Найпотужніші гаубиці у світі: що таке САУ "Піон" і яка її роль в російсько-українській війні

Еспресо розповідає все, що варто знати про гаубицю "Піон" – історію її створення, технічні характеристики і те, як цю зброю використовують на війні в Україні.

Про що у тексті:

• Як створювали 2С7 "Піон"
• Що таке САУ "Піон" і якою є її конструкція
• Озброєння САУ "Піон"
• Як створювали 2С7 "Піон"
• Технічні характеристики САУ "Піон"
• САУ "Піон" на озброєнні в України та Росії
• 2С7 "Піон" у російсько-українській війні
• Дефіцит снарядів для САУ "Піон"

Як створювали 2С7 "Піон"

Після того як по обидва боки протистояння в Холодній війні з'явилася ядерна зброя, потенційні учасники конфлікту почали усвідомлювати безглуздість тотальної ядерної війни. Разом із тим активно розглядали ймовірність "обмеженої ядерної війни" з застосуванням тактичного ядерного озброєння. 

Стратегічні бомбардувальники, на кшталт Boeing B-29 чи Ту-4, не підходили для ефективних ударів по передових позиціях ворога, тому для цих завдань почали розробляти, зокрема, артилерійські системи. Першими артилерійськими системами в СРСР, що були озброєні ядерними боєприпасами, стали самохідний міномет 2Б1 і самохідна гармата 2А3. Вони були громіздкі та маломобільні. 

Фото: mil.in.ua

Робота над новою артилерійською установкою почалась у 1967-му, а основною вимогою стала максимальна дальність стрільби не менше 25 км. Конструктори вибрали 203-мм калібр і розробили нове шасі – жодне з існуючих на той час не могло впоратися із високою силою опору відкату під час стрільби. 

На озброєння в радянській армії система "Піон" була прийнята в 1975 році, тоді ж розгорнули серійне виробництво на Ленінградському заводі імені Кірова. Ще через два роки на озброєння САУ 2С7 надійшли ядерні боєприпаси.

Виробництво "Піонів" тривало до розвалу СРСР. Всього за 16 років виробництва було випущено понад пів тисячі одиниць 2С7 різних модифікацій. 

Що таке "Піон" і яка його конструкція

2С7 "Піон" (від рос. "пион" – півонія) – це радянська 203-мм самохідна гармата артилерії. Установка призначена для придушення тилів, знищення особливо важливих об'єктів і засобів ядерного нападу в тактичній глибині на відстані до 47 км.

Машину розробили за безбаштовою схемою, розташувавши гармату в кормовій частині. Кабіна екіпажу винесена далеко вперед. Крім свого основного призначення вона служить також противагою гарматній установці. У кабіні (відділенні управління) розміщуються командир установки, наводчик та механік-водій. Загалом екіпаж складається із 6-7 осіб, залежно від модифікації САУ. На марші всі члени екіпажу перебувають у корпусі САУ, розділеному на 4 відділення. За відділенням управління йде моторно-трансмісійне відділення, відділення розрахунку, де розташовуються снаряди та навідник, а в кінці - кормове відділення з відкидною плитою та гарматою. 

Корпус 2С7 зроблений з двошарової протикульної броні, товщина зовнішніх листів 13 мм, внутрішніх – 8 мм. Розрахунок всередині САУ захищений від наслідків застосування зброї масового ураження. Корпус послаблює дію проникної радіації в три рази.

Заряджають головну гармату з ґрунту чи з вантажівки, використовуючи спеціальний підйомний механізм, встановлений праворуч гармати. При цьому заряджальник перебуває зліва від гармати, керуючи процесом за допомогою пульта управління.

Двигун працює на дизельному пальному та має потужність 750 к.с. Для автономного живлення гідравлічних та електричних систем на САУ передбачений малопотужний дизельний двигун. 

Трансмісія уніфікована з Т-72, ​​швидкість трасою досягає 50 км/год. Провідні колеса розташовані спереду, напрямні – ззаду (під час стрільби вони опускаються на ґрунт, щоб додати машині додаткової стійкості).

Озброєння САУ "Піон"

Фото: mil.in.ua

Основним озброєнням установки є 203-мм гармата 2А44, з максимальною швидкострільністю 1,5 пострілу за хвилину (в модернізованому варіанті до 2,5 пост./хв.). Маса гармати - 14,6 т.

Ствол гармати є вільною трубою, з'єднаною з казенником. У казеннику розміщений поршневий затвор. Гармата наводиться електрогідравлічними приводами, та в екстреній ситуації передбачене наведення ручним приводом. Для прямого наведення використовують оптичний приціл, а для стрільби з закритих вогневих позицій – панорамний. 

Осколково-фугасні снаряди мають масу 110 кг (в тому числі 18 кг вибухової речовини) та довжину 1 метр. Крім того, "Піони" можуть використовувати касетні снаряди, бетонобійні і ядерні боєприпаси. Боєкомплект становить 40 пострілів, але з них лише 4 (у модернізованому варіанті 8) перевозять на САУ. Решту перевозять транспортною машиною. 

САУ «Піон» в основному використовує осколково-фугасні ОФ43 та активно-реактивні боєприпаси.

Додатково 2С7 оснащена 12,7-мм зенітним кулеметом і переносними зенітними ракетними комплексами "Стріла-2".

Попри солідний вік, САУ "Піон" і досі вважають найпотужнішою артилерійською самохідною установкою в світі. 

Технічні характеристики САУ "Піон"

• Довжина – 13,2 м
• Ширина – 3,38 м
• Висота – 3 м
• Бойова маса – 46 т
• Екіпаж – 7 осіб
• Калібр – 203,2 мм
• Довжина ствола – 55,3 клб
• Максимальна дальність стрільби: уламково-фугасний снаряд 37,5 км, активно-реактивний снаряд 55 км, ядерний снаряд 30 км, скорострільність: 1,5-2,5 пострілів за хвилину
• Початкова швидкість снаряда – 960 м/с
• Маса снаряда – 103-110 кг
• Час розгортання – 6 хв
• Боєкомплект – 40 пострілів
• Двигун – 780 к.с.
• Швидкість ходу по шосе – 50 км/год
• Запас ходу: 675 км

САУ "Піон" на озброєнні в України та Росії

Оскільки при створенні головною метою 2С7 зазначали доставку ядерного боєприпаса в ціль, то за умовами здачі ядерної зброї в 1996 році Україна поступово відмовилась від використання "Піонів", передавши їх на зберігання. На початку 2000-х українська армія почала знімати ці потужні гармати з озброєння. 

"Мілітарний" пише, що станом на 2007 рік Україна мала 99 одиниць 2С7. Але після цього країна продала невідому кількість "піонів" Азербайджану та Грузії. За неофіційними даними, до початку російської агресії у 2014 році на зберіганні в Україні було близько 80 одиниць САУ "Піон". 

Після початку російсько-української війни в 2014 році Україна ухвалила рішення зняти їх зі зберігання та привести до боєздатного стану. Тоді ж вирішили сформувату 43-тю окрему артилерійську бригаду. 

2С7 застосовувалися з грудня 2014 року до квітня 2015-го в районі Донецького аеропорту, а також підтримували вихід українських військ з міста Дебальцеве. Після підписання "Мінських угод" важке озброєння посунули за лінію відведення. Відтоді і аж до лютого 2022 року "Піони" не застосовували. 23 лютого 2024 року, напередодні повномасштабного вторгнення, ЗСУ показово проводили злагодження "піонів", демонструючи готовність дати відсіч окупантам.

Ще в 2021-му році росіяни почали стягувати власні "піони" до кордону з Україною. За даними довідника The Military Balance, на кінець 2021 року армія РФ мала на озброєнні 60 модернізованих 2С7М "Малка", ще 260 радянських 2С7 "Піон" перебували на зберіганні.

2С7 "Піон" у російсько-українській війні

"Піони", що перебували на озброєнні 43-ї артилерійської бригади ім. Тараса Трясила, відіграли значну роль у боях за Київ у 2024-му. Про це йдеться в матеріалі порталу "Мілітарний".

24 лютого артилеристи бригади здійснили марш на 120-140 кілометрів до визначених районів, зокрема своїм ходом рухалися по проспекту Перемоги в Києві. 

"Столицю України починали захищати всього 12 радянських гармат САУ 2С7 "Пион". Оскільки 24-го йшов ракетний обстріл по всій території країни, то дивізіон висунувся наступної ночі, щоб не бути помітним. 25 лютого гармати почали працювати", – йдеться в матеріалі. 

Дві батареї 2С7 висунулися в напрямку Троєщини, одна в напрямку Святошина, перекривши Київ з обох боків. Цілями стали Гостомель, аеропорт, десант, колона російської техніки на вулиці Вокзальній у Бучі, десятки одиниць техніки на Житомирській трасі.

На той час в бригаді не було аеророзвідників, тому доводилося звертатися до аеророзвідників інших підрозділів і навіть телефонувати цивільним на місцях пересування росіян, щоб вони допомагали корегувати удари.

У командуванні 43-ї бригади розповідали, що не можуть точно порахувати кількість знищеної техніки. З того, що вони точно бачили і записували в журнал бойових дій, йдеться про 2500 уражених одиниць техніки росіян лише на Київщині.

Загалом Сили оборони багаторазово звітували про успішне використання "піонів". Зокрема, в день звільнення Херсона, 11 листопада 2022 року, артилеристи 43-ї бригади добивали залишки окупаційних військ, які зуміли переправитись на лівий берег Дніпра. А сухопутні війська демонстрували кадри викристання потужних установок у ролику під назвою "Випускайте Кракена!"

Дефіцит снарядів для САУ "Піон"

У боях з росіянами на Київщині українським артилеристам доводилося використовувати до 50 снарядів на день на гармату (600 снарядів на дивізіон).
Із часом ЗСУ прогнозовано зіткнулися з дефіцитом снарядів для радянських установок. Так захисники, зокрема в битві за Бахмут, почали використовувати 203-мм снаряди, призначені для гаубиць Б-4 часів Другої світової війни. Автори Defence24 припускали, що снаряди від Б-4 Україна могла отримати навіть від Албанії. 

Зі схожою проблемою зіткнувся і ворог – росіяни намагалися придбати снаряди для "Піонів" у Таджикистана. Україна також моніторила можливості отримати боєприпаси від третіх сторін. Defense Express наголошує, що до початку 2000-х років "піони" мали на своєму озброєнні Чехія та Польща.

"Чехія продала свої САУ цього типу до Анголи, доля польських "піонів" так до кінця і не зрозуміла, але теоретично на складах обох країн теж могла залишитись певна кількість 203-мм БК, що теж могло бути використано для підсилення найбільш крупнокаліберної артилерії в розпорядженні ЗСУ", – йдеться в матеріалі.

Невідомо, чи контактував Київ із Анголою, але керівництво цієї країни заявляло про готовність позбутися радянської та російської зброї і взяти курс на зближення з НАТО.

Боротися з нестачею боєприпасів для "Піонів" Україні суттєво допомагають Сполучені Штати. Так у червні 2023 року США оголосили пакет допомоги Україні на 2,1 млрд доларів, до якого увійшли і 203-мм снаряди. Американці використовують САУ M110 з таким же калібром. У грудні 2023 року Департамент оборони США надав Україні 10 тисяч 203-мм боєприпасів. Крім того, Штати вели перемовини з Грецією про купівлю 75 тисяч артилерійських боєприпасів різних калібрів (в тому числі 5 тисяч 203-мм калібру).