Як у РФ: у Раді хочуть ввести 20% податок на послуги платформ на кшталт Google, Facebook, AliExpress

Відповідний проєкт закону №2634 розміщено на сайті Ради, передає ЕП.

Автором ініціативи виступив нардеп від "Слуги народу" та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У пояснювальній записці до законопроєкту автори стверджують, що діяльність компаній-нерезидентів, що надають діджитал-послуги проводиться без належного оподаткування.

На думку законотворців, це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. 

Подорожчання на 20% (ПДВ) можуть відбутися з будь-якими послугами, які споживач отримує через інтернет від компаній-нерезидентів (міжнародні корпорації на кшталт Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress).

Аналогічне подорожчання очікується і в сфері E-commerce. Мова йде про розміщення реклами на платформах Facebook та Google, YouTube і в мобільних додатках.

Як повідомляє БізнесЦензор, у законопроєкті уточнено перелік електронних послуг. Зокрема, ними вважатимуться:

• Постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів;

• Постачання аудіо, відео, ігор, азартні ігри, та послуги з участі в таких іграх;

• Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;

• Доступ до хмарних технологій;

• Постачання (на основі ліцензії) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;

• Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Сюди не відносяться: послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі, ПЗ на фізичних носіях, консультації по електронній пошті та надання доступу до мережі.

Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет вважатиметься інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:

• код країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;

• місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;

• місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою;

• місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата послуги;

• відомості про місце проживання отримувача електронної послуги.

Якщо міжнародна корпорація не зареєструється платником ПДВ в Україні, то буде оштрафована на 8,5 тис грн.

У пояснювальній записці наводиться приклад Російської Федерації, де з січня 2017-го року запрацював аналогічний закон.

Серед технологічних гігантів у контролюючому органі РФ зареєструвались Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін. 

Загалом з моменту впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіціними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році  - 9,4 млдр. руб., у 2018 - 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році. 

"Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо", - йдеться у документі.