Час "не втекти", а час — дати зробити тим, хто просто вміє

Тому Росія так старанно намагається зростити їх в Україні й серед наших партнерів. Для того у неї є чималі ресурси.

Натомість в України ресурсів і можливостей досить, щоб організувати рятівне диво — і привабити під нього підтримку сильних союзників.

У нас залишається один шлях до перемоги: битися, дивувати інших, викликати захоплення, і на його тлі — отримувати ресурси для боротьби й тиск на нашого ворога. Власне це і є запорукою перемоги над великим ворогом — протриматись на день довше.

Світові медіа у 2013-січні 2014 не давали Майдану жодного шансу; були здивовані. З лютого 2014 росіяни щедро оплачували кампанію про начебто "країну 404"- і були посоромлені. Перед 24 лютого 2022, на тлі бравурних заяв про шашлики, світові медіа уже винесли нам усім вирок — але помилились.

Читайте також: Путін починає готуватися до великої війни

Усі ці випадки обʼєднує те, що українці дією проявили себе не так, як очікувалось. І зробили те, що "за звичних розкладів" вважалося неможливим.

Зрештою, це і є одним із визначень дива.

Протестувальники та опозиція на Майдані, активісти й тодішня влада з 2014, Армія, суспільство і більшість політиків у 2022 зробили те, що ніхто — і найбільше Росія — не очікував.

Всі відіграли свою роль у дивáх 2013-14, 2014-19, 2022-23. Але така доля меншого, який бʼється з більшим: виживати всупереч, а не завдяки. Діставати з нізвідки ресурси. Змагатися за симпатії тих, хто здатен допомогти.

Як цинічно, але точно описав це один із західних політиків, "якщо Давид бʼє Голіафа — це історія на віки. А коли навпаки — це скучна проза життя".

Нині захоплення від чуда-2022 уже спало, а роздмухані очікування на 2023, кажуть, не справдились. Нам справедливо здається, що самé виживання України, зрив російських планів, відступ росіян у Чорному морі й багато іншого — це вже варті захоплення досягнення. Так і є. Однак для результату треба більше — яким би несправедливим це нам не здавалось.

Читайте також: Сценарії 2024 року: завершення війни, джокери та ризики

Як же можна перемогти Росію?

Знищувати їхні війська, виснажувати їхню економіку, відбивати у їхніх правителів і підданих бажання воювати.

Це означає — далекобійні засоби ураження, безпілотні платформи, боєприпаси, розширення допомоги й посилення санкційного тиску.

Для цього Україна має ефективно організувати власні ресурси та донести свої потреби до партнерів. Щоб не послабити, а посилити допомогу.

І в цьому зараз має полягати диво — бо тренди навколо виглядають несприятливо. Але коли взагалі вони були для нас сприятливими?..

От тільки те, що робить влада, зараз віддаляє нас від дива. Бо напади на військових, на опозицію, на оборонку, на волонтерів, на бізнес — це якраз знищення тих основ, на яких може вирости диво.

Практично всі активні сили в країні свою частину дива вже створили. Це допомогло вистояти. Але далі — лише те, що залежить від влади. Організація процесу на всю країну.

А їм поки вдається хіба що руйнувати процеси, організовані іншими. І гарячково шукати та призначати винних. Бо вони на це вчились: висміювати та знецінювати.

Однак від влади потрібно було б інше. Зрозуміти реальність, і погодитись на уряд — уже не єдності, але порятунку. А задачею уряду буде зібрати у єдину справну систему елементи, вже створені військовими, перемовниками, благодійниками, волонтерами, інженерами, бізнесом, виробничниками…

Уряд національного порятунку — необхідна умова нашої перемоги. Без нього неможливо зібрати всі ресурси й правильно їх використати.

Це і стало б черговим дивом, яке привабить світ. І це є остаточною відповідальністю нинішньої влади. Хоча б, щоб компенсувати попередні провали.

Бо час "не втекти", а час — дати зробити тим, хто просто вміє.

Але поки маємо вживати умовний спосіб. Бо владу цікавить лише збереження посад, впливу і грошей…

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.