Чи будуть російськомовні політпроєкти у повоєнній Україні?

Одна людина впевнена, що після наступних президентських виборів в Україні відбудеться розворот у сфері гуманітарної політики, вагу набере російськомовна, але патріотична політична сила з опорою на військових, і політика в цілому стане більш поблажливою до російської мови та культури. Інший з ним не погодився. І вони уклали парі, обравши за критерій відсікання закон "Про функціонування української мови як державної". Згідно з умовами парі, якщо впродовж пів року після наступних президентських виборів в нього будуть внесені зміни, які призведуть до пом'якшення обмежень російської мови, то один програв, а інший виграв. І це дуже смішно.

Читайте також: Як ми можемо програти

Кажу не про те, що ставлення до російської мови зміниться після закінчення активної фази війни навіть швидше, ніж змінилося до всього німецького після Холокосту в Ізраїлі. Там теж колись не звучав Вагнер, а на вулицях не було мерседесів.

Зараз не так. В Україні будуть одночасно збільшуватися кількість україномовних громадян, але побачите і те, як російська не буде сприйматися агресивно, як зараз. Для тих, хто має сумнів, нагадаю, що в грудні 2022 поступитися територіями в обмін на мир готові були 8 відсотків українців. А у травні 2024 таких вже 32%. І нещодавно вони казали, що ніколи. А вже через рік-два... Ну, ви зрозуміли. І це ніяк не буде конфліктувати зі наростальною кількістю тих, хто у приватному житті спілкуватиметься українською. До речі, чим менше буде якісного українського контенту для дітей — тим повільніше буде зростати кількість таких людей. Тому на цьому треба фокусувати увагу та концентрувати зусилля. Контенту повинно стати більше, але він повинен бути якісним. Це аксіома.

Читайте також: "Провулок Привітний" - це символічне роззброєння

Повертаючись до парі, можу сказати, що тут все зрозуміло. Скоріше за все, ніхто жоден з учасників парі не переможе, але зміни можуть бути. Поясню чому:

1. Російськомовне населення нікуди не ділося.  Так само як зменшився, але залишається в наявності, електорат риго-ОПЗЖ.
2. Мутації цього електорального запиту трансформуються в різні проєкти. І російськомовно-патріотичний теж.
3. Всі останні соцопитування, як закриті, так і відкриті, показують запит на військових у владі. І запит не зменшився, навіть через системну дискредитацію військових з боку різних ЛСД та використання негативного ставлення до ТЦК у каналізації цього негативу в бік військових. Це враховують зараз всі. Навіть умовний ОПЗЖ-лайт буде вести у своїх лавах військових. І це буде не лише аналог Ківи.
4. Ці проєкти будуть спиратися на свій електорат та просувати свої погляди. Але під їх тиском зміни в закон не будуть внесені. Не буде в них такого потенціалу та впливу. Зміни можуть бути внесені, скоріше, під тиском якоїсь умовної Угорщини як одна з умов погодження членства України в ЄС.

Тому зміни можуть бути внесені, і навіть раніше зміни президента, але підстава буде іншою. І хто тоді переміг?

Джерело

Про автора. Борислав Береза, громадський діяч, колишній народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.