Княжицький розкритикував подання щодо скасування мовного закону

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

"Отже , понад 50 депутатів, які є ворогами української мови (у наступному скликанні таких буде значно більше), подали позов до Конституційного суду з вимогою скасувати закон про українську мову. Чесний Конституційний суд мав би повернути скаргу, бо закон вступає в силу лише 16 липня, а відповідно до закону про Конституційний Суд розглядати конституційність нечинних законів заборонено", - пише голова профільного Комітету.

Також Княжицький наголошує: "Це не закон про російську мову. І не про англійську, польську чи мови народів Півночі. Це закон про державний статус української мови. Відповідно до Конституції та рішення Конституційного Суду 1999 року, такий закон повинен бути. І саме такий закон прийнятий Радою в квітні".  

Щодо закону про мови меншин, Княжицький зазначає, що цей проект має бути розроблений Урядом впродовж 6 місяців після набрання чинності Закону про мову. Про це сказано в перехідних положеннях.

"Традиційний метод ворогів українців - посилатися на уявні порушення Хартії,  захищаючи русифікацію. Жодна Хартія не може скасовувати обов’язковість застосування державної мови. Про це сказано в самій Хартії, сказано в Законі, а також йдеться у рішенні українського Конституційного Суду 1999 року, і у висновках Венеційської комісії", - розкритикував голова Комітету пункт про так зване порушення Хартії про регіональні мови.

Далі йдеться про відповідність закону регламенту Верховної Ради.

"Пояснюю: закон не може визнаватись неконституційним через те, що не відповідає регламенту, а  лише через невідповідність Конституції. Але  суть в іншому: Верховна Рада розглядала закон впродовж 20 засідань. На сьогодні це рекорд!  За цей час Рада розглянула понад 2000 правок. Я тлумачив кожну на вимогу депутатів, а Голова Верховної Ради Андрій Парубій або його заступники Ірина Геращенко та Оксана Сироїд ставили на голосування. Усі правки були розглянуті у конституційний спосіб", - нагадує народний депутат.

Голова Комітету також зазначає: за закон проголосувало 278 депутатів з 226 необхідних. Отже, ті, хто стверджують, що відбувалось не персональне голосування, мають довести: щонайменше 53 депутати проголосували не особисто.

"І можна було б іронічно ставитися до цієї скарги, якби в оточенні Зеленського і Медведчука не були так рішуче налаштовані на зміну або скасування Закону", - підсумовує Микола Княжицький.

• Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада проголосувала за проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Рішення підтримали 278 народних депутатів.
• На з'їзді "Опозиційного блоку" народний депутат Михайло Добкін сказав, що першими ініціативами партії, у разі проходження в Раду, будуть скасування мовного закону, законів про декомунізацію та люстрацію.
• 21 червня  понад півсотні депутатів звернулися до Конституційного суду з поданням щодо скасування Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Більшість ініціаторів подання - депутати від фракції "Опозиційний блок".