Чому влада тицяє пальцем у небо

Ну от наприклад. Коли влітку під час контрнаступу з усіх усюд розповідали, що в нас нема проблем зі снарядами, то особисто я до всіх цих повідомлень відносився скептично.

Бо мені з моїм аналітичним мисленням, навіть не володіючи якоюсь секретною інформацією, було цілком зрозуміло таке.

Достатня кількість боєприпасів — це тимчасове явище, а не постійне. Чому тимчасове? Бо мені було зрозуміло, що для контрнаступу готували резерви. Союзники давали — щось йшло на фронт, а щось на склад для контрнаступу. І от саме ці оперативні резерви створили ілюзію подолання снарядного голоду. Також було очевидно, що це лише ілюзія, бо якихось фундаментальних змін не відбувалось: наші запаси та наших союзників практично вичерпані, власного виробництва ми практично не маємо і союзники також дуже повільно нарощують виробництво!

І мені дуже дивно, що в команді Верховного не знайшлось людини, яка б розповіла про ризики на майбутнє. Хоча насправді, при доступі до секретних даних, все це можна було дуже легко порахувати. І зробити повноцінну аналітичну доповідь ще рік тому (насправді можна було ще й раніше)!

Читайте також: Чому немає снарядів вітчизняного виробництва? Набір пояснень

Інший приклад відсутності аналітики. Абсолютно все виробниче обладнання подвійного призначення має обліковуватись. Його не можна просто так завезти в країну, не можна вивезти. Навіть з переміщенням можуть бути проблеми.

А вся інформація про наявні виробничі потужності є державною таємницею і належить до сфери відповідальності Мінекономіки.

Однак, аналітичною обробкою цієї інформації ніхто вже давно не займався, і ніхто не знає, яке в нас є виробниче обладнання і що на ньому можна робити. Тобто, в нас навіть не знають, що ще десь є обладнання для виробництва боєприпасів. І це я говорю про реальний приклад. Зараз в стадії банкрутства перебуває одна велика приватна компанія, яка володіє таким обладнанням. Думаєте, воно працює на ВПК? Ні звичайно.

І ось я дивлюсь на все це і ніяк зрозуміти не можу. Вже два роки в нас замість раціональних обдуманих рішень, які ґрунтуються на певній аналітиці, в нас тицяють пальцем в небо… і ніхто не хоче помічати що ця "стратегія" вже створила нам купу проблем…

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.