Китай не забезпечить миру Україні

Експерти та політики надали безліч коментарів, поділилися своїми прогнозами, намагаючись розкрити куліси розмов ключових гравців світової політики. Свої міркування щодо цієї проблеми миру, шансів на розмови з Росією та ролі Китаю викладаю в чотирьох коротких тезах.

Перше

Що більше Захід, Китай і Глобальний Південь розмовляють про мир для України, то зрозумілішою стає істина, відома всім українцям: мир на українській землі настане тоді, коли ми переможемо Росію. Це залежить від мужності Сил оборони України, стійкості українців і розуміння владою того, що вони слуги свого народу, а не небожителі, які геніально ведуть український народ у країну щастя і простих рішень.

Безвідповідальне проведення мобілізації владою показало, що вона сприймає власний народ як чужий, як майже підкорений під час ворожого захоплення. Продовжувати цю практику означає підривати волю українців до стійкості. Це гра на руку ворогу.

Читайте також: Про Саміт миру без емоцій

Друге

Ставка української влади на позитивну роль Китаю в завершенні російської агресії проти України з самого початку була результатом політичної неграмотності, бізнесової жадібності й відсутності розуміння процесів у світовій політиці. Влада ніяк не може зрозуміти, що в України немає вибору між Заходом і Китаєм, бо нам допомогу надає демократичний світ, натомість комуністична КНР – рашистській Росії.

Третє

Підсумковий документ Саміту миру у Швейцарії показав, що українська влада готувала його для одного нареченого – Китайської Народної Республіки. Від "мирного плану" Володимира Зеленського в цьому документі майже нічого не залишилося, тобто навіть натяку на виведення російських військ з української території, виплати нашій державі репарацій тощо. Китайський наречений не з’явився, що було зрозумілим для кожної людини, яка хоч трохи розуміє світову політику.

Напередодні широкомасштабного вторгнення Сі Цзіньпін і Путін підписали декларацію про "дружбу, яка не має меж", новий світовий порядок і неприйнятність розширення НАТО на Україну. І від цього часу китайський лідер не змінив своєї позиції, навпаки, тільки посилив допомогу "своєму російському другу".

Читайте також: Чи вартував саміт у Швейцарії таких зусиль?

Четверте

Сподіватися на те, що швейцарський саміт буде першою сходинкою для старту перемовин про мир за участю Росії, в чому допоможе "її великий китайський брат", означає наближення України до поразки. Нашій владі пора припинити гру у велику світову політику, сфокусуватися на управлінні державою і забезпечити отримання допомоги від наших партнерів і союзників. КНР та інші провідні країни "Глобального Півдня" наразі та в найближчій перспективі не є і не будуть партнерами та союзниками України на шляху до нашої перемоги й справедливого миру.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.