Розблокування кордону в інтересах і України, і Польщі, - Княжицький про наслідки блокади для стосунків між державами та вплив на українську обороноздатність

Про це народний депутат і голова групи з міжпарламентських зв'язків із Республікою  Польща Микола Княжицький розповів у інтерв'ю  польському телеканалу Super Express.

Українські та польські водії загрузли в блокадному абсурді, який триває вже понад 20 днів. Люди перебувають на морозі, сплять у вантажівках. Як ви на це зараз дивитесь, бо спочатку усім здавалося, що це не триватиме так довго.

Я був на кордоні і з польської сторони, коли їхав зі службового відрядження, і з української сторони. Розмовляв з українськими водіями. Звичайно, що для нас, українців, це виглядає дуже дивно. Бо ми всі знаємо, що польський експорт зріс на 25% упродовж останніх трьох кварталів, Україна займає 8 місце серед країн, куди Польща експортує свою продукцію. Тому це несе збитки для польських підприємців.

З українського погляду, бо очевидно, що ми всі дивимося як українці, блокада породжує безліч проблем. Наприклад, ми отримуємо із Польщі 25% газу: Україна у першій п’ятірці країн, які залежать від газу. Якщо ми його не отримуємо, зростає ціна і газу, і бензину та іншого пального. Росіяни тому лише радіють, бо готують зараз атаку на українську енергетику. Для нас це все виглядає як дії, що допомогають росіянам нас нищити.

Звичайно, ми думаємо про водіїв, які вже живуть в тих вантажівках, двоє з них вже померли. І очевидно, ми хвилюємося за українських підприємців, які не отримують товар і банкрутують. Куди поїдуть ті люди? Поїдуть як біженці до Польщі та інших європейських країн.

Але найважливішим для нас є питання безпеки. Бо вантажівки, які йдуть, наприклад із Жешува, везуть також озброєння та військове спорядження: ці перевезення моніторять якісь дивні люди, які блокують дорогу. Раніше такого не було, і очевидно, що російські служби зацікавлені в інформації, що саме нам везуть. А ще, до мене дзвонять люди з українського війська, із Генштабу, і кажуть, що затримують вантажівки із запчастинами, які, наприклад, необхідні для вироблення у нас  дронів...

Один із лідерів Конфедерації, Кшиштоф Босак, стверджує, що конвої з гуманітарною допомогою та вантажівки із військовим обладнанням пропускають. Ви маєте інформацію, що це не так, і отримуєте повідомлення від військових, що такі авто не пропускають? Зрозуміло, що час очікування став триваліший, і часом допомога потрібна на вчора, а її не буде ні завтра, ні післязавтра, бо вантажівки стоять.

Ні, їх не пропускають. Українські підприємства із виробництва дронів чи антидронових систем для українських воїнів, використовують деталі з інших країн, з Європи, зі США, з Великої Британії, Азії. Всі вони їдуть через кордон: це не є щось військове, це звичайні електронні плати для виробництва сучасного озброєння у нас. І маю багато повідомлень, що такі вантажівки не пропускають.

Зараз українська армія робить все, аби змінити ситуацію, я також телефоную до своїх колег-депутатів з Польщі, щоб ті пояснили блокувальникам, наскільки ці речі важливі для українського війська. Але найважливішим є те, що, вочевидь, росіяни спостерігають за всім, що їде в Україну. Дорога зі Львова до Києва зазвичай заповнена вантажівками, і між ними були й ті, які перевозили озброєння або обладнання. Зараз йдуть тільки такі вантажівки, звичайно, що росіяни все це моніторять. Тому для нас це питання безпеки нашої країни. І це питання безпеки Польщі та Європи також.

Якщо блокувальники хотіли б говорити про економічні питання, то цього місяця відбудеться Європейська рада зі справ транспорту, хай йдуть блокувати ту раду. Чому вони не розмовляють з ними? Це справа Євросоюзу, Польща була присутня під час ухвалення транспортного безвізу і нічого не заперечувала.

ЄС продовжив скасування дозволів для українських водіїв ще на рік 30 червня, і тому це теж питання, чому саме зараз цей протест, коли у Польщі не до кінця сформований уряд, коли українська делегація не має з ким говорити... Серед вимог простестуючих перевізників, окрім повернення дозволів для українських водіїв, маємо також вимогу удосконалення роботи прикордонних служб. Це те, що Київ може зробити, а потім вже у Брюсселі можна було б скликати комісію для розгляду відповідності інших вимог реаліям.

 Я не бачу із тим жодних проблем. Звичайно, що Київ готовий це зробити. Звичайно, що як хтось бачить, що десь є хабарі, то для цього є прокуратура України та прокуратура Польщі, до них можна написати, вони співпрацюють: для цього не потрібно блокувати кордон. Очевидно, що ситуація в Польщі зараз така, що нового уряду ще немає, і вони не хочуть розмовляти із тим урядом, який є... Чекати на уряд Туска можна ще тижнями, і весь цей час люди там стоятимуть. Через це для мене все виглядає як якась внутрішньополітична гра в Польщі, щоб тиснути на майбутній уряд Туска, щоб він одразу мав якісь внутрішньополітичні проблеми. А частиною програми Туска є покращення і розвиток українсько-польських стосунків.  

Хочу запитати про ваші розмови із польськими колегами, польськими депутатами, які були в уряді чи будуть в уряді. Що вони кажуть і які бачать шляхи вирішення цієї проблеми?

Дуже добре, що пан Павел Коваль, голова комітету Сейму у закордонних справах, був у Києві, він мав зустріч і з президентом Зеленським, і з головою його Офісу Єрмаком, і з міністром інфраструктури Кубраковим. І я сподіваюсь, що ті зустрічі матимуть успіх, бо Павел Коваль, звичайно, розуміє усе, що відбувається на кордоні і говорив мені, що по поверненні до Польщі робитиме  все для вирішення проблеми.

Якщо ця блокада, як говорять перевізники і Конфедерація, триватиме до січня, то як це, на вашу думку, впливатиме на настрої в Україні, на наші стосунки та майбутнє? Наближаються свята, їдуть фурами та вантажівками також подарунки, різні споживчі товари. Просто на наших очах мирний протест перетворюється на велику міжнародну кризу, куди вже повинен втрутитись якийсь міжнародний комісар ЄС.

Звичайно, що це погано. Бо люди на кордоні потрапили у заручники ситуації: хтось втратить роботу, хтось здоров’я, а хтось і життя. Це найважливіше.  З іншого боку, очевидно, що українсько-польські стосунки були дуже хорошими, і всі соціологічні дослідження твердили, що українці вважають поляків найбільш дружньою нацією. Зараз це змінюється і нічого доброго в тому немає. Ми потребуємо підтримки Польщі, коли розмовляємо з Євросоюзом про членство і про початок підготовки до членства, і ми сподівалися, що Польща нас там підтримає. А що буде зараз, я не знаю. Бо перше, що стоятиме між Польщею і Україною при новому уряді - це катастрофа на кордоні. І час, який можна було витратити на допомогу Україні у співпраці з ЄС, на співпрацю між Польщею та Україною, ми мусимо витратити на ці конфліктні моменти.

З іншого боку, ми маємо інформацію, що росіяни нищитимуть наші електростанції, і у цю важку зиму українці можуть не мати газу, бензину і електрики: з одного боку їх нищитумуть росіяни, а з іншого – ті, хто блокує наш кордон.

На вашу думку, може все ж Україна зарано зробила ставку на уряд Туска? Може тому нинішній польський уряд образився, і виказує таку пасивність, не реагуючи? Я чула таку думку і хочу вас про це запитати.

Ні, навпаки. На жаль чи не на жаль, але це є факт, що українська влада сподівалася на перемогу "Право і Справедливість" (ПіС) і на стосунки лише між Дудою та Зеленським. А зараз Зеленський мусить звернутися до Дуди і запропонувати йому, наприклад, спільне засідання РНБО Польщі й України. Він того не робить, і очевидно, що це грає на руку ПіС, щоб уся відповідальність була покладена на уряд Туска.

Я чекаю, що теперішній польський уряд, що президент Польщі зроблять усе для того, щоб той кордон був розблокований, бо це в інтересах і України, і Польщі.