Обидві армії чекають, хто перший піде у наступ: фронтові підсумки тижня. Огляд карти бойових дій

Про це у воєнних підсумках тижня розповів військовий експерт та ведучий Еспресо Сергій Згурець.

РФ продовжує намагатися оточити Бахмут

Відступ від Соледару був здійснений після забезпечення враження значної сили противника і відхід ЗСУ на підготовлені позиції, звідки ми здійснюємо артилерійське враження противника. В цілому, ця ситуація є віддзеркаленням спроб противника або охопити Бахмут, або забезпечити лобове просування на місто. 

Це ворогу не вдається, тому головний наголос на спробу оточення Бахмуту з різних напрямків. Це спроба діяти у напрямку Красна Гора - Парасковіївка, щоб забезпечити перерізання однієї з трас для постачання по лінії Бахмут-Сіверськ. Більш небезпечна ситуація - це спроби противника рухатися від Кліщіївки на Іванівське, до траси, яка сполучає Бахмут і Костянтинівку. В зоні Кліщіївки - потужні бойові дії, росіяни намагаються просуватися каналом. Там є протискання нашої оборони й ця ділянка є зараз найбільш складною. Там діють штатні підрозділи російської армії. Але за Кліщіївкою починаються висоти й там ЗСУ коштом використання артилерії намагаються не допустити просування противника. 

В обох випадках ситуація є небезпечною і там є потенційно є загроза перерізання шляхів, які забезпечують Бахмут. Хоча ці траси не є єдиними для забезпечення міста. Динаміка в місті залежатиме від сил та засобів, які ми будемо мати тут і як ми будемо утримувати сили росіян, які зокрема намагаються проводити лобові штурмові атаки.

Тактика малих груп у росіян та протидія ЗСУ

У Соледарі ворог використовував тактику малих підрозділів і перевагу в артилерії. Коли знищувались наші позиції - логічно було відводити війська, тому що немає що захищати. Така ситуація була і на окремих ділянках перед Бахмутом, де тактика малих підрозділів часом давала можливості росіянам протискатися через нашу оборону. Оборонці кажуть, що шукають варіанти протидії малим групам. Вони використовують гранатомети та кулемети і перемелюють цю живу силу. Генштаб каже, що ми маємо всі можливості для утримання Бахмуту і подальшого знищення противника. Це оптимальна можливість - тримати оборону, поки є за що оборонятися. 

Ми не можемо чітко знати, які сили і засоби має Генштаб, плануючи якусь операцію. Всі ці припущення, які ми робимо - ми робимо на підставі обмеженої інформації. В будь-якому разі підсумкове рішення залишається за Генштабом, бо повний обсяг інформації впливає на вибір стратегії, як ми будемо стримувати противника або проводити наступальні дії. 

Коли ми говоримо про тактику малих груп - може скластися враження, що малі підрозділи краще просуваються на захищену оборону. Кількість військових у РФ така, що ці малі групи просуваються постійно. На прикладі Вугледару - за добу відбувається 58 наземних атак. Кожні 25-30 хвилин одна група намагається просунутися, гине і через декілька хвилин хтось лізе ще, щоб закріпитися на тому рубежі, де була попередня група. Йдеться про перевагу в чисельності на вузьких ділянках фронту, яку ворог використовує і далі. Чи спрацює це на інших ділянках? Ми розуміємо, що ми робимо висновки з цієї тактики - напрацьовуємо засоби протидії і маємо врахувати помилки. Коли Зеленський проводить Ставку і говорить про те, що потрібно звернути увагу на підготовку командирів - це і є відлуння, в тому числі і помилок на лінії фронту, де ми маємо зробити висновки і убезпечити себе від прорахунків, які були.

Південь: Вугледар важливий для обох сторін

Південний фронт дещо ожив, але треба розуміти динаміку цього процесу. На Запоріжжі були спроби у противника вести бойові дії - Гуляйполе, Оріхів. Було 4 населених пункти, де ворог взводними підрозділами намагався просунутися, отримав гідну відповідь і повернувся на стартові позиції, зазнавши втрат. Динаміка ніяким чином не змінилась.

Набагато складніша ситуація біля Вугледару. Тут багато складових, місто важливе для нас і для росіян. Для нас - як близькість контролю до залізничної смуги (10 км до Волновахи), яка дозволяє завдавати удари по сполученню, що живить все угруповання. Також це важливий плацдарм для можливих наступальних дій та руху на Маріуполь. Росіяни намагаються відтиснути нас від Вугледару. Там зараз активні бойові дії. Місто важливе, щоб створювати загрозу угрупованню наших військ в зоні Донецька і створювати передумови для блокування нашого наступу. Зараз у Вугледарі точаться бої. Зараз ворог, як і під Бахмутом, намагається не лише штурмувати Вугледар фронтально, а й намагається обходити з двох сторін через розширення лінії наступу. Там ситуація достатньо непроста. За інформацією Череватого, було знищено 5 танків, 3 БМП, 3 безпілотних комплекси. Там знищуються і гелікоптери Ка-52. Оце найбільш напружена ділянка на цій лінії фронту. Частина експертів говорить про те, що зусилля під Вугледаром є відволікаючими. 

Підготовка російського наступу на Луганщині

При цьому ворог накопичує сили на Півночі - Луганщина може стати найбільшим пріоритетом найближчі 2-3 тижні. Туди ворог перекидає підрозділи, які навчаються у Білорусі, там накопичується головна сила противника, аби здійснювати можливий наступ у бік Ізюму між річками Оскіл та Жеребець. Там формується коридор, де наступ зверху буде мати на меті - потіснити наші сили до півдня. Вийти на Кремінну, Сватове і здійснити наступ на Лиман. Таким чином, створити тиск на ЗСУ і з півдня, і з півночі. Від російських Валуйок, де зараз накопичується значна кількість військ РФ. 

Я думаю, що напрямок Сєверодонецька та Лисичанська скоріш перспективний для нашого наступу. Ми можемо використати Кремінну як плацдарм для звільнення всієї області. Ворог це розуміє, ці підрозділи, які заходять з півночі через Валуйки і посилюють лінію оборони в районі Сватове-Кремінна. Там сил стало більше. Є активні дії з нашого боку, просування значного немає. 

Армії чекають, хто перший піде у великий наступ

Ворог не має кількісної переваги на жодному напрямку, аби здійснювати активні наступальні дії.  Я думаю, що обидві армії будуть в очікуванні, хто перший зробить наступальні дії, бо наступ - це завжди складніше. Це більші втрати, демаскація намірів. Той, хто обороняється має певну перевагу. Хто зробить крок - найбільша інтрига найближчих тижнів. Зараз підіймаються ставки, бо жодна зі сторін не знає, які сили та резерви має кожна зі сторін. Перед армією Путіна є політичне завдання забезпечити вихід на адмінкордони Луганської та Донецької області. Цей тиск може зіграти злий жарт - російська армія буде вимушена почати бойові дії й ми будемо мати певний зиск від перших кроків противника.

Несподіваний наступ з Білорусі — це ІПСО

Вчора була інформація нібито про висадку десанту з боку Білорусі на заході. Таке враження, що це елемент ІПСО, аби створити паніку серед українців. Ми маємо це до уваги, що жодних спроб у противника не було. Всі ці ділянки фронту жорстко контролюються і чутки є частиною ІПСО.  Там 5 доріг, де ворог може наступати. Вони всі та під вогнем, і заміновані, і перекопані. Всі ці розмови  про несподіваний десант чи наступ від лукавого.

Нова зброя: західні танки та власні напрацювання  

Часові показники надходження танків є різними. Факт майбутнього надходження дозволяє нам вільніше почуватися до тих танків, які у нас вже є. Якщо ми певну кількість танків втратимо, у нас є гарантія, що ці втрати будуть компенсовані. Це означає, що ми можемо не чекати повного пакета, який нам надійде. Хоча США нам радять дочекатися всіх пакетів військової допомоги, йде підготовка підрозділів і лише після цього можна готувати потужні контрнаступальні дії. 

Зараз ми маємо заяву Резнікова, що нові підрозділи будуть наповнюватися і закордонною зброєю, і посилюватися нашими розробками. До них відноситься і САУ "Богдана". Щоб її виготовляти потрібно мати перенесені потужності з Краматорська, де виготовлялись стволи, інші підприємства. Йдеться про нову кооперацію та нову локацію для виготовлення цієї САУ, яка потрібна у великих кількостях, як і вся артилерія.  Бойова практика САУ стане можливістю вдосконалювати цю систему. Ми маємо сподіватися не лише на допомогу наших партнерів, а все-таки розвивати власні зразки озброєння. Ми також маємо пам’ятати й про наші Нептуни, Спасан. Ці речі нам дійсно потрібні для того, щоб мати певний паритет з противником в певних зразках зброї.

Нові системи ППО виведуть боротьбу з ракетами на новий рівень 

Доки ворог використовує хоч одну ракету - є загроза. Вчорашній удар був з використанням Кинджалів - ворог намагався знищити об’єкт критичної інфраструктури. Йому це не вдалося. Часом і ракети не можуть виконати завдання, на яке розраховує противник. Потенціал РФ щодо виготовлення ракет зменшується, але паралельно збільшується кількість комплексів ППО, які ми маємо отримати. Це дозволить нам суттєво зміцнити можливості для боротьби і з безпілотниками, і з крилатими ракетами. Також ми зможемо починати боротьбу з гіперзвуковими балістичними ракетами (Іскандер, Кинджал).