Оксфорднаш
У Британії також треба ЗСУ, — з огляду на засилля російських олігархів
Не можу не поділитися. Пізно-пізно ввечері, після лекції. дискусій, і всіх наступних (прецікавих) розмов, про які не знаю, коли матиму час розповісти* ("деколонізація" західних інституцій в ході нинішньої "війни наративів" - тема воістину незглибима й невичерпна, тут дисертації, а не пости в фб впору писати!)) - коли всі розійшлись, задоволені й щасливі, групка оксфордців провадила мене до мого помешкання порожніми нічними вуличками, оповідаючи по дорозі — ось тут коледж, де вчився Борис Джонсон, якого ви в Україні любите, а ми в себе не дуже, ось тут у 17-му ст. спалили трьох католицьких ченців, — а ось у той бік північ, там ми вже не живемо...
- Чому? - не зрозуміла я.
- Дуже дорого. Найдорожчі вілли, там тільки олігархи живуть.
- Які олігархи? - знов не зрозуміла я.
- Російські, які ж іще. Тато літає в бізнес-справах, мама провадить дім. Бо, щоб Маша, Даша і Володя вчилися в Ітоні, треба їх у 5 років віддати до порядної закритої школи. От вони всі тут і пооселялися.
- Ого! - похитала я головою. - То вам, значить, теж тут треба ЗСУ...
Читайте також: Про потребу зважати на досвід інших
З усією поправкою на британський гумор — я вперше за рік навіч побачила те, про що доти була радше здогадувалась: у країнах "старої аристократії" російські гроші не стільки зваблюють, скільки відпихають — як українців "Тагіл" у турецьких готелях
І тут дорослі поважні джентльмени несподівано гаряче вхопили мене за руки з двох сторін:
- Oh yes! Please!
- Ждемо не діждемось, тільки на вас і надія!
- Не баріться, ради Бога, можна просто прямим рейсом, Бахмут — Оксфорд!
- Тими самими літаками! Думаєш, нащо ми їх вам дали? It was a return ticket!
І, з усією поправкою на британський гумор — я вперше за рік навіч побачила те, про що доти була радше здогадувалась: у країнах "старої аристократії" російські гроші не стільки зваблюють, скільки відпихають — як українців "Тагіл" у турецьких готелях.
Так що вкотре потверджу: ні, нам допомагають не зі співчуття, не з жалости до нас — а з надії для себе.
Слава ЗСУ.
Про авторку. Оксана Забужко, письменниця
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе