Про Саміт миру без емоцій

- від оприлюднення мирного плану Володимира Зеленського минуло 1,5 року, те, що винесено лише 3 пункти з 10 - прагнення зібрати якомога більше охочих, але персоналізований розрахунок на Байдена та Сі не зіграв;

- питання продовольчої безпеки світу Сили оборони України вирішили без рішень саміту, загнавши в порти російський ЧФ РФ та дозволивши відновити експорт зерна. Заклик до вільного мореплавства в Азовському морі, яке внаслідок дій РФ стало її внутрішнім озером, не є реалістичним;

- обмін полоненими "всіх на всіх" та повернення всіх депортованих — тригер для Кремля, тому Путін згадав, що у них наших полонених у 5 разів більше. Про ордер Міжнародного кримінального суду ООН у комюніке не йдеться;

- якби саміт у Бюргенштоку нічого не значив, Росія б не боролася проти нього, досвід ігнору у них з часів Громика є;

Читайте також: Чи вартував саміт у Швейцарії таких зусиль?

- зауважте, що всі учасники саміту виступили у власній парадигмі, передбачувано, зі звичних позицій. Це — лише початок процесу пошуку миру, і усвідомлення цього дисонує з меседжами української влади про те, що у Швейцарії закладено механізм тиску на Кремль;

- у Путіна здали нерви, і його "розминка" 14 червня (до речі, не лише у росМЗС, але і перед "героями СВО") свідчить, що він нервує. Думаю, через готовність Заходу надати 50 мільярдів доларів кредиту Україні під заставу рос активів у Європі;

- прикро, що Україна виявилася не готовою до випаду Путіна інформаційно, наче це не прораховувалося з огляду на його останні заяви;

- нам необхідно не будувати настрої "воювати залишилося 2-3 тижні", а зміцнювати державу, її систему управління зсередини, але таких намірів я поки не бачу;

- про фігуру Єрмака, яка бовваніла посеред саміту... ви самі все знаєте, наша офісно-президентська республіка постала у всій красі.

P.S. Нагадую, що комюніке — рядове повідомлення, здебільшого про наслідки або хід дипломатичних переговорів. Шукати у ньому імперативні механізми дуже складно.

Джерело

Про автора. Євген Магда, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.