Путін починає готуватися до великої війни

Причин кілька:

1. Він уже розуміє, що військовими методами більше, ніж контролює сьогодні на території України, він не отримає.
2. Продовження військової кампанії збільшує втрати й виснажує запаси техніки, яка потрібна для наступного кроку.
3. Йому потрібно мати запас часу для накопичення ресурсів (виробництва нової техніки) для руйнування системи НАТО й усього західного світу... для досягнення головної мети свого життя – світового лідерства.

Останнє звучить дивно, проте цілком реалістично.

Представники розвідок восени цього року кілька разів повідомляли, що Росія розробляє плани нападу на країни НАТО. Здавалося б, де виснажена війною в Україні Росія, а де сильна велика армія блоку НАТО?

Але все негаразд.

1. Обмеження постачання військової допомоги Україні показало, що запаси військової техніки на складах країн НАТО дуже обмежені.
2. Багато підприємств-виробників військової продукції в Європі давно або сидять без замовлень, або закрилися. Захід програє Росії за можливостями виробляти озброєння різних типів.
3. Європа має суттєві обмеження у виробництві практично всіх видів озброєнь. І бронетехніки, і вибухівки, та особливо снарядів.
4. Росія вже сьогодні виробляє дронів (основного засобу ведення бою в сучасній війні) у сотні разів більше, ніж виробляє їх Європа.
5. Чисельність армій європейських країн НАТО (без урахування Туреччини та США) близько 1,3 млн осіб. Путін уже збільшив чисельність своєї армії до 1,3 млн осіб (але він має в рази більший мобілізаційний потенціал, ніж країни Європи).
6. Оборонна промисловість Росії може вийти на випуск 2 млн снарядів і 200 танків на рік. Уся Європа разом не змогла налагодити виробництва для України 1 млн снарядів. Її річні потужності - лише 600 тис. снарядів. Плюс Північна Корея легко вже поставила Росії 1 млн снарядів, і скільки ще поставить - невідомо (як, до речі, і Китай).
7. Російська армія пройшла бойове згуртування, має відпрацьовану систему управління арміями та боєм, країни НАТО мають досвід лише навчань, далеко відмінних за масштабом від бойових дій в Україні.

Читайте також: Про добрі й погані новини наступного року

Сукупність всіх цих факторів показала карлику його фатальну помилку. Починати війну потрібно було з однієї з країн НАТО, яка б не встигла застосувати 5-ту статтю, як війну було б закінчено (такі плани, наскільки мені відомо, були ще у 2019 році).

Зараз Путін починає готуватися до великої війни.

1. Підтримка Росією конфліктів, подібних до того, що сталося в Ізраїлі 7 жовтня, показала свою ефективність.

• Захід має обмежені ресурси. Ізраїль отримав частину військової техніки, яка готувалася для України.
• У 2024 році подібних конфліктів буде вже кілька.
• 2025 року їхня кількість може перевищити 10.
• Західний світ не матиме змоги ефективно допомагати союзникам і поповнювати свої запаси.

2. Перерва у війні з Україною потрібна Путіну як інвестиція часу в різке нарощування своєї армії для майбутнього бліцкригу.

3. Посилення обстрілів України й безперервна наступальна активність виконує два завдання:

• виснаження військового потенціалу України та Заходу;
• підняття ставок у майбутніх переговорах про припинення вогню (про що говорять сьогодні політики у США та Європі).

4. Найімовірніше, питання переговорів буде порушено у квітні 2024 року відразу після проведення демократичних виборів Путіна (до речі, китайці мені підтверджують саме цей період)

5. Україна отримає гарантії безпеки (з великою ймовірністю) та фінансування для відновлення зруйнованої інфраструктури.

6. Далі Росія гратиме на невдоволенні українського суспільства. Адже в нас були створені очікування перемоги, але ніяк не заморозки. Тому сценарій, який в Україні готуватиме карлик, – масові протести й можливе силове повалення влади (неважливо ким). Сам факт хаосу, що наростає, і буде необхідним результатом.

7. Навіщо потрібний хаос в Україні? У разі великої війни Росія — Європа, США — Китай, важлива роль України бути союзником країн Заходу та постачальником простої пострадянської військової техніки. Хаос множить на нуль ці плани наших партнерів (а вони є). Плюс країну, в якій хаос, і не потрібно захоплювати, вона сама розвалиться.

Читайте також: Путін. Агонія. Колапс

8. Тепер про терміни нападу на країни НАТО

За різними оцінками, Китай готується до великої війни зі США за Тайвань починаючи з 2027 року (коли закінчить переозброєння своєї армії, раніше не буде готовий).

Росія може готуватися до нападу в ці ж дати, але... у найближчому році буде краще вікно можливостей.

З листопада 2024 року до кінця січня 2025 року, після президентських виборів у США й до вступу нового президента на посаду, карлик вважає, що США не зможуть істотно вплинути на діяльність НАТО. А без США система колективної безпеки розвалиться за лічені дні.

Так що починаючи з травня 2024 року до січня в Росії буде 8 місяців активної підготовки, у якій візьмуть участь Північна Корея та Китай.

9. Україна до цього часу тільки дістанеться свого виборчого циклу (кінець 2024 року), пройде низка протестів і соціальних конфліктів. І сильно не вплине на майбутні події в Європі.

Єдиний, хто готується до описаного вище, – Польща.

Вона одна уклала оборонних контрактів на суму понад 40 млрд дол., купує сотні сучасних "абрамсів", корейські танки, гаубиці, РСЗВ, ППО, БПЛА, десятки корейських винищувачів FA50 та американських.

Читайте також: Наступний рік точно буде складнішим для України

Що нам робити зараз?

• Я вже втомився говорити, але треба працювати зі сценаріями майбутнього та мати антикризовий "план Б" (на випадок, який частково описаний вище).
• Мати ефективну стратегію економіки воєнного часу (максимальна ефективність і швидкість в ОПК, нарощування виробництва власного озброєння та мінімум держави в економіці з лібералізацією податків і регулювання, скорочення чиновників на 70%).
• Перезавантажити держапарат — акцент на ефективних проєктних менеджерів (а то в нас чиновники, за рідкісними винятками, процесні лише).
• Мати свою стратегію і план партнерства з глобальними гравцями, які повірять, що ми не тільки договороспроможні, але й відповідаємо за свої слова (а за цим прийдуть і великі фінанси).

Джерело

Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.