Для деімперіалізації потрібна лише політична воля

Було багато дискусій про деімперіалізацію, яка є каменем спотикання для цього міста. Тому далі я напишу те, що я відчуваю, бо дуже люблю Полтаву. Це одне з моїх найулюбленіших українських міст.

Є одне швидке й ефективне рішення, як позбутися імперського минулого: привезти екскаватор, знести всі ці памʼятники імперськості та привезти в музей. Я б так зробив, якби був мером Полтави. І, клянусь вам, ніхто б мені нічого не зробив, бо тоді на це була б політична воля. Виглядає так, що нині політичної волі на це немає.

Я пам'ятаю, як важко було, коли ми ініціювали заборону російських фільмів на українському телебаченні. Люди не уявляли, як можна жити без "Ментів". І чим їх можна замінити.

Читайте також: Захист російськомовності вбиває

Те саме зараз кажуть деякі мешканці Полтави, коли мова заходить про позбавлення від імперських символів минулого. "Ну, подивіться, яке воно красиве! А що ж буде на цьому місці?" І це ключове питання, на яке нам усім треба давати відповідь.  
Що для нас є Полтава? Для України, для Європи, для світу? Яку Полтаву ми хочемо збудувати? Що про Полтаву мають знати наші діти?

У Польщі є невелике місто Щебрешин (Szczebrzeszyn), яке було маловідомим, поки польський поет і письменник Ян Бжехва не запропонував зробити це місто столицею польської мови. Тепер щороку там проводять великий фестиваль польської мови. Це дало поштовх розвитку міста і принесло йому певний образ.

Полтава – це центр української мови. Не випадково родом з Полтавщини не лише Котляревський, а й величезна плеяда фантастичних українських письменників – від Олени Пчілки до Василя Симоненка й Миколи Зерова. Тому мова – це перший символ, який може символізувати Полтаву.

Історичним символом Полтавщини є Гадяцька угода 1658 року. По суті, це місце створення прообразу Європейського Союзу. Полтава – це і є центр Європи. Тому що звідси ідея об'єднаної Європи з Україною почалася. Чому в полтавських музеях досі говорять не про це, а про імперське минуле?

Читайте також: Для України надзвичайно важливо зберегтись як нація

Гетьманщина та доля Івана Мазепи – ще одна прекрасна ідея для символу Полтави. Добре, що через стільки років боротьби пам'ятник Мазепі стоїть на Соборному майдані, але цього замало. Музей Мазепи в Полтаві може і має бути.

Мало хто з полтавців згадує, що їхнє місто ще є батьківщиною Симона Петлюри. Полтава – місто боротьби.

Зрештою, Полтава – колиска української культури. Вона тут різнобарвна – від решетилівської вишивки до опішнянської кераміки та модерну Кричевського.

Також Полтава – це місто проактивної молоді, молодіжних центрів і просторів. Місто людей, які прагнуть до Європи. Хто про це знає?

Це все ідеї для міста майбутнього. Лиш користуйтеся. І згадав про них я, львівʼянин, а місцеві мешканці, я переконаний, можуть нарахувати ще більше.

Але вони натомість і далі обговорюють ті імперські памʼятники й колони, що височіють над нашою свідомістю. Пьотри, алєксєї, катерини можуть бути скільки завгодно разів відомими, але Україна, яку вони нищили, тут до чого?

Це ненормально, що ці памʼятники та музеї досі  так ілюструють нашу історію. Щоб це змінити, потрібне політичне лідерство.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.