Попри війну, в українському бізнесі домінує оптимізм

Економічна ситуація

Згідно з опитуванням підприємств, проведеним Національним банком у I кварталі 2023 року, бізнес, попри активні бойові дії та обстріли цивільної інфраструктури, продовжує пом’якшувати свої негативні оцінки як щодо власного розвитку, так і щодо обсягів виробництва товарів та послуг в Україні в наступні 12 місяців.

Так, індекс ділових очікувань підприємств зріс до 91.2% порівняно з 83.5% в IV кварталі 2022 року. Поліпшення оцінок відбулося у підприємств практично усіх видів економічної діяльності, крім будівництва й торгівлі, а також за всіма складовими індексу.

Також у наступні 12 місяців бізнес очікує:

• скорочення обсягів виробництва товарів та послуг суттєво нижчими темпами: баланс відповідей – "мінус" 16.7% (в IV кварталі 2022 року – “мінус” 32.3%);
• нижчу інфляцію – зростання споживчих цін на 20.7% (у попередньому кварталі – 23.3%);
• незначне послаблення девальваційних процесів – середнє значення обмінного курсу – 42.18 грн/дол. США (в IV кварталі 2022 року – 42.59 грн/дол. США).

Водночас дещо підвищились очікування підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Головним стримувальним фактором залучення кредитних ресурсів залишаються занадто високі ставки за кредитами, проте оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів продовжують знижуватись.

Головним стримувальним фактором залучення кредитних ресурсів залишаються занадто високі ставки за кредитами, проте оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів продовжують знижуватись

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Панівним фактором, що стримує розвиток підприємств, залишаються воєнні дії та їх наслідки. Помітно послабився вплив фактору "значні коливання курсу гривні щодо інших валют".

Найбільш обговорюваною подією останніх днів стали односторонні заборони Польщі, Угорщини та Словаччини на імпорт аграрної продукції з України. Хоча подія набула широкого медійного розголосу, кількісні оцінки наслідків таких дій практично відсутні. За рік після вторгнення Україна експортувала через сухопутний кордон із Польщею близько 10% своєї агропродукції та ще близько 6% через угорський кордон, транзит через сусідні країни відкривав доступ до портів Нідерландів, країн Балтії та Дунаю. Водночас у вартісному вимірі постачання до країн Європейського Союзу становили 13.1 млрд дол., тобто 56% від всього аграрного експорту (наприклад експорт пшениці зріс більше ніж у 10 разів до 4 млн тонн). 

Таким чином, у разі загального скорочення постачань на третину (як через обмеження імпорту, так і транзиту в інші країни ЄС) втрати для України можуть становити близько 4-4.5 млрд дол. США на рік або близько 350 млн дол. США на місяць. Хоча Україна та Польща домовились про відновлення транзиту української агропродукції, що має запрацювати вночі з 20-го на 21-ше квітня 2023 року, рівень соціального напруження навряд чи знизиться до моменту стабілізації цін. Отже, в короткостроковій перспективі "політичні ризики" блокування транзиту та експорту зберігатимуться.   

У вартісному вимірі постачання до країн Європейського Союзу становили 13.1 млрд дол., тобто 56% від всього аграрного експорту (наприклад експорт пшениці зріс більше ніж у 10 разів до 4 млн тонн)

Читайте також: Чому наші сусіди підняли бунт проти українського зерна?

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 18.04.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 10,9 млрд гривень на строки від 1 до 2-х років за ставками від 18,5% до 19,6% (на рівні попереднього аукціону). Найбільшу суму було залучено за бенчмарк-ОВДП з погашенням у квітні 2025 року (6,3 млрд грн). Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,3%.

З урахуванням планових погашень обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень зріс на 2,6 млрд гривень шляхом збільшення обсягу ОВДП у портфелях банків (+358 млн грн), юридичних осіб (+646 млн грн), фізичних осіб (+964 млн грн) та нерезидентів (+634 млн грн).

За повідомленням Міністерства фінансів, загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень-березень 2023 року становила 636,3 млрд грн. У березні видатки становили 225,2 млрд гривень. У структурі видатків найбільше спрямовано 276,4 млрд грн (у березні – 87,4 млрд грн) – на оплату праці з нарахуваннями або 43,4% від загального обсягу видатків, витрачених за січень – березень 2023 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 216 млрд грн (у березні – 67,3 млрд грн). 154 млрд грн (у березні – 54,6 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг або 24,2% від загального обсягу видатків. У тому числі 105 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. 135,9 млрд грн (у березні – 48,6 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 21,4% від загального обсягу видатків. У тому числі 68 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду, 48,9 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей. 35,3 млрд грн (у березні – 15,9 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам або 5,5% від загального обсягу; 24,2 млрд грн (у березні – 11,5 млрд грн) – на обслуговування державного боргу або 3,8% від загального обсягу.

Валютний ринок

Помірне переважання попиту на іноземну валюту над її пропозицією на міжбанківському ринку обумовило продаж іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку в обсязі 243 млн доларів США (порівняно зі 125 млн доларів США тижнем раніше).

Підтримку обмінному курсу гривні до долара США забезпечує достатність міжнародних резервів України, які станом на 1 квітня 2023 року становили 31,9 млрд доларів США (+10,4% або +3 млрд доларів США за місяць). Їх збільшення у березні стало результатом збільшення надходжень від міжнародних партнерів на тлі менших обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті. Чистий продаж валюти НБУ у березні знизився порівняно з лютим 2023 року на 783,1 млн дол. США – до 1 668,9 млн дол. США.

Підтримку обмінному курсу гривні до долара США забезпечує достатність міжнародних резервів України, які станом на 1 квітня 2023 року становили 31,9 млрд доларів США (+10,4% або +3 млрд доларів США за місяць). Їх збільшення у березні стало результатом збільшення надходжень від міжнародних партнерів на тлі менших обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Фінансовий сектор

За оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у березні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 1,7% за місяць, в іноземній валюті – на 1,2%. Кредитування домогосподарств у березні скоротилося порівняно з попереднім місяцем на 0,2%. Водночас залишки на гривневих рахунках корпорацій у березні зросли на 3,1%, населення – на 0,8%; в іноземній валюті – відповідно на 5,2% та 0,1%. При цьому, ставки за новими гривневими депозитами у березні зросли на 1,3% - для корпоративного сектору та на 0,6% - для домогосподарств.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зріс за тиждень до майже 600 млрд гривень, у тому числі близько 2/3 (або 400 млрд грн) розміщено у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків та збільшення гривні в обігу поза банками зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Короткострокові ставки на грошовому ринку перебувають на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 507 пільгових кредитів на загальну суму близько 2,1 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 24,7 тисячі на загальну суму понад 99 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, переважна більшість кредитів надавалася на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.