Що не так із законами про мобілізацію, електронні реєстри і відставкою Безуглої, - підсумки тижня від Миколи Княжицького

Цей тиждень був історичним в українській політиці, і символізує початок розколу в українській владі. Але якщо розколи, як правило, мають негативний характер, у нашому випадку він може мати абсолютно позитивні наслідки. 

В парламенті не прийняли жодного важливого законопроєкту. Один з них - це законопроєкт про мобілізацію. Проблема з ним в тому, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за його результати. Військові є замовниками мобілізації, вони просто кажуть: нам потрібні люди і зброя. Президент фактично самоусунувся від цього процесу, а парламентська більшість не готова була голосувати за те, що сама понавиписувала, і через це документ відправили на доопрацювання. 

Номінально законопроєкт нібито писав Кабінет міністрів, а насправді його готував, у тому числі, парламентський комітет із відомою депутаткою Безуглою. 

Наступною подією тижня став скандал із депутаткою Безуглою: її намагалися зняти з посади заступника голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, але це теж не вдалося. 

"Слуги" проти Безуглої?

За цими резонансними подіями слідкувала ціла Україна. Але для ухвалення цих двох рішень не вистачило голосів. Це означає, що ні за перше, ні за друге ніхто не захотів брати на себе відповідальність через страх. Це означає, що українська влада і монобільшість розгублені, бояться та не знають, що робити.

Втім вже той факт, що за відставку Безуглої з посади проголосували депутати зі "Слуги народу" і в Комітеті оборони, і в регламентному комітеті, свідчить про те, що значна частина з них зрозуміла, що деструктивна діяльність Безуглої вносить розкол між політичним і військовим командуванням, грає насправді на руку Росії та що така діяльність має бути припинена. Ми можемо назвати це певною мірою оздоровленням. 

Престиж як запорука мобілізації

Законопроєкт про мобілізацію був написаний погано і невдало, тому що перетворював мобілізацію на "батога", який до того ж не можна буде застосувати. Ну не будуть зарубіжні уряди відловлювати українців, які виїхали за кордон, і повертати їх в українську армію! Зрештою, таких українців там не так багато, бо виїжджали в основному все ж таки жінки, діти або молоді люди до 27 років, які десь навчаються і тому не підлягають призову…

Закон про мобілізацію не працюватиме, якщо не буде ефективного рекрутингу, якщо мобілізація не буде честю, престижем.

А стане престижем, коли українці будуть бачити, що корупцію ми подолали, що український солдат гарно навчений, гарно озброєний і командири дбають про його безпеку. Власне, саме про це і говорив міністр оборони Рустем Умєров, неодноразово звертаючи увагу на те, що служба в армії має бути престижем. І саме про це написала прекрасну статтю Енн Епелбом, відома історикиня, політолог, науковець, дружина міністра зовнішніх справ Польщі Радослава Сікорського. Вона приїжджала в Київ, розмовляла з Умєровим і була щиро вражена тим, наскільки нове українське військово-політичне керівництво - вона мала на увазі міністра оборони - готове до змін, що ці зміни дуже важливі та будуть реалізовані. В цій статті вона пише і про те, що, очевидно, Росія не хоче жодних переговорів про мир, а хоче залякати західні суспільства і українців та про те, що Захід має бути єдиним.

Зрозуміло, що Україна не здасться, буде воювати, і робота Рустема Умєрова й багатьох інших нових менеджерів, які приходять в українську владу, має цьому сприяти. Але це сприяння можливе лише тоді, коли влада визначиться: вона за єдність, за реформи, за фаховість чи навпаки.

Перемога здорового глузду 

Знову повернемося до проблеми Мар'яни Безуглої і до того, чому за її відставку не проголосував український парламент. Була абсолютно дивна ситуація: після того, як за це проголосували регламентний комітет і Комітет з питань оборони, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відмовився ставити питання про відставку на голосування в залі. Чому відмовився? Тому що, як стверджують поінформовані джерела, йому зателефонували з Офісу президента: ну як так зняти Мар'яну, яка стільки часу виконувала вказівки, - хай безглуздо, хай по дурному, хай все провалила, але ж засвідчила свою вірність... Про те, що ця вірність, насправді, принесла надзвичайно багато шкоди українській обороні, думають не всі, але значна частина "Слуг народу" таки подумала і захотіла її відставки... І саме тому Стефанчук після того, як мої колеги з Європейської Солідарності й інших політичних сил вийшли до трибуни, закрив засідання, не поставивши на голосування питання про відставку Мар'яни Безуглої з посади заступника голови комітету. Ну, ви розумієте, якби "Слуги" були проти відставки, він би поставив це на голосування, а Мар'яна у якості тріумфатор надалі продовжила б "мочити", як зараз кажуть, головнокомандувача Залужного. Але ні, цього не сталося. Дехто каже, що це була перемога опозиції, але насправді - це велика перемога здорового глузду, як у владі, так і в опозиції.

Закон про електронні реєстри вимагає доопрацювання 

Ми розглядаємо зараз у Верховній Раді ще один законопроєкт - про електронні реєстри військовозобов'язаних і призовників. Цей законопроєкт є навіть важливішим для мобілізації, аніж сам закон про мобілізацію, тому що регламентує, в який спосіб можна враховувати тих, хто підлягає обліку для призову до ЗСУ. Але цей закон теж написаний вкрай нефахово, в ньому чітко не визначено, хто повинен складати реєстри військовозобов'язаних, скільки цих реєстрів має бути, він суперечить цілій низці інших законів. І як законопроєкт про мобілізацію порушує норми про захист прав людини, цей - порушує низку чинних законодавчих норм, зокрема тих, які стосуються приватності. Очевидно, що автори хотіли використати цей закон для маніпуляції на наступних виборах. Вони знову думають про вибори, але виборів найближчим часом не буде…

Розкол у владі може посприяти об'єднанню всього політичного класу, об'єднанню влади, опозиції, військових. Якщо ці позитивні тенденції будуть наростати, то це сприятиме нашій перемозі. 

Джерело

Про автора: Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.