На Курськ наступаємо, деінде — відступаємо. Чому?

Щобільше, Курська АЕС якраз може генерувати більше обіцяного 1 гігавата в електромережу України.

На жаль, одночасно з не меншою тривогою спостерігаю за іншими ділянками фронту, де наступи не настільки помітні, а більше нагадують відступи.

З часу помпезної заміни "совкових" підходів на "модерні" промайнуло багато місяців. На скільки сотень квадратних кілометрів ми відійшли й чому?

Пояснити я можу, зрозуміти — ні.

Якщо призначають ефективних і розумних на чолі військових — це шлях до перемоги. Якщо навпаки — то навпаки. Бракує левів не у війську…

Читайте також: Треба, щоб логісти служили логістами, і не піхотою

Герой — не лише той, хто ціною власного життя сотворив подвиг. А також той, хто дав Гераклу все, щоб таких подвигів було мінімум 12, а сам Геракл щасливо після цього дожив до пенсії.

Коли розповідають про армії РЕБів, дронів, танків, літаків, артилерії, а ти маєш рахувати кожен постріл з того, що є, а не з того що треба, а з "більше мільйона дронів" у тебе лише трохи "весільних" мавіків, бо все решта: ті ж РЕБи, fpv, с*ані корчі — досі волонтерка, то все це дууууже довгий шлях до перемоги. І дуже дорогий. Не в доларах чи біткойнах, а людських життях. Наших!

Говорімо правду.

Тоді легше буде усім пройти шлях до кордонів 1991 або навіть 1919.

І вступити в НАТО і ЄС.

Ми ж туди хочемо?

Чи куди?

Джерело

Про автора. Володимир Омелян, український дипломат, міністр інфраструктури України у 2016—2019. Політичний експерт

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.