Постійний панічний страх виснажує
Я не закликаю не нити та стати хоробрими. Це нонсенс. Страх – абсолютно адекватна реакція на загрозу життю і боятися – нормально
Прильоти ракет у Київ та інші міста – класичний приклад ситуації, яка від тебе не залежить і яку треба відпустити.
Бачу багато тривожних постів у стрічці. Бачу людей, що бояться і переживають. Я не закликаю не нити та стати хоробрими. Це нонсенс. Страх – абсолютно адекватна реакція на загрозу життю і боятися – нормально.
Єдине, чого хочу – перевести страх із категорії тваринного, такого, що паралізує, в категорію раціонального. Постійний панічний страх виснажує. Тому треба його позбутися, винести за дужки.
Порадив би тим, кому страшно подумати, чи допомагає вам страх вберегтися від ракет? Очевидно, відповідь — ні, не допомагає. Ракети летять не туди, де їх не бояться, а туди, куди їх направляють "лапотні" фашисти. Вірогідність прильоту абсолютно не залежить від страху. А ваша психіка втрачає від страху дуже сильно. Тому розбираймось, що з цим робити.
Єдине, чого хочу – перевести страх із категорії тваринного, такого, що паралізує, в категорію раціонального. Постійний панічний страх виснажує. Тому треба його позбутися, винести за дужки
Я виніс страх за дужки. Прийняв для себе, що так, я можу вмерти від обстрілу. Знайшов позитивні моменти. По-перше, ми ну дуууууже велика країна. Вірогідність загинути від ракетного обстрілу в тилу мінімальна. В сільській місцевості вона взагалі нікчемна, якщо поряд (до кілометра) немає військової частини чи якогось стратегічного об'єкта (у 99% випадків немає). По-друге, перебування під час тривоги в укритті зменшує і так невисокі ризики до нуля. По-третє, під час повітряних тривог можна зупинитися і подумати про щось важливе.
Тому я в гармонії з собою, попри обстріли. Зараз в Києві немає світла в моєму районі. Піду зварю щось поїсти, а потом сяду писати грантові проєкти. Я живу і буду жити по своєму плану, а не плану Путіна. Я не буду боятися. Я буду смалити по йоб@ній р...ні із всіх своїх гармат.
Якщо буде хоч одна людина, кому цей пост допоможе заспокоїтися і жити попри все для себе, своєї сім'ї, нашого спротиву – я буду щасливий. Бережіть своє психічне здоров'я і ресурс, незламні!
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
- Актуальне
- Важливе