OPINION

Економіка та облікова ставка НБУ: суперечності наростають

28 вересня, 2024 субота
16:04

19 вересня Правління Національного банку прийняло рішення залишити облікову ставку на рівні 13% річних, що в реальному вимірі (за мінусом інфляції) становить 5,5% річних

Зміст

Цикл реально позитивної ключової процентної ставки триває вже понад два роки.

Офіційно метою збереження високої облікової ставки є приваблення гривневих активів для зниження інфляційного тиску та валютних ризиків.

Протягом останніх 10 днів ФРС США та ЦБ агресора — Росії також змінювали свої ставки. ФРС знизила базову ставку на 50 базисних пунктів до цільового діапазону 4,75%-5,0% уперше з 2020 року. Натомість ЦБ Росії підвищив ключову ставку ще на 100 базисних пунктів, до 19% річних.

Однак, на відміну від України, ключова ставка у США та Росії є дієвим інструментом, оскільки в обох цих країнах функціонує розвинений ринок внутрішніх банківських позик. У США банківські позики реальному сектору сягають майже 200% ВВП, у Росії – понад 70% ВВП, тоді як в Україні – менш як 15% ВВП. Тому в США та Росії зміна ключової ставки відразу впливає на зміни сукупного попиту через кредитний канал. США стимулюють попит, Росія — обмежує попит. Логічним чином це має позначатися на інфляції.

В Україні де-факто облікова ставка у 13% не вирішує нічого ні для інфляційної динаміки, ні для фінансової стабільності.

Читайте також: Чому параметри інфляції викликають дискусії

Численні фактори призвели до дисфункції облікової ставки, як інструмента стабілізації економіки, а саме:

  • український бізнес переважно працює за власні (а не за позикові) кошти;
  • населення загалом має низьку схильність до банківських заощаджень (60% вкладів належать 1% вкладників), банківські заощадження становлять менше 20% від обсягу річних споживчих витрат;
  • воєнні ризики невизначеності нівелюють ринкові стимули і спонукають населення зберігати заощадження у більш надійних активах, аніж у гривні;
  • структурні фактори росту собівартості домінують в структурі інфляції,
  • банківська маржа в рази перевищує показники інфляції, що з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки.

Ідея привабити в банківську систему вільні кошти без розвитку інструментів кредитування реального сектора, без росту конкурентоспроможності реального сектора — провалилася.

За час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 100 млрд грн строкових гривневих вкладів населення (приріст нетто-залишку). Натомість на придбання іноземної валюти населення з початку війни спрямувало понад 450 млрд грн (в т.ч. за останній плинний рік населення придбало рівно 10 млрд дол. США). З часом ситуація стає лише гіршою. Так, з початку 2024 р. населення вклало у валютні активи 280 млрд грн (нетто), тоді як у приріст банківських гривневих строкових вкладів спрямувало лише 19 млрд грн. Пропорція становить 15 до 1, тоді як ще торік ця пропорція становила лише 3 до 1.

Високі ризики невизначеності, поспішна політика валютної лібералізації — призвели до того, що навіть надзвичайно висока процентна ставка не приваблює кошти у гривневі активи. Немає сенсу надміру приваблювати гривневі активи, якщо їх джерелом є не ріст продуктивності економіки, а емісійні кошти під зовнішню допомогу.

Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджету

Висока облікова ставка не вплинула і на стабілізацію валютного ринку. Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні 23 млрд дол., а всього з початку війни – вже понад 70 млрд дол. США. Джерелом для валютних інтервенцій НБУ звісно є зовнішня допомога.

Таким чином, зниження рівня інфляції в Україні та стабільність обмінного курсу гривні — це заслуга не політики НБУ, а зовнішньої допомоги. Щобільше, помилки в реалізації процентної та валютної політики призвели до нераціонального витрачання валютних резервів на підтримку обмінного курсу гривні. Тим часом зовнішня допомога компенсувала і дефіцит валюти на валютному ринку, і дефіцит товарів на споживчих ринках.

Натомість висока ключова ставка допомогла суттєво посилити фінансову стійкість банків. Завдяки росту процентних доходів від держави (проценти за ОВДП, депозитними сертифікатами та пільговими кредитними програмами), банківська система вже другий рік поспіль демонструє історично рекордні показники прибутковості, ліквідності та адекватності капіталу. За 8 місяців 2024 р. банки отримали 137 млрд грн прибутку до оподаткування. Понад 50% процентних доходів банки отримують від держави. У 2024 р. за оцінкою банки отримають від держави близько 200 млрд грн процентних доходів. І такі астрономічні доходи – прямий результат процентної політики НБУ останніх років.

Банки отримали додаткові прибутки не тільки від росту процентних доходів, пов’язаних з ключовою ставкою, а ще й від – банального розширення банківської процентної маржі. Якщо у 2022 р. процентна маржа в середньому становила 9 відс.п., у 2023 р. – 10 відс. п., то у 2024 р. – сягнула вже понад 12 відс. п. у серпні 2024 року! Банки просто скористалися розширенням пропозиції депозитів, викликаним значними воєнними витратами Уряду.

Таким чином, облікова ставка НБУ перетворилася де-факто  лише на інструмент збагачення банків. Однак, НБУ наполягає на скасуванні норм про оподаткування прибутку банків за 2024 р. за підвищеною ставкою у 50%.  Обговоренню цього питання було присвячено третину часу при презентації останнього рішення НБУ по обліковій ставці.

А що ж на ринку кредитування України? Традиційно розвиток ринків кредитування та попит на кредитні послуги банків прямо пропорційно залежать від величини ключової процентної ставки.

Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальвації

Але на презентації облікової ставки НБУ в чергове повторив антинаукову та антилогічну тезу про те, що кредитування в Україні залежить не від рівня ключової ставки, а визначається лишень забезпеченістю банків капіталом (ця маячня НБУ повторюється у нас уже 10 років). Тому НБУ буде проводити оцінку стійкості банків, тому НБУ запроваджує нові (підвищені) вимоги до структури капіталу банків, які вже суттєво перевищують мінімальні вимоги до країн – кандидатів на членство в ЄС.

Ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні відігравати іншу (прогресивну) роль у підтримці воєнної економіки. Збереження жорстких монетарних умов стримує залучення позикових коштів банків у реалізацію інвестиційних проєктів та створення робочих місць, стримує повернення біженців та перспективи відновлення. Висока вартість кредитів протидіє покращенню зовнішньоторговельного сальдо, оскільки обмежує доступність позикових коштів для виробників, які могли конкурувати з імпортом чи працювати на експорт. Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи та валютної дестабілізації.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги:
Читайте також:
Київ
+10°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • USD 41.04
    Купівля 41.04
    Продаж 41.49
  • EUR
    Купівля 44.81
    Продаж 45.47
  • Актуальне
  • Важливе
2024, середа
16 жовтня
01:20
Володимир Путін та Дональд Трамп
Трамп прокоментував інформацію про його розмови з Путіним після президентського терміну
00:33
Оновлено
шахед
Росія запустила "шахеди", ППО спрацювала у Києві: ситуація у ніч на 16 жовтня
00:21
Війна з Росією, ЗСУ
На фронті відбулося 164 боєзіткнення, найбільше - на Покровському та Курахівському напрямках
00:10
Андрій Єрмак
Єрмак: спільний документ із реалізації Формули миру буде готовий на початку листопада
2024, вiвторок
15 жовтня
23:42
Оновлено
Кріштіану Роналду
Ліга націй: результати усіх матчів 15 жовтня
23:28
Молодіжна збірна України
Молодіжна збірна України з футболу поступилась Сербії, але кваліфікувалась на ЧЄ
22:47
Швеція
"РФ - основна загроза": міністр оборони Швеції заявив про збільшення військових витрат до 2,4%
22:30
Володимир Путін та Кім Чен Ин
США стурбовані інформацією про участь солдатів із КНДР у війні РФ проти України, - Білий дім
22:08
сховище газу
ЄС готовий до завершення транзиту газу з РФ через Україну, - єврокомісарка Сімсон
21:59
Ексклюзив
Саміт миру
Ми віддаляємось від другого Cаміту миру, - політолог Шлінчак
21:49
Ексклюзив
Генерал-майор ЗСУ Сергій Кривонос
"Кількість не завжди визначає якість": генерал Кривонос про задіяння Росією військових з КНДР
21:47
Південноукраїнська АЕС
Очільник Енергоатому: всі 9 блоків АЕС у роботі, працюємо з резервом потужності
21:43
Андрій Сибіга
Сибіга поговорив із колегою з Анголи. Про що домовились
21:11
Максим Жорін
"Хотілось би почути про дії західних партнерів": заступник командира 3-ї ОШБр щодо піхоти КНДР у війні проти України
20:26
Аналітика
Сергій Згурець, український журналіст, військовий експерт
Про новий "бурятський батальйон" з військовими КНДР та особливості навчань НАТО з тактичної ядерної зброї. Колонка Сергія Згурця
20:19
Огляд
Як зміниться ситуація: солдати Кім Чен Ина готуються до війни в Україні. Пояснюємо
20:06
Українські полярники показали, як до антарктичної станції "Академік Вернадський" для гніздування повертаються тисячі пінгвінів
20:00
OPINION
Розуміти прірви нерозуміння, які зараз є між людьми
19:56
укриття
МОН затвердило механізм використання дотацій на укриття у школах і ПТУ
19:35
Мобільний зв’язок, смартфон, телефон
У застосунку "Армія+" за два місяці подали понад 10 тис. рапортів, - Міноборони
19:32
Новини компаній
З Карпою, Байдаком і Дантесом: "КнигоЛенд" відкрив найбільшу книгарню мережі
19:26
Генеральний прокурор України Андрій Костін
До 90% українських військовополонених у РФ зазнали тортур чи сексуального насильства, – Костін
19:14
Ексклюзив
Кім Чен Ин та Путін
Договір про партнерство РФ з КНДР потрібно розглядати як виключно стратегічний військовий союз, - Defense Express
19:08
Після двох років перерви Росії дозволили повернутися на Франкфуртський книжковий ярмарок
19:00
САУ "Піон"
Сили оборони з початку року знищили понад 10 тис. артсистем РФ, вартістю у $8 млрд
19:00
Володимир Зеленський
"Завдання Курської операції продовжуємо реалізовувати": Зеленський заслухав доповідь Сирського
18:48
Композитор "Піратів Карибського моря" та "Дюни" Ганс Циммер підтримав Україну на концерті в США
18:47
РФ обстріляла Нікопольщину: поранено 4-річну дитину та вагітну жінку
18:38
Георгій Судаков (ліворуч) та Михайло Мудрик (праворуч), Україна - Грузія
"Високо тримаємо голови": Судаков підсумував матчі Ліги націй, після яких Україна залишилась на останньому місці
18:30
евакуація
Із чотирьох громад Харківщини оголосили обовʼязкову евакуацію цивільних
18:11
Російські солдати
Офіс генпрокурора встановив імена 13 із 16 військовополонених ЗСУ, яких росіяни розстріляли на Покровському напрямку
18:09
У Києві з'явився мурал, присвячений Буданову
Авторка муралу з Будановим Ніколь Фельдман розповіла, що надихалася конструктором "Лего"
18:07
OPINION
Таємна любов до корупції
18:05
Революція гідності, беркут
Справи Майдану: судитимуть екскомандира "Беркута" і двох міліціонерів, які здійснили перші постріли в мітингувальників 20 лютого 2014 року
18:04
Чехія
МЗС Чехії оголосило про призначення нового посла в РФ після трьох років відсутності
17:53
Володимир Зеленський
США тиснуть на Зеленського щодо зниження мобілізаційного віку, - радник голови ОП
17:50
Ексклюзив
Кім Чен Ин інспектує війська КНДР
КНДР буде допомагати РФ, ЗСУ потрібно буде знищувати велику кількість живої сили, - військовий Варченко
17:48
безробіття
Уряд вирішив розширити програму безоплатного навчання за ваучерами та підтримку безробітних
17:21
Обстріл Костянтинівки
РФ атакувала Костянтинівку: поранено людину, пошкоджено лінії електропередачі
17:17
Кіліан Мбаппе, Реал
Зірку "Реала" Мбаппе звинуватили у зґвалтуванні. Поліція розпочала розслідування
Більше новин