Чому не варто порівнювати Саміт миру, Мінськ та Стамбул

Усі кинулись обговорювати та порівнювати Мінські угоди зі Стамбульськими документами. Не розумію, чому стільки хейту, а що команда президента мала робити? Підписати? Так, не підписали й правильно зробили.

На мою думку, Мінськ та Стамбул це різні ситуації, які не варто порівнювати.

Стамбульська пропозиція неприйнятна, а тому була призупинена, а Мінські угоди не були ратифіковані парламентом та не підписані президентом, та і загалом не могли бути втіленими.

Ми як Держава Україна і РФ у стратегічному тупику.

Читайте також: Про Саміт миру без емоцій

В такій ситуації кожен хоче створити вигідні умови, на яких можна буде погодитись на заморожування конфлікту.

Бо ми не маємо можливостей в тактичній перспективі звільнити усі наші території, а Росія — захопити Україну.

Тому нормально, що Зеленський створює майданчик, куди запрошує світ щодо обговорень миру, а Путін як противник кричить: ми будемо воювати до останнього юаню.

У цієї війни немає кінця та початку. Вона екзистенційна. Світоглядна. Вона може призупинитися у разі виснаження сторін, що надасть паузу для підготовки майбутнього продовження війни.

Читайте також: Чи вартував саміт у Швейцарії таких зусиль?

Попри те, що ця війна руйнує обидві економіки та хороші перспективи майбутнього.

Щоправда, Україна має єдиний позитивний момент від цієї війни — формування політичної нації, аби тільки ця нація збереглась.

Стратегічний глухий кут.

Для нас важливо віднайти момент паузи, схопитись за нього і негайно почати відновлювати інфраструктуру та ВПК, максимально мілітаризуватися, створити абсолютну загальну військову повинність, вступити в ЄС. Рухатись до НАТО під час відновлення, а до вступу створити НАТО всередині України методом реформ та спільних програм.

А поки діятимуть санкції накладені на РФ, а рубль буде 200-м.

Наша задача мінімум зберегти країну, а головне — наш людський потенціал — Націю.

Джерело

Про автора. Мирослав Гай, актор, волонтер, воїн ЗСУ, керівник благодійної організації "Фонд "Мир та Ко".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.