Загроза для Путіна? Чому на Росії протестують дружини мобілізованих окупантів

Але "лади" закінчилися, а чоловіків росіянок продовжують тисячами доставляти сім’ям у чорних пакетах…і це ще якщо повезе. Війна затягнулася, українські військові дуже добре виконують свою роботу, знищуючи окупантів, а російській владі на це начхати. Такий розклад російським жінкам не дуже до вподоби. Еспресо детальніше розповість, чи назріває протестний рух на Росії та чи дійсно Путін боїться цих жінок?

У статті ви дізнаєтеся:

• Що це за протести й чому вони з’явилися
• Хто їх організовує та скільки акцій вже відбулося: перша та друга хвилі
• Чи можна вважати їх антивоєнним рухом
• Чи боїться Путін дружин мобілізованих

Що це за протести й чому вони з’явилися

Протести дружин мобілізованих у Росії — це різні акції протесту жінок з вимогою повернути додому мобілізованих чоловіків, відправлених на війну з Україною після мобілізації, що почалася 21 вересня 2022 року.

Річ у тім, що частину мобілізованих одразу відправили на передову для закриття проломів у російській обороні. Вже з жовтня 2022 року підрозділи мобілізованих почали зазнавати суттєвих втрат. Оскільки мобілізація не закінчилася, військовослужбовці РФ неспроможні розірвати свої контракти (пункт 4 указу прямо забороняє звільнення з військової служби "до закінчення періоду мобілізації"). Що прикметно, в’язнів, які погодилися воювати проти України, звільняють від служби після 6 місяців на фронті. Це гарно ілюструє всю суть російської держави.

Хто їх організовує та скільки акцій вже відбулося: перша та друга хвилі

Хоча тема протестів дружин та матерів російських окупантів стає все гострішою з наближенням виборів у РФ, ініціативи зародилися ще у вересні 2022 року.

Перших протестних росіянок Путіну вдалося залякати

Тоді жінок ніхто серйозно не сприймав, як і будь-який протест на Росії. У цей час була заснована "Рада матерів та дружин", які виступали не проти російської агресії, а просто критикували ганебну тактику армії РФ та її генералів. 

"Радою" проголошувалась активна опозиція чинної російської влади, при цьому не спостерігалася солідарність із жертвами російської агресії в Україні. "Рада матерів і дружин" публічно критикувала провальну тактику "СВО". 

14 листопада 2022 року понад 20 активісток "Ради" приїхали до штабу Західного військового округу в Петербурзі, щоб заявити про свої вимоги:

• розпочати переговори з Україною;
• відмовитися від використання ядерної зброї;
• вивести строковиків із Білгородської області;
• розібратися у випадках незаконного призову;
• розібратися у разі відправлення строковиків до зони військових дій.

Як результат, російська влада "навішала обіцянок" на вуха росіянок, а потім почала чинити тиск. Спочатку було заблоковано спільноти у соціальних мережах, потім організацію оголосили іноагентом, а голову "Ради" Цуканову декілька разів затримували правоохоронці під вигаданими приводами. У травні 2023 року організація припинила своє існування. 

Попри це, протест став стихійним. Через рік після початку мобілізації жінки мобілізованих стали активно висловлювати свою незадоволеність ситуацією з нескінченним перебуванням їхніх чоловіків на фронті. Вони зверталися до влади особисто і публічно, вимагаючи повернути їхніх чоловіків або хоча б зробити ротацію. Влада РФ, вже як по канону, відповіла блокуванням сайтів, де родичі мобілізованих обговорювали свої вимоги в коментарях до виступів чиновників, а також листів до депутатів. У соцмережі "ВКонтакте" також були заблоковані групи й пости користувачів з хештегами #вернемребят, #ротация.

7 листопада 2023 року у центрі Москви близько 20 росіянок вийшли на мітинг, а згодом аналогічні акції організовували й в інших регіонах. Проте, як зазвичай, російська влада активно залякувала жінок, навіть якщо ці організовували мирні й безтолкові протести. До прикладу, у Кемеровській області та Красноярському краї додому до жінок, які перебувають у чатах, де обговорювалися такі акції, приходили поліцейські та попереджали про штрафи за участь в акціях та відповідальність за екстремізм, перевіряли їхні телефони.

Тоді жінки вимагали:

• обмежити одним роком граничний термін перебування мобілізованих на війні;
• комісувати всіх поранених;
• розширити список хвороб, через які не можна забирати до армії.

Друга хвиля протестів дружин окупантів

Після 7 листопада 2023 року став популярним телеграм-канал "Шлях додому", де розповідають про протести родичів мобілізованих і вимагають повернути їхніх чоловіків з війни.

У постах на каналі мобілізація називалася "жахливою помилкою" і критикувався Путін — за те, що злочинці, які отримали помилування, покидають фронт, а мобілізовані залишаються воювати.

27 листопада було опубліковано маніфест, який став відомий за фразою "Нас на*бали і вас на*ебут" і петицію проти нескінченної мобілізації. Потім з’явилися стікери на машинах з написом "Верніть чоловіка, я Zа#балась".

Як символ дружин мобілізованих і тих, хто їх підтримує, обрали білу хустку (або шапку чи шарф).

Влада РФ розпочала кампанію з дискредитації каналу "Шлях додому" та його регіональних чатів. 1 грудня основний телеграм-канал, який мав 26 тис. читачів, та його регіональні чати отримали мітку "fake" через звинувачення у крадіжці назви в однойменного російського центру репатріації.

18 грудня дружини окупантів вперше звернулися до президента Росії Володимира Путіна.

Щосуботи, починаючи з 9 грудня 2023 року, родичі мобілізованих та активістки руху приносять квіти до Могили Невідомого Солдата в Москві та до меморіалів Вічного вогню в інших містах, а також пікетували одиночно. 13 січня у Москві поліція на короткий час затримала Марію Андрєєву, яка вийшла на одиночний пікет. Це одна з найактивніших російських дружин, що протестують. 3 лютого 2024 року, на 500-й день після початку мобілізації на Росії, біля Кремля відбулося чергове покладання квітів до Вічного вогню. Цього разу на підтримку закликали й деякі так звані російські опозиціонери, на акцію прийшло близько 200 осіб. Поліція затримала понад 30 осіб (тільки чоловіків), які фільмували те, що відбувається. 10 лютого дружини та родичі окупантів знову вийшли на протести біля пам’ятників у Москві, Санкт-Петербурзі, Владивостоці та Єкатеринбурзі, закликаючи до демобілізації своїх рідних. Повторилися акції й 17 лютого. Загалом, таких мітингів пройшло вже понад 10 і відповідно, чимало активістів та активісток очікує суд.

(Не)проти війни

Очевидно, що росіянки не виступають проти агресії РФ щодо України. Вони залюбки б кричали "ура" за кожну анексовану ними українську область. Російським жінкам просто не подобається відчувати себе у "велікай і магучєй" лише м’ясом, бути за привілеями нижчими, ніж ті ж злочинці, що отримали помилування.

"Ми – не ваш скот", – кажуть росіянки у своїх зверненнях. Але по факту, саме таке призначення російським громадянам весь час готував Володимир Путін. 

Як приклад того, що росіянки виступають за так звану спецоперацію є відповідь Пауліни Сафронової, одної з координаторок жіночих акцій, журналістам DW. Вона попередила журналіста, що є "прихильницею СВО". В останній момент вона відмовилася від інтерв'ю: для руху, за її словами, за нинішніх погроз краще не спілкуватися з іноземними ЗМІ. 

Як розповідає Крістіна, одна із координаторок "Шлях додому", у військкоматі її чоловіку обіцяли, що на фронті він буде максимум пів року. Але "супруг" воює в Україні вже понад рік і жаліється Крістіні, що його відправили у пекло навіть без зброї. Пішов воювати чоловік, бо наївний і політикою не цікавився. Тобто, окупанту було байдуже, що його країна вбиває та катує українців, а тепер він плаче, що українці його “закидують бомбами”:

"Найважчий період був улітку, — каже вона. — По них прилітало з перших днів, як вони там опинилися, а активно гинути товариші почали влітку, бо їх перекинули буквально в пекло. Розповідав (чоловік - ред.) про загибель свого командира, вони були прив'язані один до одного".

Від протестувальниць жодного разу не було чути свідомих та аргументованих тез щодо припинення війни, солідарність з Україною й т.д. Росіянки намагаються триматися у цьому легальному полі й не переступати межу до “антивоєнних протестів”. Судячи зі слів Крістіни та Сафонової, їм цього й не треба. Вони просто хочуть, щоб замість їхніх чоловіків йшов вбивати українців хтось інший – чоловік сусідки, до прикладу.

Такої ж думки дотримується й генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун:

"Це не антивоєнний протест і я не вірю, що вони насправді чимось можуть загрожувати Путіну. Проблема в тому, що вони залишаються на рівні "віддайте мого чоловіка". Навіть не йдеться хоча б, щоб повернули "наших" чоловіків, у них немає об’єднання. В Росії немає можливості розвивати протести, крім як стати на коліна і молитися на Путіна. Ці жінки та родичі не роблять висновків, чому їхні чоловіки на фронті й хто в цьому винен", – каже він у коментарі Еспресо.

Чи насправді боїться президент РФ дружин мобілізованих

Протести жінок підтримала й так звана російська опозиція та надає свої платформи для розголосу. У цих протестах вони вбачають можливість розвитку більш серйозного руху проти режиму Путіна. 

Водночас ми бачимо, що російські правоохоронні органи намагаються діяти більш обережно та точково у залякуванні та придушенні протестів дружин мобілізованих – немає масових затримань жінок чи строгих вироків, як ми звикли бачити раніше. Влада РФ поки намагається діяти лагідно, до прикладу, приходять додому до дружин і просять не відвідувати мітинги. В російському суспільстві побутує думка, що Путін не чіпає жінок, бо тоді їхні чоловіки з фронту підуть маршем на Москву, начебто президент РФ боїться повторення ситуації з Пригожиним. Він також спустив на протестувальниць своїх пропагандистських псів, як от Соловйова, який у себе в етері на ютубі максимально "розніс" цю протестну ініціативу. Він звинуватив росіянок у роботі на ЗСУ та, по факту, тупості, бо вони начебто піддаються на провокації України. Але це все. Родички російських військових й далі збираються на пікети: жодного побиття, жодного зникнення, жодних підкидань наркотиків та сфабрикованих справ. Суди є, але не масові і з мінімальними покараннями.

Однак, як зазначає Віктор Ягун, така обережність російської влади є тимчасовою. Насправді у цих протестів немає перспективи вирости у щось справді загрозливе для Путіна і він не боїться соціального збурення на їхньому фоні. 

"Так, влада РФ не хоче хвиль невдоволеності до виборів. Але після них все закінчиться дуже швидко та жорстко. Поки вони працюють індивідуально, щоб не сколихнути суспільство, але скоро цьому прийде кінець. Ці всі протести жінок нічим не закінчаться", – коментує генерал-майор Еспресо.