Яка зима нас чекає і до чого тут підвищення тарифів? Енергетики про ситуацію зі світлом

З початку повномасштабного вторгнення РФ випустила понад 110 ракет по всіх гідроелектростанціях та гідроакумулювальних електростанціях Укренерго. Російські атаки пошкоджили або зруйнували всю теплогенерацію. В липні енергетики обіцяють українцям “репетицію” найскладнішої в історії України зими. До розмов про відключення додалися жваві обговорення підвищення тарифів для населення – непопулярне рішення, яке уряд відкладав давно. На що підуть ці кошти? Чи покращать вони стан справ? А якщо ні, то що може ввімкнути світло в кінці цього довжелезного тунелю?

Що дає підняття тарифу на електроенергію?

Нещодавне підвищення тарифів викликало жваве обговорення. У будь-які часи уряди всіляко відстрочували такі непопулярні рішення, ніхто не хоче платити більше за щось. Але цього разу паралельно з новинами про збільшення тарифу для побутових споживачів на 64%, до 4,32 грн за кВт-год обговорюється взагалі наявність струму в розеці. Через дефіцит електроенергії, спричинений масштабними російськими обстрілами української енергетики від березня, українці знову змушені дістати з далеких полиць туристичні газові плитки, лампи на акупуляторах і зарядні станції.

Кошти від підвищення тарифів підуть на відновлення пошкодженого і зруйнованого обладнання, запевнили в Міністерстві енергетики. Нинішні 4,32 грн за кВт-год – це лише собівартість її виробництва і розподілу, а ринкова ціна - 7,5 грн, пояснили в міністерстві.

Відтак, не можна виключати і подальші кроки з підвищення тарифу, вважає провідна наукова дослідниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.

“Цього варто очікувати. Немає жодних гарантій, що обстріли енергогенерації припиняться. Буде ще менше вироблятися електрики, буде ще більша потреба в коштах на ремонт. З іншого боку, уряд тягнув з підвищенням до останнього, залучав інші джерела – допомогу від ЄС, перенаправляв видатки з інших напрямків”, – коментує вона.

При цьому не можна однозначно сказати, що кошти від підвищення тарифів підуть на відновлення зруйнованого російськими ракетами і дронами обладнання. Оскільки Укргідроенерго зараз майже не виробляє електроенергії, той  додаткові кошти не отримає, каже Коссе.

“Виходить замкнене коло – ті, в кого знищена генерація, гроші не отримають”, – зауважують в Інституті економічних досліджень і політичних консультацій.

Фото: eenergy.com.uaЗа формулою бенефіціарами підвищення тарифів для побутових споживачів стануть Укренерго і Енергоатом у співвідношенні 15% і 85% відповідно. Закиди, що Енергоатом отримає значний зиск від нової ціни на світло, в компанії одразу ж відкинули. Мовляв, ці кошти будуть повернуті ПУПам - постачальникам універсальних послуг.

Електроенергію до побутових споживачів постачають так звані постачальники універсальних послуг, які працюють в кожному регіоні. Ціну, за яку ці компанії купують електроенергію на ринку, сплачені населенням кошти не покривають – тариф занизький. Принаймні, так було до 1 червня. Відтак, потрібно було компенсувати різницю в ціні, щоб заплатити кошти тим компаніям, які струм виробляють та транспортують. Отже, 85% цієї різниці покриває Енергоатом і 15% - Укргідроенерго.

 "Рахунки, які ПУП виставляють Енергоатому і Укргідроенерго, тепер скорочуються. В річному вимірі це буде менше на 52 млрд грн. Саме таку суму ці дві компанії разом не сплатять постачальникам універсальних послуг: 44 млрд грн не слатить Енергоатом і трохи більше 8 млрд грн - Укргідроенерго наступного року. Твердження, що Енергоатом не отримає ні копійки, виглядає дивним”, –   компентує Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.

“Таким чином, ці 85% не будуть спрямовані на відновлення”, – додає він.

Атомні електростанції продовжують покривати базові потреби в електроенергії.

“Енергоатом задекларував плани добудови додаткових блоків АЕС. Наскільки це ефективне витрачання коштів? Чи потрібно нам добудовувати такі великі блоки? Так, посилювати атомну генерацію потрібно, адже ми буде залежати від неї. З іншого боку, потрібно відновлювати і маневрові потужності. І це не тільки Укргідроенерго, але й теплова генерація і альтернативні джерела. Але тут ми впираємося в те, що це приватні компанії. Чи має держава підтримувати приватні компанії? Наскільки? За якими принципами? Потрібно відкривати дискусію з цього питання. Однозначної відповіді немає”, – пояснює Ірина Коссе.

Зараз відновлення пошкодженого обладнання фінансується як приватними компаніями, так і державним коштом.

“Це і внутрішні ресурси приватних і держкомпаній, так і кошти, які Кабмін виділяє державним компаніям. Також це кошти міжнародної допомоги, але вони надаються виключно Укренерго у форматі грантів і пільгових кредитів. В Укренерго є прозора і зрозуміла система корпоративного управління, прозорі баланси, прозорі системи закупівель, чим не можуть похвалитися інші держкомпанії”, – пояснює Олександр Харченко.

Що може врятувати українську генерацію влітку?

Найскладнішу ситуацію прогнозують у липні, коли погода буде найспекотнішою. Цей місяць стане репетицією опалювального сезону, кажуть в Укргідроенерго.

“Катастрофа Каховської станції рік назад показала відсутність реакції міжнародної спільноти.І агресор пішов далі”, –  зазначив заступник генерального директора Укргідроенерго з комерційної діяльності Богдан Сухецький під час обговорення “Summer Outlooks: оцінка готовності до ризиків в електроенергетиці та газовому секторі”, який організував аналітичний центр DiXi Group. 

“Росія почала зараз бити в тій же самій ситуації (що й з Каховською ГЕС - ред). Коли почалась весняна повінь, коли є навантаження на станції, коли вода активно йде з верхів’я, у нас почалися атаки. Атаки не обмежуються агрегатами. Атаки відбуваються по дамбі, по затворам. Ракети летять в різні частини наших станцій. І це дуже тривожні двінки. Напевно, в голові в агресора не тільки генерація”, – описує ситуацію Сухецький.

Гідроресурси – основний резерв гнучкості енергосистеми. Навіть при працюючих гідроелектростанціях цей ресурс влітку зменшується, а враховуючи обстріли ГЕС він взагалі стає недоступним. Сонячна генерація обмежена денними годинами, а атомні електростанції виходять на планові ремонти. Споживання електроенергії влітку, як правило, зростає, але взяти її зараз фактично нізвідки.

Взимку важливим джерелом електроенергії є також теплоелектроцентралі, але багато з них не можуть працювати влітку, без теплового навантаження. А ті, що можуть працювати без нього, теж потребують ремонтів перед зимою.

“Таким чином, найважчим місяцем вважається липень – води для гідрогенерації вже мало, натомість ТЕЦ і АЕС виходять на ремонти. Водночас ще не встигли відновити пошкоджене останніми атаками обладнання теплових станцій”, – зазначає начальник департаменту балансової надійності НЕК Укренерго Роман Грабчак під час обговорення “Summer Outlooks”.

Рятівним стає імпорт елекроенергії. Надаію на те, що обяг імпортованої енергії зібльшиться, дає підвищення так званих прайс-кепів, тобто граничних максимальних тарифів. На такий крок з 31 травня пішла Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.

“Це дозволяє підвищити цінову привабливість нашого внутрішнього ринку для тих гравців, що купують енергію в Європі і заводить її в Україну. Не завжди весь доступний перетин завантажений по максимуму, тому що енергію не так вигідно купувати в Європі і продавати тут”, – каже Роман Грабчак.

В Укренерго називають ще одне рішення для збільшення генерації електроенергії в нинішніх умовах. Це переобладнання ТЕЦ для того, щоб вони могли працювати і в літній період. Але це можливість вирішити проблему літнього дефіциту хіба що на наступний рік.

“Ми ще не до кінця використовуємо влітку наявну генерацію. Було б непогано провести технічний аудит цих ТЕЦ, переобладнати їх, щоб вони могли працювати влітку. Втім, це буде не так економічно ефективно, як взимку”, – каже Грабчак.

Фото: Укргідроенерго

Що таке розподілена генерація та як вона може витягти Україну з енергетичної кризи?

Війна навчила українців швидко засвоювати нові поняття. Ми навчилися відрізняти різні типи дронів, озброєння, а після того, як російські окупанти почали прицільно бити по енергетиці, засвоїли новий обнадійливий термін – розподілена генерація. Часом навіть не докінця розуміючи, що за ним стоїть.

“Чи можна вважати розподіленою генерацією бензиновий генератор, який вмикається під час відключень струму в системі? Ні. Цю генерацію система не бачить. Вона не зменшує дефіцит в системі, а тільки вирішує для конркетного споживача проблему відключень”, – пояснює Грабчак.

Розподілена генерація – це про розкладання яєць в різні кошики, тобто міксування різних видів генеруючих потужностей: сонячних електростанцій, теплової генерації, газотурбін і газопоршневої генерації. Чим більше різних джерел генерації, тим безпечніше.

“Потрібен мікс, який дозволить бути гнучкими”, – каже Коссе.

Газопоршнева і газотурбінна генерація – це ті технології, які зараз можна запустити найшвидше з-поміж інших, тому частково йдеться про них, коли кажуть “розподілена генерація”, роз’яснює Олександр Харченко. За його словами, газопоршневий двигун невеликої потужності можна встановити і запустити за півторку, а турбіну – за рік-півтора. А встановлення інших технологій займає щонайменше 2,5 роки.

“Це те, що прямо зараз можна зробити. Газопоршнева і газотурбінна генерація може бути широко розподілена в вигляді великої кількості невеликих об’єктів. Газопоршневі установки можна встановити в містах на кшталт Миколаєва, Сум і навіть Харкова. Турбіни, які є більш потужними і просто фізично більшими об’єктами, безпечно встановлювати в Києві, де сильніший повітряний захист, а також, можливо, в західних регіонах”, – розповідає Харченко.

У DiXi Group називають кілька сценаріїв розвитку ситуації в енергетичній системі. Базовий сценарій передбачає, що вже в найближчий час через спеку буде зростати споживання світла і в пікові години дефіцит в системі скаладатиме 2,86 ГВт, а так званий показник  LOLP (loss of load probability) – прогнозована кількість часу, коли генерація менша за споживання, складе 28%. Гірший сценарій – це дефіцит в 2,8 ГВт і LOLP 35%.

“Десь так, мабуть, і буде. Десь 8-10, можливо, 12 годин без світла для Києва. Як буде в інших регіонах, важко сказати. В Києві найбільше сконцентровано критичної інфраструктури, яку не знеструмлюють, тому дефіцит “розподіляють” між іншими споживачами. Сподіваємося, до зими якісь потужності відновлять”, – каже Коссе.

Однак в Укренерго закликають в найближчу зиму не покладатися на дива. Великий міжнародний бізнес не готовий виробляти велику кількість енергетичного обладнання на замовлення однієї держави, і це гальмує відновлення.

“Потрібно продумати свій побут в умах знеструмлень. Порушити відповідні питання перед структурами, які надають житлово-комунальні послуги. Наприклад, заживлення насосів, які постачають тепло, щоб вони мали резервне живлення. Схожу на нинішню ситуацію ми будемо мати взимку, тільки буде ще холодно”, – каже Богдан Грабчук.