Розбомблені музеї - наша найсильніша наративна зброя

Устонадцяте повторюю, при кожній оказії: види розбомблених музеїв і розстріляних пам'ятників вражають західну уяву дужче й переконливіше, ніж скалічених жертв і заплаканих дітей. І не тому, що Захід такий цинічний, а тому, що це колосальний, просто з корінням, удар по стереотипу: великий білий бвана кривдить маленького заплаканого в’єтнамчука — прошита у свідомості західної людини з часів війни у В’єтнамі майже архетипальна картинка, в яку Росія автоматично підставляється на місце США, а Україна, як перед тим Чечня і Сирія, – кривдженого "третього світу".

Читайте також: Pushing Pushkin

Те, що в Україну, виявляється, росіяни прийшли нищити місцеві музеї-театри-бібліотеки, відразу перевертає співвідношення сил на "з точністю до навпаки" і виносить Росію за дужки great nation просто-таки ударною хвилею, вмикаючи натомість зовсім інший архетип: орда варварів приперлась палити Рим/Константинополь!

Читайте також: Оксфорднаш

У результаті всі глибоко стурбовані, але міфу про велич Росії та російської культури, котра "ні при чому", такі картинки жодним чином не підважують, недарма ольгіно їх не боїться. 

А ось те, що в Україну, виявляється, росіяни прийшли нищити місцеві музеї-театри-бібліотеки, відразу перевертає співвідношення сил на "з точністю до навпаки" і виносить Росію за дужки great nation просто-таки ударною хвилею, вмикаючи натомість зовсім інший архетип: орда варварів приперлась палити Рим/Константинополь!

Саме тому тема знищеного українського культурного спадку має на найближчі роки стати для нас інформаційно пріоритетною: це наша найсильніша наративна зброя, тримаймо це в пам’яті, всі й повсякчас…

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.