Стеження за журналістами: хто бажає російського шляху, має піти за російським кораблем

1. Почну з очевидного. Стеження за журналістами - це ганебна радянська практика, яка має бути припинена назавжди.

2. Вся моя стрічка переповнена прокльонами на адресу співробітників СБУ. Але подібна акція, безперечно, має політичного замовника, і цей замовник не на Володимирській, а на Банковій. Я певен, що за власною ініціативою керівництво СБУ не стежить за журналістами, бо їм є чим зайнятися, а таке стеження не приносить користі. Стеження за журналістами цікавить лише політиків, більше нікого.

Енергія громадянського суспільства має бути спрямована на пошук замовників, а не покарання виконавців. Покарання кількох виконавців чи навіть їхніх керівників означатиме, що ганебна практика продовжиться.

Читайте також: Влада спілкується з нами через посередників-анонімів, або Чому втопився Едік

3. Якість виконання політичного замовлення є вкрай низькою саме тому, що набір в СБУ і просування по службі, як і в інших державних інституціях, відбувається за принципом лояльності, а не компетентності. Лояльність потрібна саме для того, щоб виконувати недолугі й протизаконні доручення. Якщо діяти строго за законом, то нема потреби тримати лояльних і некомпетентних.

4. Служба безпеки України є адекватним відображенням всього українського суспільства, її стан демонструє перехідний процес у суспільстві. З одного боку, бачимо офіцерів СБУ, які щоденно ризикують життям на лінії фронту і за нею, бачимо, як уперше в Україні з'явилася якісна контррозвідка, як виконуються блискучо надзвичайно складні спецоперації. З іншого боку, цілі підрозділи "чистять" бізнес та стежать за журналістами. Узагальнювати ні те, ні інше не можна.

Читайте також: Хто стежив за журналістами-розслідувачами з Бігус.інфо?

5. Потрібно нарешті завершити реформу СБУ, сфокусувавши її на основних задачах спецслужби й прибравши радянську спадщину "політичної поліції" та економічних розслідувань. Я певен, ми будемо пишатися такою оновленою спецслужбою, як пишаємося нині успіхами СБУ в боротьбі з агресором.

6. І тут все знову впирається в політику. Бажання мати інструмент політичного тиску, як і бажання мати інструмент підриву економічної бази потенційних політичних опонентів та незалежних медіа, — це бажання суто політичне. І з цим має бути покінчено.

7. Окреме важливе питання — законність у процесуальних діях. Поки прокурор і суддя безкарно дають санкції на процесуальні дії, які порушують підслідність та інші норми закону, поки правоохоронці безкарно проводять процесуальні дії, для яких потрібна санкція, без такої санкції, — ситуація буде лише погіршуватися.

8. Корінь зла не в правоохоронних органах, це лише гілки, що проростають із кореня. Корінь зла — у схильності політиків до авторитаризму, у зневазі до демократії, у бажанні слідувати російським шляхом.

Хто бажає слідувати російським шляхом, має піти за російським кораблем.

Джерело

Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.