Вибори та широкомасштабна війна

Важливо наголосити, що після Другої світової війни для демократичного світу існують загальні (основні) принципи виборчого права, на які вони погодилися у міжнародних актах — Загальній декларації прав людини 1948 року, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року, (європейській) Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року. 

Зазвичай ці принципи також зафіксовані, а подекуди також і розширені, у конституціях суверенних держав світу.

Наприклад, принцип загальних виборів передбачає можливість для всіх виборців забезпечити право голосу, в тому числі для переселенців і біженців. 

Принцип вільних виборів передбачає два важливих елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно реалізувати свою політичну волю. 

Без примусу, обману, підкупу і так далі. 

Читайте також: Келлог хоче виборів

Тому під час широкомасштабних бойових дій реалізувати ці два принципи (з пʼяти чинних конституційних принципів) є неможливо. 

Відтак процес, який не ґрунтується на основних принципах виборчого права, не є виборчим. 

Як наслідок, виникнуть питання легітимності (визнання) цих виборів як усередині країни, так і ззовні. 

Окремо не торкаюся інших, не менш важливих ризиків, зокрема для єдності суспільства під час гіпотетичних «виборів» в умовах активної зовнішньої агресії Росії. 

Але, здавалося б, це речі самоочевидні. 

Джерело

Про автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВК

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.