За час війни до держбюджету України залучено 85,1 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги

Економіка

За попередніми даними Держстату, зростання ВВП у 2023 р. становило 5,3% (порівняно з "мінус" 28,8% у 2022 р.), що є доволі близьким до останніх озвучених у жовтні 2023 р. оцінок мінекономіки (+5%), та є вищими за прогноз, закладений до бюджету на 2023 р. (+3,2%). Ураховуючи зміну дефлятора ВВП за 2023 рік на 18,5% номінальний ВВП становив 6537,8 млрд грн.

Попри всі складнощі функціонування економіки в умовах негативних наслідків війни, кращий результат у 2023 р. вдалося отримати завдяки системній фінансовій підтримці з боку міжнародних партнерів, що дозволило частково компенсувати втрачений попит через міграцію та логістичні проблеми, шляхом розширення бюджетного фінансування та швидкому реагуванню Уряду на виклики. 

З боку попиту основним фактором зростання був інвестиційний попит, сформований значним бюджетним фінансуванням відновлення пошкодженої критичної інфраструктури внаслідок бойових дій та капітальної відбудови, а також виробництва інвестиційної продукції (в першу чергу, ВПК).

Так, з огляду на значну потребу у відновленні та відбудові інфраструктурних об’єктів валове нагромадження основного капіталу збільшилося за рік на 34%, а його частка у ВВП становила 15%.

Зростання споживчого попиту було підтримано виваженою соціальною політикою та реалізацією державних програм стимулювання зайнятості, підприємництва, підтримки ВПО. Кінцеві споживчі витрати сектору загальнодержавного управління зростали вищими темпами, ніж споживчі витрати домогосподарств (9,0% та 6,3% відповідно).

З боку пропозиції основний внесок, враховуючи умови війни, був з  сектора державного управління (зростання витрат на оборону) та роботи окремих галузей переробної промисловості (виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів). Також факторами зростання були сприятливі погодні умови, що вплинули на збільшення врожаїв майже всіх рослинницьких культур, стабілізація ситуації в енергетиці та робота транспортної системи (нарощування внутрішніх залізничних перевезень та перероблення вантажів у морських портах окремої продукції АПК та ГМК). Зокрема, у розрізі галузей найбільше зростання у 2023 році продемонстрували галузі, яким надавалася підтримка у зв’язку із війною: будівництво (+24,6%), переробна промисловість (+18,5%), інформація та телекомунікації (+12,9%).

Читайте також: Уряд міг би сильніше підтримувати пільгові кредитні програми

За результатами опитування підприємств, проведеного Національним банком у березні, бізнес позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності після п’яти місяців поспіль негативних очікувань. У березні 2024 року індекс очікувань ділової активності зріс до 52.0 з 47.5 у лютому, перевищивши нейтральний рівень (50 пунктів). Поліпшенню настроїв респондентів усіх секторів сприяли нарощення морських і залізничних перевезень, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, низькі інфляційні очікування та сезонне пожвавлення ділової активності.  Водночас стримувальними чинниками залишаються посилення обстрілів критично важливих об’єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону.

Найоптимістичніші очікування демонструють підприємства торгівлі. Респонденти сектору налаштовані на подальше збільшення обсягу товарообороту й обсягу закупівлі товарів для продажу, а також поліпшили оцінки щодо залишків товарів для продажу. Респонденти промисловості, будівництва та сфери послуг, на відміну від попередніх місяців, очікують збільшення обсягів замовлень на продукцію, у тому числі експортних, обсягів будівництва/наданих послуг та нових замовлень.

На тлі посилення темпів зростання закупівельних цін, підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуванні, продовжують прогнозувати здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.

Бюджет

За період 01.01.24-28.03.24 доходи бюджету зросли на 41,3%, порівняно із періодом 01.01.23-28.03.23 (без міжнародної фінансової допомоги, збільшилися у 1,7 раза),  що обумовлено  зокрема зростанням надходжень від податку на прибуток (у 2,8 раза),  власних надходжень бюджетних установ (у 1,5 раза), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 38,9%) та неподаткових надходжень (у 1,8 раза).

Видатки держбюджету за період 01.01.24-28.03.24 зросли на 16% в порівнянні з періодом 01.01.23-28.03.23,  зокрема у частині витрат на заробітну плату (на 41,6%), соціальне забезпечення (на 2,6%) та  капітальних видатків (у 2,3 раза) на тлі проведення необхідних відновлювальних будівельних та інших робіт.

Дефіцит держбюджету становить  4,9 млрд дол. США – 32 % від загального обсягу доходів держбюджету.

За оперативними даними, у березні 2024 року до загального фонду державного бюджету надійшло 158,1 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Зокрема, за підсумками березня надходження платежів від Державної податкової служби становили 105,7 млрд грн, у тому числі 60,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств; 18,0 млрд грн – податок на додану вартість (зібрано 29,0 млрд, відшкодовано – 11,1 млрд грн); 15,7 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір; 9,2 млрд грн – акцизний податок;  1,4 млрд грн – рентна плата. Платежі від Держмитслужби надійшли в обсязі 45,8 млрд гривень.

Виконання місячного розпису доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, становить 105,6% (+ 8,4 млрд грн), у тому числі Державна податкова служба – 107,9% (+ 7,7 млрд грн); Державна митна служба – 92,3 % ( - 3,8 млрд грн). При цьому 3,1 млрд грн надійшло у вигляді міжнародної допомоги (грантів).

За даними НБУ протягом січня – березня 2024 року запозичення міністерства фінансів на внутрішньому борговому ринку на 39 250,9 млн грн в еквіваленті перевищували виплати за облігаціями внутрішньої державної позики (упродовж трьох місяців 2024 року Уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 69 024,6 млн грн, 763,6 млн дол. США та 514,2 млн євро. На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 26 122,9 млн грн, 810,9 млн дол. США та 555,5 млн євро). Роловер вкладень в ОВДП за січень – березень становить 129% у всіх валютах за поточним офіційним курсом.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

У березні 2024 року  максимальна дохідність ОВДП, що розміщувались на аукціонах, становила у гривні 18,50% річних, у доларах США – 4,66% річних. Розміщення ОВДП, номінованих у євро, в березні не проводилося.

За розрахунками мінекономіки на базі інформації мінфіну, у 2023 р. було отримано близько 42,5 млрд дол. США.  У січні-березні 2024 року (станом на 29.03.2024) до Держбюджету надійшло близько 10,2 млрд дол. США. 20.03.2024 до Держбюджету України надійшов перший транш в рамках перехідного фінансування обсягом 4,5 млрд євро відповідно до фінансового інструменту Європейського Союзу Ukraine Facility; 21.03.2024 - від Канади надійшло 2 млрд канадських доларів (екв. 1,5 млрд дол. США) кредиту на пільгових умовах; 22.03.2024 - 230 млн дол.США  від Уряду Японії в рамках проєкту Світового банку "Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)";  25.03.2024 отримано четвертий транш фінансування на суму близько 880 млн дол. США (663,9 млн СПЗ) від МВФ в рамках програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF); 29.03.2024 - 1,5 млрд дол. США позики на підтримку політики розвитку "Основи зростання" (Growth Foundations Development Policy Loan - DPL)  від Японії та Великої Британії через механізм Світового банку.

Загалом від початку війни станом на 29.03.2024 до Державного бюджету України залучено близько 85,1 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги, що здебільшого спрямовувалась на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.

Валютний ринок

Кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони також є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 млрд євро. Механізм перехідного фінансування дозволяє забезпечити нагальні потреби бюджету до остаточного затвердження Плану України для Ukraine Facility.

Читайте також: Банки повинні активніше стимулювати економіку кредитами

У 2024 році зовнішнє фінансування сягає 10,1 млрд доларів США, від початку повномасштабної війни – 83,7 млрд доларів США. Міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків Державного бюджету України.

Наразі, з огляду на стійкий прогрес у сповільненні темпів споживчої інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, НБУ ухвалив рішення щодо переходу з 03.10.2023 до керованої гнучкості обмінного курсу гривні.

Загалом з початку цього року (станом на 29.03.24) гривня до долара США  девальвувала на 3,3% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку, попри повернення ринку до середніх щотижневих обсягів, оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ.

Наразі серед чинників, що додатково прискорювали девальваційні процеси було  тимчасове посилення попиту з боку населення на іноземну валюту на фоні нижчої облікової ставки та дохідності за тримісячними депозитними сертифікатами.

Загалом станом на 27.03.24 порівняно з 27.03.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 2,7%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р., навпаки, ревальвувала на 0,3%.

Фінансовий ринок

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 682 пільгових кредити на загальну суму 2,6 млрд грн, з яких  497 кредитів – від банків державного сектору економіки на 1,3 млрд гривень.

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

За час дії воєнного стану в Україні видано 49 940 доступних кредитів на 200,1 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 37 262 кредити на 101,8 млрд грн), з яких станом на 1 квітня поточного року: 16,07 млрд грн – на інвестиційні цілі; 56,52 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; 36,97 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 11,56 млрд грн – на перероблення сільськогосподарської продукції; 57,44 млрд грн – на антивоєнні цілі; 8,49 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Частка неробочих кредитів у лютому за даними НБУ знизилася з 36,75% до 36,59% на тлі помірного зростання кредитного портфеля банків. Скорочення неробочого портфеля відбулося як внаслідок зменшення проблемної заборгованості бізнесу, так і домашніх господарств (на 412 та 374 млн грн відповідно). Найбільша частка проблемної заборгованості, як і раніше, належить державним банкам (351 млрд грн або 84%), з яких ПриватБанку – 180 млрд грн або 43%.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.