Заслання Залужного? Чому "залізного генерала" не забудуть, попри сподівання Банкової

Призначення Залужного послом у Великій Британії, за задумом Офісу президента, має точно не дозволити йому брати участь у політиці. Адже кожне нове соціологічне моделювання виборів президента все більше не радує політтехнологів Зеленського. Він не лише з тріском програє Залужному, а все більше асоціюється зі втомою від війни та втраченою перемогою зі справжніми пікніками в Ялті. 

Славу військового переможця забрав собі Валерій Залужний. І брудна відставка його з поста головнокомандувача ЗСУ, яка супроводжувалась кількамісячним цькуванням та газлайтингом, лише зміцнила суспільство в думці, хто в хаті господар, а хто мімікрує під нього. 

Посада посла України у Великій Британії — ключовому і чи не найвідданішому партнеру України в нинішній війні — вакантна з липня минулого року. З того часу, коли колишній посол Вадим Пристайко потрапив в опалу Банкової й був звільнений без пояснення причин. В різні моменти на місце в Лондоні сватали то колишнього міністра оборони Олексія Рєзнікова, то нинішнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Кандидатура останнього була актуальною станом на четвер минулого тижня. 

Читайте також: Призначення Залужного. З Богом, пане генерале

Однак, очевидно, рейтинги Залужного так дошкуляють Зе-владі, що Банкова вирішила запхати його якомога далі. 

Фактично, ставлячи британців перед фактом — адже, якщо ви звернули увагу, повідомлення йде про погодження самим Зеленським, а не Британією. А щоб пан Залужний точно не зіскочив з пропозиції, верховний головнокомандувач озвучив це особисто суспільству. Що є великою рідкістю, бо зазвичай про подібні рішення українці дізнаються з інтерв’ю закордонним ЗМІ.

"Погодив кандидатуру посла нашої держави у Велику Британію. Генерал Валерій Залужний говорив мені саме про такий напрям для себе. Дипломатичний", - прокоментував призначення у своєму вечірньому зверненні президент Зеленський.

Однак чи можна посаду посла в Великій Британії вважати засланням, яке знищить авторитет Залужного? 

Читайте також: Звільнити Залужного. Чому Зеленський хоче обезголовити армію у війні з РФ?

Звісно, для Валерія Федоровича це замала посада — він фігура світового рівня. 

Але не варто знецінювати й Велику Британію — це амбітна держава, яка бачить свій власний політичний і економічний зиск у нинішній російсько-українській війні. А саме — знову потрапити в список світових лідерів і користатись із нових геополітичних розкладів. 

Далі — керівник штабу оборони та збройних сил Великої Британії Ентоні Радакін недавно розкрив, чому він регулярно приїздив до Києва до Залужного. Разом вони спланували операцію виносу росіян із торговельних шляхів у Чорному морі. І таки зробили те, що хотіли, — морська торгівля знову відкрита для України. 

Тож Зеленський, який у своєму рейтинговому страху перед Залужним, замість просто занурити його у мовчання і забуття, дарує йому місце, де він завжди матиме інфоприводи. 

Лондон — це не задвірки Нової Зеландії чи Аргентини. Це оаза офісів топових ЗМІ, генералітету НАТО та англосаксонських зв’язків. Наші західні партнери можуть прискіпливо оцінити Залужного уже на своїй території як якісний товар.

Коли Володимир Зеленський 29 січня повідомив Залужному про наміри звільнити його і що той не лишиться головнокомандувачем ні за яких розкладів, у Залужного був вибір стати радником Банкової або безробітним. 

Варто не забути цей вчинок пана президента, який у критичний момент на фронті свідомо применшував і розсіював наш скромний ресурс опору. Саме цей вчинок має стати ключовим, коли на перших повоєнних виборах громадяни в кабінках для голосування вирішуватимуть, давати мандат довіри Зеленському далі чи ні. 

Тобто просто вислати Залужного й удати, що його ніколи не було в природі, — не вийде. І це не допоможе 5-6 потужним менеджерам видавати себе за справжніх переможців війни. 

Читайте також: Залужний – не герой з "Леона-кілера"

А от Валерій Залужний явно знову вчинив як справжній державник. Переступив через власне "Я" задля користі країни. Адже він у нинішній зарубі справді може бути корисним у стратегічно важливій для нас Великій Британії. Він отримав цей історичний шанс після свого вкладу в Україну у 2022 році. Валерій Федорович перебуває в розквіті сил, в зеніті своєї слави та й свою історичну місію точно ще не зіграв до кінця. Якою вона буде — у ролі президента чи ні, вирішуватиме сам генерал. 

А стосовно фігури Зеленського  - у нього навряд чи будуть такі легкі політичні перемоги, як у 2019 році. Володимир Олександрович намертво асоціюється із шашликами,  Бучею, полоненими азовцями, яких тягають по катівнях і судах Росії, попри обіцянку повернути. 

Навіть національному герою Британії Вінстону Черчиллю свого часу не вдалось осідлати коня єдиного переможця. І він був змушений поступитися владою конкуренту від партії лейбористів Клементу Еттлі, бо намертво асоціювався з бомбардуваннями мирних міст, похоронками та тяжкими роками війни з продуктовими талонами. 

Лишилось мінімум — дожити до виборів. І ретельніше шукати того, хто буде готувати країну до наступної війни з Росією. Точніше, до завершальної її фази, коли ми точно повернемо свої окуповані території, а Російська імперія розсиплеться.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.