Чому ЄС вдає страуса

Конфіскація суверенних активів РФ — це фактично проголошення економічної війни Кремлю. Для цього кроку Брюсселю й досі бракує управлінської сміливості, натомість він ховає голову в горах бюрократичного законодавства. Повторюється ритуальний переляк, який проявлявся при постачанні Києву зброї.

Потреби України в фінансуванні лише 2024-го складають €100 млрд і Заходу дедалі важче їх збирати. Очевидним було б використати заморожені в Європі резерви центробанку РФ. Але ЄС не наважується залізти у кишеню до Путіна, і з заарештованих російських €260 млрд цього року Києву перепаде лише €3 млрд.

Чому? Розкажу, як ЄС хапаються за найлегший компроміс.

"Не може бути кращого застосування цих грошей, ніж зробити Україну і всю Європу безпечнішим місцем", - фон дер Ляєн. Це в теорії. На практиці ЄС заявив про намір вилучати лише відсотки доходу  від "запаркованих" в Європі коштів. Навіть юридично це виглядає не як конфіскація, а 100% податок на дохід.

Формально, Європа намагається уникнути неминучих ризиків конфіскації. По-перше, у разі прямого вилучення суверенних кремлівських мільярдів, європейські фінансові компанії отримають позови з боку РФ. 

По-друге, у відповідь Кремль конфісковує західні активи.

Читайте також: Угорщина блокує рішення ЄС про конфіскацію активів РФ на зброю для України, - DW

Хоча, якщо чесно, то це прояв малодушності. Пояснення — далі. Оскільки Путін в кожному випадку націоналізує весь крупний західний бізнес у РФ, а Заходу доведеться ухвалювати рішення про конфіскацію. Рано чи... як то частіше трапляється — пізно.

Юридично цілком можливо конфіскувати російські мільярди, використовуючи їх в інтересах України [Der Spiegel]: міжнародне право дозволяє застосовувати т. зв. контрзаходи в разі агресії. Та уряди Німеччини й Франції проти. На їх думку, постраждає ЄС як важливий фінансовий центр, якщо іноземні інвестори в майбутньому уникатимуть євро та європейських фінансових інститутів: "У гіршому випадку, євро впаде і поставить під загрозу стабільність фінансової системи ЄС", - глава ЄЦБ Крістін Лагард. 

Та це теорія, а на практиці Саудівська Аравія скоротила свої доларові запаси відразу після введення санкцій проти Росії на початку 2022 року, але відтоді навіть трохи збільшила їх. Китай взагалі не має можливості "одночасно тікати від долара і євро". Для багатьох країн практично не існує альтернатив двом західним валютам, адже ризики інвестування в китайський юань ще вищі. 

Висновок очевидний: G7 (зокрема ЄС) конфісковуватиме російські активи "поетапно": політикам буде дедалі важче аргументувати, чому платники податків повинні платити за підтримку України, а російські мільярди залишаються недоторканими. Хештег MakeRussiaPay уже набирає обертів в X.  Тим паче, що власних грошей в необхідному обсязі немає.

Читайте також: Потреби України більші за ймовірні $4 млрд надходжень від заморожених активів РФ, зафіксовано вже $483 млрд збитків, — банкір Дубас

"Лідери G7 повинні визнати, нехай і з небажанням, що в принципі активи Росії можуть бути конфісковані. Це ключовий аргумент: ми вже пройшли той етап, коли ці гроші могли бути повернуті. Їх краще використати для підтримки України й накладення на Путіна дедалі жорсткіших санкцій. Існує юридичний прецедент — арешт іракських активів 1990 року для виплати компенсації Кувейту після його вторгнення", — ексглава британського МЗС Вільям Гейг, The Times.

Ми є свідками запуску механізму поетапної конфіскації: зараз вилучають (даруйте, оподатковують) відсотки. У майбутньому, наприклад, під заставу €260 млрд — ЄС могла випустити цінні папери, під які західні інвестори давали б гроші Україні. Але для цього світова демократія повинна реально оцінити стан справ. 

На прикладі загальмованої конфіскації грошей РФ чітко простежується різниця між тоталітаризмом та демократіями. Путін особливо не вагався, розпочинаючи торговельну війну з ЄС, задираючи мало не в 10 разів ціни на газ, розраховуючи на соціальну та економічну кризи в Західній Європі. А от демократії вагаються, зважують ризики, і продовжують "їсти кактус".

Джерело

Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.