцерківську угоду, оскільки вперше в історії польського парламентаризму був зірваний одним зі шляхтичів, котрий наклав своє вето на сеймові ухвали, розповідає просвітницький портал JNSM.

Користуючись нагодою, у квітні Хмельницький оповістив своїм універсалом козацьку старшину про підготовку до нової війни. Формальним приводом до неї стала спроба армії під командою польного гетьмана Мартина Калиновського перешкодити походу до Молдови загону гетьманича Тимоша Хмельницького, який мав намір укласти шлюб із Розандою, дочкою молдавського господаря Василя Лупула.

Читайте також: 10 книжок, які допоможуть краще зрозуміти феномен козаків

20-тисячне польське військо - 12 тис. гусарської кінноти та 8 тис. піхоти і зо 10 тис. озброєних слуг, - чекаючи на підкріплення, стало табором під горою Батіг на березі Південного Бугу недалеко від міста Ладижин (поблизу сучасного села Четвертинівка Вінницької області). Раптова поява 29 травняна лівому березі Бугу татарської кінноти і козаків для Калиновського виявилася повною несподіванкою. Проте пробиватись з кіннотою до Брацлава чи Кам'янця він відмовився і після прибуття основних сил Хмельницького до вечора 1 червня (22 травня) 1652 року недбало укріплений польський табір був оточений. Наступного дня почався його штурм.

Перша атака татар була відбита, але невдовзі загін Івана Богуна прорвав польську оборону. Серед жовнірів зчинилася паніка, частина кінноти намагалась втекти, переправившись через Буг. Тим часом у таборі спалахнула пожежа і, користуючись сум'яттям, козаки й татари увірвались до нього. До вечора армія Калиновського була вщент розбита, сам він разом із сином Самуелем загинув, як і брат майбутнього короля Яна ІІІ Собеського Марек, який перебрав на себе командування після загибелі польного гетьмана.

Також цього дня - а саме у ніч з 31 травня на 1 червня 1962 року - у в'язниці ізраїльського міста Рамла був страчений Адольф Айхман, визнаний судом винним у злочинах проти людства, проти єврейського народу і причетності до нацистських злочинних організацій.

Інші знакові події 1 червня:

1495 - в Шотландії зафіксована перша письмова згадка про віскі,

1779 - грецькими переселенцями з Таврії засновано місто Маріуполь,

1958 - Шарль де Голль став прем'єр-міністром Франції,

1967 - The Beatles випустили свій восьмий диск під назвою Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band,

1980 - у США почав роботу перший цілодобовий інформаційний канал CNN,

 1990 - відбулася прем'єра фільму Пола Верховена "Згадати все".